Клас голотурії, або морські огірки, - holothuroidea

Відомо близько 1100 видів голотурій, поширених по всіх морях та океанах. У Чорному морі зустрічається 8 видів цих тварин (вони краще за інших голкошкірих витримують опріснення води). Тіло - завдовжки від кількох міліметрів до двох метрів, циліндричне або червоподібне. Рот розміщений на передньому кінці тіла й ото­чений щупальцями (видозміненими амбулакральними ніжками), кількість яких - від 10 до ЗО; на протилежному кінці - анус. Скелет сильно редукований. Він утворений лише мікроскопічни­ми вапняковими елементами різної форми, що лежать у кутикулі, та навкологлотковим вапняковим кільцем, до якого прикріплю­ються м'язи. Під шкірою розміщений суцільний шар кільцевої мускулатури, а під нею - п'ять смуг поздовжніх м'язів. Скорочен­ня кільцевих м'язів викликає збільшення довжини тіла голоту­рій, а поздовжніх - зменшення. Уздовж тіла тягнеться 5 амбу-лакральних смужок із амбулакральними ніжками: 3 знизу (тривіум) і 2 зверху (бівіум). У деяких ніжки зникають зовсім. У безно­гих голотурій редукуються також радіальні канали амбулакраль-ної системи. Рухаються вони лише завдяки скороченню м'язів тіла. Малорухливі. Окремі місяцями й роками мозкуть перебувати на одному місці, живлячись рослинами і тваринами, а також детритом. Дихають через шкіру, а деякі - за допомогою водяних легенів, розміщених по обидва боки кишечника у порожнині тіла. Вони мають вигляд двох сильно розгалужених стовбурів, бічні гілочки яких утворюють тонкостінні ампулоподібні розширення, при цьо­му ліва водяна легеня буває обплутана сіткою кровоносних судин. У задній частині вони з'єднуються і єдиною протокою відкрива­ються в клоаку. Стінки водяних легенів мають добре розвинену мускулатуру; завдяки її ритмічним скороченням вода то втягується через клоаку в легені, то виштов­хується назовні. При цьому розчи­нений у воді кисень через тонкі сті­нки легенів надходить у целомічну рідину і розноситься по всьому тілу (рис. 154). Водяні легені, крім ди­хальної, виконують ще й видільну функцію: через розриви їх стінок амебоцити (целомоцити), наповне­ні продуктами обміну, виходять у клоаку, а звідти - назовні.

Переважна більшість голотурій роздільностатеві, є й гермафроди­ти. Розвиток з метаморфозом, може проходити двома шляхами. У голотурій, яйця яких бідні на жовток, спочатку розвивається двобічносиметрична диплевру-ла, яка перетворюється на аурикулярію. Остання плаває у воді за допомогою війчастого шнура, активно живиться, росте і перехо­дить у наступну стадію - доліолярію. Вона не живиться, згодом опускається на дно, втрачає війчастий покрив і перетворюється на пентакулу, що має ознаки молодих голотурій. У голотурій, яйця яких багаті на жовток, спочатку розвивається псевдодоліо-лярія, яка невдовзі перетворюється на пентакулу.

Рис. 154. Схема внутрішньої будови голотурії:

/ - втягнуті щупальця; 2 - кільцевий ка­нал; 3 - трубочки гонади; 4 - кишечник; 5 - водяні легені; 6 - ампули амбулакра-льних ніжок; 7 - радіальний канал амбу-лакральної системи; 8 - кровоносні суди­ни; 9 - поздовжні м'язи; 10 - клоака; 11 - поліїв міхур.

У голотурій добре виражена здатність до регенерації. На тілі та .у внутрішніх органах голотурій поселяються інші тварини (найпростіші, черви, молюски, ракоподібні, риби), які знаходять собі тут притулок, а іноді й їжу.

Людина споживає в їжу близько 40 видів голотурій, відомих під загальною назвою трепанги, зокрема, далекосхідного трепа­нга (Stichopus japonicus).

Поширені морські огірки (рід Cucumaria), справжні голотурії (рід Holothuria); у Чорному морі можна знайти Stereoderma kirschbergi, Leptopentacta djakonovi та ін.

КЛАС ЗМІЄХВОСТКИ, АБО ОФІУРИ, - OPHIUROIDEA

Відомо близько 2 тис. видів офіур, поширених повсюди на дні морів та океанів - від літоралі до глибини 8 км; у Чорному морі - 4 види. Часто оселяються на інших організмах (водоростях, губках, коралах).

Тіло п'ятипроменеве, сплющене, промені (5, рідше 6-9) довгі і тонкі, різко відокремлені від диска, членисті і дуже рухливі. Пересуваються, змієподібно їх вигинаючи (звідси і назва). Амбулакральні ніжки не розвинені. Скелет (зовнішній і внутрішній) розвинений добре, особливо у променях. Дихальна і видільна си­стеми відсутні, їх функції виконує амбулакральна система.

Більшість офіур роздільностатеві, однак бувають і гермафро­дити. Із заплідненого яйця розвивається пелагічна личинка офі-оплутеус з довгими руками. Після завершення метаморфозу опус­кається на дно. Здатні до аутотомії променів унаслідок подразнень та регенерації. У деяких спостерігається нестатеве розмноження шляхом поділу надвоє. Відсутня частина у такому випадку регенерує.

Часто мають яскраве забарвлення. Є форми, що світяться зеленувато-жовтим кольором.

За способом живлення - всеїдні або детритофаги.

У Чорному морі поширені Amphiura stepanovi (ендемік), Ophiura texturata та ін.

Рис. 155 Ряд Ophiurida:

a – Ophiura sarsi; б – Astrophiura permira; в – Amphiura stepanovi; 1 - бічні пластинки рук.