Рак верхньої щелепи

Фактори, що сприяють розвитку раку верхньої щелепи: хронічне запалення гайморових пазух, пародонтоз, одномонтна сильна травма верхньої щелепи, багатократне травмування слизової оболонки протезами, каріозними зубами, краями пломб, коронкою, дискератози, гіперкератози, паління.

Клініка: Якщо пухлина виходить з нижнього відділу - виявляється рання деформація обличчя (щоки, крила носа), швидке звиразковування ясни, зміщення та випадання зубів, видалення зубів по причині „невралгічного болю", кровотеча після видалення зуба

.Із нижньозаднього відділу пазухи - здавлення нижньощелепового нерва, в результаті чого виникає парестезія нижньої губи, може бути контрактура нижньої щелепи. Виходячи з слизової оболонки верхньої стінки пазухи, поражається нижня стінка орбіти. Однак довгий час пухлина залишається нерозпізнаною і хворого довгий час лікують з причини пульпіту, гаймориту або невралгії трійчастого нерва. При цьому спостерігаються носові кровотечі, набряки повік, порушення сльозовиділення, поява припухлості біля внутрішнього кута ока, екзофтальм, диплопія, симптом невралгії підочничного нерва, зниження гостроти зору.

Клінічна картина злоякісної пухлини, яка виходить із слизової оболонки твердого піднебіння.

Розповсюджуючись, виразка вражає м'яке піднебіння, іноді переходить на протилежну сторону і урожає альвеолярний відросток. Біль спочатку тупа, а по мірі розвитку пухлини наростає. Якщо рак виходить із слизової оболонки внутрішньої стінки гайморової порожнини, то дуже швидко з'являються „носові симптоми" - одностороннє закладання носового ходу, в наслідок чого затруднюється носове дихання; періодичні носові кровотечі, поява кров'янисто-гнійних виділень з носа із зловонним запахом. При риноскопії - набряк слизової оболонки носа, поліпозні розростання в середній носовій раковині.

При раку верхньої щелепи на рентгенограмі визначається різке затемнення верхньощелепної пазухи Пораженої сторони (на фоні відсутності гною при пункції через передню стінку пазухи або через нижній носовий хід). Якщо пухлина вийшла за межі порожнини, розвивається деструкція тієї чи іншої стінки. Загальний стан хворого тривалий час не порушується, але з часом розвивається ракова інтоксикація і кахексія. Причиною смерті може бути інтоксикація, виснаження, кровотеча з ракової пухлини, що розкладається.

Гайморит відрізняється більш значним виділенням гною, яке посилюється вранці, відсутність вибухання передньої стінки порожнини, відсутність рухомих зубів, * відсутність кахексії, наявність гною при пункції.

Хронічний остеомієліт відрізняється наявністю 1 або більше нориць, відсутність виділень з носового ходу і відсутність ознак кахексії.

Епулід - при травмах зубів - антагоністів він виразковується, покривається гнійним нальотом, а краї його ущільнюються; регіональний лімфаденіт, рухомі зуби, на рентгенограмі - розрідження кістки.

Остеома характеризується тим, що * в анамнезі асиметрія обличчя з раннього віку. Слизова оболонка не змінена. Наявність на рентгенограмі гомогенної тіні з чіткими контурами.

Адамантінома характеризується повільним без болючим ростом, відсутність ураження лімфатичних вузлів. На рентгенограмі безструктурна тінь з вогнищами просвітлення.

Фіброма характеризується тим, що на рентгенограмі визначається рівна, різко виражена межа пухлини, яка відділяє її від стінок гайморової порожнини. А також при допомозі біопсії.

Лікування комбіноване: передопераційна санація порожнини рота, передопераційна променева терапія, передопераційне ортопедичне лікування, резекція верхньої щелепи з наступним вкладанням в рану препаратів радію. Видалення лімфатичних вузлів та жирової клітковини (операція Крайна).