CH₂-CH₂-COOH

Гемін

(гемоглобін)

Гемін (гем) – майже чорні голчасті кристали складу C₃₄H₃₂ClFeN₄O₄ – є дихальним пігментом крові. Молекула геміну являє собою комплекс порфіну з Fe²⁺. Гемін входить до складу складного білка крові – гемоглобіну, є його небілковою частиною, міститься в червоних кров’яних тільцях і зумовлює забарвлення крові. Гемоглобін містить близько 4% геміну і 96% глобіну (за масою).

Хлорофіл

Зелені частини вищих рослин містять забарвлену речовину хлорофіл, який входить до складу хлорофілових зерен листків і становить від 0,6 до 1,2 % маси сухої речовини. Хлорофіл складається з двох дещо відмінних за складом і забарвленням речовин – хлорофілу а (75%), який має склад C₅₅H₇₀O₆N₄Mg. За структурою хлорофіл являє собою плоский порфіновий цикл, подібний до циклу геміну крові, що свідчить про єдність походження рослинного і тваринного світу.

NO₂

Піразол смідазол тіазол

Способи одержання.

1. Піразол отримують при дії діазометану на ацетилен:

2. Імідазол добувають з гліоксалю, аміаку і формальдегіду:

3. Тіазол отримують при взаємодії тіоформаміду і хлороцтового альдегіду:

Хімічні властивості:

1. Піразол стійкий до дії окисників, а також кислот і лугів.

2. Нітрування:

3. Відновлення:

+2H +2H

піразолін піразолідин

Піразоліну відповідають важливі похідні групи піразолону:

Вони легко отримуються конденсацією заміщених гідроцинів з ефірами -кетонокислот чи приєднанням до дикетену.

H

Виявляють ароматичні і слабколужні властивості. Вони входять до складу багатьох лікарських речовин, вітамінів, антибіотиків. Так, ядро тіазолу входить до складу вітаміну В₁, антибіотика пеніциліну, сульфамідного препарату норсульфазолу.

CH

Найбільш відомі пеніциліни:

- пеніцилін F

(2-пентеніл пеніцилін)

- пеніцилін G

(бензилпеніцилін)

- пеніцилін X

(оксібензилпеніцилін)

- пеніцилін K

(гентилпеніцилін)

Використовуються при лікуванні бактеріальних інфекційних захворювань.

Представник:

індол

Фізичні властивості:

Безбарвна кристалічна речовина, розчиняється в гарячій воді, має неприємний запах, але в маалих концентраціях пахне приємно (запах жасміну).

Хімічні властивості.

1. Утворення металічних похідних:

2 +2K _–H2 2

2. Галогенування:

+SO₂Cl_{2 -3O2}

-HCl

3. М’яке окислення індолу дає індиго – синій барвник, не розчинний у вооді, лугах, розведених кислотах. При відновленні в лужних розчинах утворюється біле індиго, яким обробляють волокно. Наступне окислення білого індиго в порах тканини на повітрі дає синє забарвлення (кубове фарбування).

Способи одержання:

1. Внутрішньо молекулярна конденсація форміл-о-толуїдину:

2. Внутрішньо молекулярна конденсація різних інших о-заміщених анілінів з виділенням H₂O:

-H₂O

Похідні індолу:

Гетероауксин – індолілоцтова к-та, яка утворюється при розкладі білків, є гормоном росту рослин. У великих концентраціях діє на рослини як сильна отрута.