Kлас птахи - aves

У світовій фаудо відомо близько 9000 видів птахів-, з них в Україні - близько 360. Пoширені птахи по всій земній кулі від Північного полюса до Антарктиди включно.

Англійський вчений Томас Гекслі назвав птахів рептиліями, які піднялися в небо.

Безсумнівно, предками птахів були давні рептілії. За сучас­ними даними (Є.Н. Курочкін, 2000) від плазунів відокремились дві гілки, які еволюціонували до птахів. Першу з них започат­кували тріасові текодонти, або псевдозухії. Вони нагадували ящірок і вели наземний спосіб життя; під час бігу опиралися лише на задні кінцівки. Через протоавіса еволюціонували до справжніх віялохвостих птахів, які були вже досить пощцрени-ми в палеоцені та еоцені (початок кайнозойської ери).

У протоавіса окремі елементи скелета (череп, кістки плечо­вого пояса, таз, передні і задні кінцівки) були значно легшими, ніж в інших плазунів, і схожі за будовою на майбутню пташину конструкцію. Відносні розміри ©дей і мозку в нього були біль­шими, ніж в інших рептилій. , Л

Друга гілка бере початок від малих м'ясоїдних динозаврів -тероподів, які еволюціонували до археоптерикса (К. Педіан, Л. Чіаппе, 1995, 1997), а він - до енанціорнісових птахів, зна­чно поширених у крейдяному періоді, в кінці якого вони виме­рли разом з динозаврами.

У відкладах юрського періоду (145 млн. років тому) знайде­но відбитки скелета й оперення археоптерикса (Archaeopteryx lithographica) (рис. 218). Тіло археоптерикса було вкрите пір'ям; передні кінцівки перетворилися на крила (проте на них ще були 4 пальці з кігтями); ключиці зрослися у вигляді дужки, лопат­ка була саблеподібною (як у птахів). Археоптерикс мав ряд ознак, характерних і для рептилій: довгий хвіст з великою кількістю (до 20) хребців; у роті - зуби, що сиділи в альвеолах; грудина без кіля, кістки не пневматичні; наявні черевні ребра.

У відкладах юрського періоду на території Китаю нещодав­но знайдено скелет конфуціусорніса, який на крилах мав паль­ці, але у нього уже був^розвинений справжній дзьоб, вкритий роговою оболонкою.

У 1977 р. в горах Монгольського Алтаю групою вчених ра­дянсько-монгольської палеонтологічної експедиції були знайдені відбитки решток тварини, яку пізніше після старанного вивчен­ня назвали амбіортус дементьєва і виділили в окремий ряд класу птахів (існував близько 120 млн. років тому). Розмірами амбіортус був як галка; на крилах мав кігті. Проте у нього уже було крильце - декілька коротких міцних пір'їн, що сиділи на першому пальці крила. Ця ознака свідчить, що амбіортус мав досить розвинені літальні властивості.

На початку кайнозойської ери Землю уже заселяли далекі родичі зозуль, дятлів, журавлів; в олігоцені з'явилися орли, гусеподібні та інші віялохвості птахи.

Багато ознак, спільних із рептиліями, є в будові і сучасних птахів. Поряд із цим у процесі еволюції у птахів відбувся ряд істотних морфологічних перетворень практично всіх систем ор­ганів, що забезпечило значну інтенсифікацію фізіологічних про­цесів, підвищення рівня життєдіяльності і здатність до польоту

Рис. 218. Археоптерикс:

а - відбиток на сланці; б - відтворений зовнішній вигляд.

.

Розвиток орнітології тісно пов'язаний з іменами вітчизняних учених К.Ф. Кеслера, П.П. Сушкіна, М.О. Мензбіра, Г.П. Деме-нтьєва, Л.С. Портенка, Ф.Й. Страутмана, О.Б. Кістяківського, М.А. Воїственського, І.В. Марисової, П.Й. Павлова, Ц.Л. Са­марського, В.П. Жежерина, В.С. Талпоша та ін.