Поведінка риб

Рис. 175. Розвиток окуня:

а, б, в - розвиток ікринки; г - ембріон; д - личинка з жовтковим

мішком; є - доросліша личинка (жовткового мішка немає).

Поведінка риб досить складна. її основу становлять інстинкти, що забезпечують пошук і добування їжі, розмноження, турботу про потомство, міграції, охорону індивідуальних ділянок та зграйну організацію. У кісткових риб виробляються умовні рефлекси на колір, форму і розміри предметів, звуки та інші подразники. У поведінці риб важливе значення має сигналізація (пози, рухи, звуки, виділення хімічних речовин, електричної енергії), а також індивідуальний досвід.

Систематичний огляд риб

КЛАС ХРЯЩОВІ РИБИ - CHONDRICHTHYES

Відомо близько 600 видів хрящових риб, з них у фауні України - 4. Живуть у морях та океанах від тропіків до Заполяр'я; лише кілька видів населяють прісні водойми. Скелет хрящовий, протягом усього життя зберігається хорда. Тіло здебільшого вкрите плакоїдною лускою або голе. Луска складається із пластинки, яка міститься у шкірі, і зубця, що стирчить назовні. До складу луски входить дентин, а зубець вкритий емаллю. На щелепах плакоїдна луска перетворюється на зуби. Голова здебільшого розпочинається розтрубом (рилом), під яким знаходиться рот у вигляді поперечної щілини. Хвіст переважно гетероцеркальний. Є п'ять - сім зябрових щілин, що відкриваються назовні; лише у химер вони прикриті шкіряною складкою. Є також бризкальце -рудиментарна передня зяброва щілина, зовнішній отвір якої зна­ходиться на голові позаду очей. За допомогою клапанів може відкриватися і закриватися. Через бризкальце вода всмоктується у порожнину глотки, звідки через зяброві щілини надходить до зябер, омиваючи їх і забезпечуючи киснем.

У хрящових риб, порівняно з круглоротими, не лише зростають відносні розміри головного і спинного мозку і збільшується кіль­кість нервових клітин мозку, але й посилюється диференціація відділів, ускладнюються зв'язки між ними. Уздовж переднього мозку проходить борозна, яка зовні ніби ділить його на півкулі, однак внутрішнього поділу ще немає. У передньому мозку є сіра речовина. Дуже великі нюхові долі. Акули відчувають запах крові за 400-500 м. На голові є лоренцієві ампули - терморецептори, які сприймають різницю температур в 0,05°С. Плавального міхура немає, тому активні плавці повинні постійно перебувати у русі. Добре розвинений спіральний клапан у кишках збільшує всмок­тувальну поверхню. У серці є артеріальний конус. У крові і тка­нинах багато сечовини, тому м'ясо цих риб пахне аміаком. За­пліднення внутрішнє. У багатьох видів спостерігається яйцежи-вонародження (яйця затримуються у статевих шляхах самки і виводяться назовні з уже сформованим організмом), а зрідка навіть живонародження (молот-риба, деякі скати). Розміри варіюють від 15 см до 15-20 м.

Клас Хрящові (Chondrichthyes) поділяють на 2 підкласи: Суцільноголові (Holocephali), до якого належить ряд Химероподібні (Chimaeriformes) та Пластинозяброві (Elasmobranchii) з двома надрядами - Акули (Selachomorpha) і скати (Batomorpha).