Клас черепашкові ракоподібні - ostracoda

Дрібні, від 0,2 до ЗО мм завдовжки, ракоподібні. Живуть у мо­рях і прісних водоймах, входячи до складу планктону та бенто­су. Мають двостулкову черепашку (карапакс, що зрісся), у якій повністю сховане тіло. Черепашка просякнута солями кальцію, непрозора.

Тіло на відділи не розчленоване, зовнішня сегментація втра­чена. Мають найменшу серед ракоподібних кількість кінцівок -усього 7 пар: антенули, антени, 1 пару мандибул, 1 пару максил і 3 пари грудних ніжок. Плавають за допомогою вусиків, ніжки служать для повзання по субстрату (друга пара). Перша пара груд­них ніжок виконує функцію ногощелеп, третя пара (чистильні ніжки) служить для очищення стулок черепашки. Серце і зябра у більшості відсутні. Цікаво, що сперматозоїди остракод досяга­ють великих розмірів - до 6 мм (у людини всього 0,067 мм).

У ставках, калюжах, канавах живе Cypris pubera, до 0,5 мм завдовжки (рис. 71). Здатний розмножуватися партеногенетич-но. Живиться дрібними тваринками та рослинами; його поїда­ють риби.

Деякі черепашкові є проміжними хазяїнами паразитичних червів, зокрема цестод.

Рис. 71. Черепашкові ракоподібні:

а - зовнішній вигляд Cyrpis pubera; б - внутрішня будова Heterocypris reptans; 1 - стравохід; 2 - антена; 3 - антенула; 4 - око; 5 - середня кишка; 6 - яйцепровід, наповнений яйцями; 7 - третя грудна ніжка; 8 - яєчник; 9 - вилка; 10 - печінковий виріст; 11 - друга грудна ніжка; 12 - м'яз-замикач; 13 - перша грудна ніжка; 14 - максила; 15 - мандибула.

Нижчі ракоподібні відіграють помітну роль у ланцюгах жи­влення та кругообігу речовин в біоценозах. Населяючи прісні водойми, моря й океани від поверхневих шарів до значних гли­бин, вони складають основу зоопланктону. Профільтровуючи воду, рачки включають у ланцюги живлення детрит, мікроорганізми, фітопланктон. Ними живляться тварини-план-ктофаги: риби, китоподібні. Вони - досить поживний корм. Так, рачки-каланіди містять 59% білків, 20% вуглеводів і 10-15% жирів. Тому деяких ракоподібних, зокрема, дафній, моїй, арте­мій, розмножують на рибзаводах для підгодовування молоді осе­трових, лососевих та інших риб (у їхньому тілі міститься до 50% білків і до 11% жирів). Виготовляють також із них сухий корм для акваріумних риб.

Нижчі ракоподібні очищають воду від завислих у ній органі­чних часток та бактерій, відіграють роль природних біофільтра-торів. Водночас за їх видовим складом можна робити висновок про ступінь забруднення водойм. Так, при помірному забруд­ненні водойм органічними речовинами розмножуються дафнія звичайна (Daphnia pulex) та дафнія велика (D. magna); у відно­сно чистих водоймах поширена дафнія планктонна (D. longispina), босміна довгохоботна (Bosmina longirostris); чисті водойми із значною глибиною населяють дафнія куляста (D. cucullata), дафнія прозора (D. hialina) та ін. Отже, ці ракопо­дібні є біоіндикаторами.

Проте нижчі ракоподібні завдають певної шкоди. Окремі з них бувають проміжними хазяями паразитичних червів, пара­зитами риб і ссавців. Морські жолуді складають основу оброс­тання суден (на 1 кв. м днища осідає 10-12 кг морських жолу­дів), внаслідок чого судно втрачає швидкість. Очищення від об­ростань коштує дуже дорого.