Тип плоскі черви - plathelminthes

Об'єднує понад 12 тисяч видів, серед яких є морські, прісновод­ні, ґрунтові, наземні та паразити людини і тварин, яких переваж­на більшість. Учені вважають, що походять плоскі черви від давніх, нині не існуючих кишковопорожнинних. Спочатку пред­ки плоских червів плавали біля дна за допомогою вієчок, а зго­дом почали повзати. У зв'язку з цим у них розвинулась білате­ральна (двостороння) симетрія тіла. Однак окремі примітивні представники цього типу зберігають деякі риси радіальної си­метрії, що вказує на їх спільність із кишковопорожнинними.

Будова і життєві функції

Тіло плоских червів сплюснуте в спинно-черевному (дорзовентральному) напрямі, плоске (що дало назву цим тваринам), су­цільне або розділене на ряд члеників. Плоскі черви - тришарові організми. У процесі онтогенезу (індивідуального розвитку) у них формується три зародкових листки: зовнішній - ектодер­ма, внутрішній - ентодерма і середній - мезодерма, з яких роз­виваються всі системи органів (рис. 37).

Рис. 37. Схема поперечного розрізу плоского черва:

1 - ектодерма; 2 - ентодерма (середня кишка); 3 - паренхіма; 4 -

кільцеві м'язи; 5 - діагональні м'язи; 6 - поздовжні м'язи; 7 - дорзо-

вентральні м'язи; 8 - гонада; 9 - нервовий стовбур; 10 - статевий

отвір; 11 - видільна пора; 12 – протонефридій

Характерна особливість плоских червів - наявність шкірно - м'язового мішка, утвореного одношаровим шкірним епітелієм і розташованою під ним системою м'язових волокон (кільцевих, поздовжніх і косих). У вільноживучих форм тіло вкрите війковим епітелієм, у паразитичних - кутикулою. Ско­роченням м'язових елементів шкірно-м'язового мішка зумовлю­ються характерні «червоподібні» рухи цих тварин. Простір між стінками тіла і внутрішніми органами заповнений сполучною тканиною мезодермального походження - паренхімою. Паренхі­ма виконує багато функцій: опорну (завдяки наявності числен­них опорних утворів - фібрил); транспортну (рідина, що є між клітинами паренхіми, транспортує продукти травлення від ки­шечника до внутрішніх органів, а продукти обміру речовин - до видільної системи); запасаючу (накопичення поживних речовин - глікогену, ліпідів); захисну (фагоцити паренхіми поглинають бактерій, сторонні частки); видільну (у спеціалізованих клітинах - атроцитах накопичуються продукти обміну).

Центральна нервова система має вигляд поздовжніх стовбурів, які відходять від парного головного ган­глію і з'єднані кільцевими перемичками (комісурами). Органи чуття - переважно шкірні сенсили - нервові чутливі клітини, що сприймають механічні та хімічні подразнення. В окремих представників є статоцисти та очі.

Травна система складається з рота, ектодермальної передньої кишки (або глотки) і ентодермальної середньої, що закінчується сліпо. Кишки часто розгалужені. Неперетравлені рештки виділяються назовні через рот. У деяких війчастих спо­стерігається внутрішньоклітинне травлення, що свідчить про їх філогенетичний зв'язок із кишковопорожнинними. У пара­зитичних форм травна система часто повністю редукована.

Видільна система - у вигляді протонефридій (гр. protos - «перший», nephros - «нирка»). Це розгалужені канальці, які закінчуються в паренхімі зірчастою клітиною (циртоцитом) з пучком вієчок. Продукти обміну речовин надходять у клітину, а вієчки гонять їх у канальці, які зливаються в непар­ний або парний головні канали і відкриваються назовні одним або двома отворами (порами). Поява органів виділення пов'язана з активнішим, ніж у кишковопорожнинних, способом життя, під час якого процеси дисиміляції відбуваються інтенсивніше.

Кровоносної і дихальної систем немає.

За незначним винятком плоскі черви - гермафродити, тобто істоти, у яких в одному організмі розвиваються і чоловічі, і жіночі статеві органи.

Статева система плоских червів складно побудо­вана: вона має компактні статеві залози (чоловічі - сім'яники та жіночі - яєчники), спеціальні вивідні протоки для виведення сперми і зрілих яєць назовні, а також органи, що забезпечують запліднення яйцеклітин у тілі паразита. Розвиток або прямий (турбелярії), або з метаморфозом (є планктонна личинка). У паразитичних форм життєвий цикл дуже складний, він вклю­чає декілька поколінь. При цьому спостерігається гетерогонія -чергування двостатевого та партеногенетичного поколінь.

Тип поділяють на 9 класів, з яких розглянемо чотири: 1. Війчасті черви, або Турбелярії (Turbellaria); 2. Трематоди, або Дигенетичні сису­ни (Trematoda, або Diginae); 3. Моногенетичні сисуни (Monogenoidea); 4. Стьожкові чер­ви (Cestoda).