1.3.7. Особливості обліку тари в торгових підприємствах

Тара – елемент упаковки для розміщення товару. Залежно від строку служби тара є одноразова та багаторазова.

Одноразова тара –це така тара, яка реалізується разом з товаром, входить до його вартості і не підлягає поверненню постачальнику. Після використання така тара підлягає списанню.

Багаторазову тару поділяють на інвентарну і оборотну. Інвентарну тару постійно використовують на підприємстві для зберігання товарів. Оборотну тару використовують для перевезення товарів від постачальника до продавця. Вона, як правило, має повторне використання.

Одноразову тару (коробки, папір, пакувальні матеріали) постачальник списує у витрати на збут. Покупець таку тару не оприбутковує і не обліковує, придбана разом з запасами, включається до первісної вартості запасів та окремо на рахунках обліку не відображається. Її можна продавати як вторинну сировину з відображенням доходів від реалізації згідно суми фактично одержаної виручки.

Багаторазову тару оприбутковують і обліковують в тому ж порядку, що і активи, на відповідних рахунках ( див. табл. 1.3.7.1)

Таблиця 1.3.7.1 – Рахунки для обліку тари

Код і назва субрахунку	Вид тари
115 «Інвентарна тара»	Інвентарна тара, що слугує більше одного року
22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети»	Інвентарна тара, що слугує менше одного року
204 «Тара і тарні матеріали»	Не інвентарна тара, матеріали і деталі, які використовуються для виготовлення та ремонту тари ( не використовується підприємствами, що займаються торговельною діяльністю і громадським харчуванням
284 «Тара під товарами»	Оборотна тара під товарами і порожня

Аналітичний облік тари ведуть за її видами по кількості і сумі по матеріально-відповідальних особах.

Вартість неповоротної тари багаторазового використання до первісної вартості продукції не включається, а оприбутковується за чистою вартістю реалізації, якщо тара реалізується, або в оцінці можливого використання, якщо тара використовується на самому підприємстві.

1.3.8. Облік переоцінки товарних запасів на дату балансу

Придбані товари підприємство зараховує на баланс по собівартості відповіднодо п.п.8,9 П(С)БО № 9 «Запаси».На кожну дату балансу їх вартість необхідно показувати в обліку та фінансової звітності по найменшої з двох оцінок:

• первинної вартості;

• чистої вартості реалізації.

Необхідність відображати товари по чистої вартості реалізації виникає у випадку, коли вартість товарів на дату балансу знизилася або вони зіпсовані, застарілі або іншим чином втратили первісно очікувані економічні вигоди. Торговельні підприємства зобов’язані уцінювати товари, якщо вони:

• залежалі ( не продаються більш трьох місяців) та користуються попитом у покупців;

• частково втратили свої первісні якості.

Заборонено уцінювати товари, які знаходяться у залозі, у резерві або на відповідальному зберіганні.

Рішення про проведення уцінки приймає керівник підприємства, для її проведення. він призначає спеціальну комісію ( у складі головного бухгалтера, технолога, інших спеціалістів, що знайому з кон’юктурою ринку). Уцінка товарів може проводитися за результати інвентаризації або за станом на перше число місяця за обліковими даними. Комісія складає перелік товарів, які підлягають уцінці. Оформлюється Опис-акт у двох екземплярах: перший для бухгалтерії, другий – для матеріально - відповідальної особи. У документі фіксують ціни до та після уцінки, а також визначають розмір уцінки. Всі уцінені товари необхідно перемаркірувати та перепрограмувати касові апарати на нову ціну.

Сума оцінки відображається у обліку записом : Дебет 946 «Витрати від знецінення запасів» та Кредит 281 або 282 рахунку. Підприємства, які ведуть обліку за продажними цінами спочатку в обліку показуються списання торгової націнки, що припадає на уцінений товар, а потім списують суму уцінки на витрати:

1. Дебет 285, Кредит 282 ( 281) на суму націнки;

2. Дебет 946, Кредит 282(281) на суму уцінки.