Клас прихованощелепні - entognatha

Раніше цих тварин відносили до класу Комахи як окремий під­клас.

Здебільшого це дрібні істоти, що населяють ґрунт, підстил­ку, рідше травостій; бувають навіть у вазонах із кімнатними рослинами. Описано близько 11 тис. видів.

Тіло складається з голови, грудей і черевця.

Ротові органи гризучого або колючосисного типу, втягнуті в капсулу голови, що й обумовлює їх назву. Шкірнi покриви м'які. Черевце складається з 11-12 сегментів, і лише в ногохвісток - із 6. На ньому зберігаються рудиментарні або ви­дозмінені кінцівки. Очі прості. Дихають через шкірні покриви або мають слабкорозвинені трахеї. Крила відсутні. Розвиток без метаморфозу; у деяких, як і в багатоніжок, спосте­рігається анаморфоз.

Ряд Безсяжкові - Ргоіига. Об'єднує тварин, що не мають вусиків. Розміри - 0,5-2 мм. Живуть у верхніх шарах ґрунту (до 10 см) і лісовій підстилці; іноді знаходять під корою дерев, у мосі. Тіло складається з голови й тулуба, який нечітко розділений на груди і черевце.

Первиннобезкрилі. Очі відсутні. Передні ноги значно довші за інші; вони спрямовані вперед і виконують функцію вусиків, є органами дотику, дві задні пари - ходильні. Є три пари рудиме­нтарних черевних ніжок. Ротові органи колючосисного типу. Дихають або через шкірні покриви, або за допомогою трахей.

Розвиток з анаморфозом: з яйця виходить личинка, яка має черевце з 8 члеників; під час наступних линьок доростає ще З членики між восьмим сегментом і тельсоном. За способом жив­лення фітофаги та хижаки.

Вивчені мало, оскільки були відкриті лише у XX столітті італійським зоологом Ф. Сільвестрі.

У фауні України найбільш поширений еозентомон прохід­ний (Eosentomon transitorum) (рис. 95).

Ряд Ногохвістки, або Подури - Collembola, або Podura. Невеличкі (від 0,2 до 6, зрідка 10 мм) широко розповсюджені прихованощелепні: є і в помірних ши­ротах, і в тропіках, і в Арктиці та Антарктиді в місцях, де є хоча б мохи та лишайники.

Найчастіше живуть серед гниючих рослинних решток і в поверхневому шарі ґрунту. Обмежуючий фактор при їх поши­ренні - волога. На 1 кв. м ґрунту може бути до кількох десят­ків тисяч (до 45 000) колембол. Проте деякі проникають у ґрунт на глибину до 2 м. Є й такі, що живуть на рослинах і навіть на плівці поверхневого натягу води. Поселяються у вазонах із кі­мнатними рослинами. За формою і забарвленням різноманітні. Проте голова в них завжди добре помітна, вусики довгі, на черевці є стрибальна вилка, у спокійному стані підігнута під черевце. На першому черевному сегменті є придаток - черевна трубка, що виділяє клейку рідину. За її допомогою тіло фіксу­ється на субстраті в момент приземлення після стрибка. Стри­бають на відстань до 10 см, а окремі - до 1 м. Ґрунтові подури, які ніколи не виходять на поверхню, стрибальної вилки не мають.

Рис. 96. Ногохвістки:

а – Entomobrya pulchella; б – Sminthurus viridis.

Органи зору представлені скупченням очок або зовсім відсутні (у ґрунтових форм). Первиннобезкрилі. Черевце завжди з 6 чле­ників. Органи дихання часто редуковані. Ротовий апарат гризу­чий або колючосисний. За способом живлення - сапрофаги, фі­тофаги, хижаки. Запліднення - зовнішньо-внутрішнє, сперма-тофорне. Розвиток без вираженого метаморфозу. Яйця розвива­ються лише у вологому середовищі.

У світовій фауні налічується до 10 тис. видів, з них в Укра­їні - понад 100. Найбільшою у фауні України є Tetradontophora bielanensis (6-9 мм), яка мешкає в лісах Карпат під мохом, на стовбурах дерев та в лісовій підстилці. На поверхні води серед заростей водяних рослин можна побачити подуру водяну (Podura aquatica), ізотому зелену (Isotoma viridis), смінтура водяного (Sminthurus aquaticus) та ін. Індикатором сильного органічного забруднення водойм є Hypogastrura viatica. Зелений смінтур (Sminthurus viridis) живиться соками зелених рослин (рис. 96). Деякі зберігають активність при низькій температурі, можуть з'являтися під час відлиг на поверхні снігу, льоду, наприклад, Desoria glacialis. Тому їх називають «сніговими блохами»

Рис. 97. Двохвістки: а – Campodea plusiochaeta;

б - Japyx confusus.

Живлячись здебільшого органічними рештками, сприяють їх розкладанню, мі­нералізації, а отже, беруть участь у круго­обігу речовин і процесах ґрунтоутворен­ня. Деякі живляться живими рослинами, спорами, міцелієм грибів і можуть бути шкідниками.

Ряд Двохвістки - Diplura. Належать прихованощелепні, найбільш схожі на справжніх комах. Розміри -2-8 мм, іноді кілька сантиметрів. Голова велика, на грудях відкривається 3-4 пари дихалець, черевце має 11 члеників. Первиннобезкрилі. Вусики довгі, чотковидні; очі від­сутні. Хижаки. Живуть у ґрунті, мурашниках, де полюють на дрі­бних членистоногих. Розмноження і розвиток - як у подур.

Відомо близько 500 видів, поширених переважно в тропі­ках. У нас на Поліссі та в Лісостепу зустрічається кілька видів із родини Камподей (Campodedae) – Campodea plusiochaeta, С. staphylinusа та ін. (рис. 97). На кінці черевця вони мають 2 членистих придатки (церки), які схожі на вусики і виконують аналогічну функцію, коли камподеї рухаються за­дом наперед (вони мають таку особливість). В інших вони вко­рочені, мають вигляд клішні і служать для захоплення здобичі. Ендеміком Південного берега Криму є Iapyx ghilarovi.