Тема 30. Міжнародна валютна система

1. Інтернаціоналізація грошових відносин

Важливою складовою ланкою світового господарства є між­народні валютні відносини, їх функціонування і розвиток пов'яза­ні з обслуговуванням всього комплексу економічних зв'язків, що складаються між окремими країнами, юридичними суб'єктами ринку і приватними особами. Йдеться про обслуговування зовніш­ньої торгівлі, вивіз капіталу, надання займів і кредитів, науково-технічний обмін, розвиток туризму, інші державні та приватні від­носини.

Розвиток валютних відносин зумовлюється об'єктивними перед­умовами — удосконаленням міжнародного поділу праці та спеціа­лізації виробництва, інтернаціоналізацією всього комплексу ви­робничого відтворення та суспільно-політичного життя народів. Визначальний вплив на поглиблення їх справляє формування на світовому ринку інтернаціональної вартості товарів і послуг, роз­виток на цій основі інтернаціоналізації грошових відносин.

У чому полягає загальний смисл інтернаціоналізації грошових відносин? Що означає сутність цього процесу?

Відомо, що тривалий час у ролі світових грошей виступало золото. Золото як монетарний товар використовувалося і як на­ціональні гроші. За цих умов функціонування спеціального меха­нізму взаємодії окремих національних одиниць з системою між­державного грошового обігу багато в чому мало формальний характер. З'явившись на світовому ринку, золоті монети мали можливість через свою вагову сутність виконувати функції світо­вих грошей, виступати в ролі міжнародного засобу платежу, на­громадження і кредитування.

Зазначена субординація національних і світових грошей пов­ністю відповідала ситуації, .коли базовою структурою вартісних відносин була національна вартість, що формувалася в межах кожної окремої держави. Адекватною цьому була і позиція кож­ної національної грошової одиниці.

Нинішня структура грошових відносин докорінно змінилася. Золото поступово втратило свої монетарні функції. Спочатку від­булася демонетизація його на рівні функціонування національних грошей, а згодом і міждержавних валютних відносин. Однак спра­ва не лише в цьому. На основі глобалізації всієї системи відтворювального процесу пріоритетної функції набула інтернаціональ­на вартість. Відповідно до цього змінилися природа і функціо­нальна роль світових грошей. З функції грошей, заснованої на національній вартості товарів, вони перетворилися на самостійну грошову форму, яка дістала змогу розвиватися на власній, аде-

437

кватній своєму змісту вартісній основі. Вони стали матеріальним носієм інтернаціональної вартості. В цьому виявляється сутність якісної трансформації світових грошей, а також заснованого на цьому складного і суперечливого процесу структурної інтернаціо­налізації всієї системи грошових відносин.

Загальний смисл цього процесу полягає в тому, що в системі, яка формується, національні гроші як економічно відокремлений елемент вартісних відносин самі по собі поступово втрачають свою самостійність. На їх основі неможливо повною мірою оцінити вар­тість товару, що інтернаціоналізується. У цьому виявляється структурна неповноцінність будь-яких національних грошей, яка долається лише у випадку, коли вони стають єдиною інтернаціо­нальною системою грошових відносин. У цій системі центральною ланкою стають світові гроші—гроші-як матеріальний носій інтер­національної вартості, за допомогою яких реалізується абсолютна обмінюваність товарів, відношення одного товару до всього товар­ного світу в масштабах світового господарства. Саме таку. вимо­гу до системи грошових відносин, без реалізації якої неможливе утворення ринкових механізмів саморегулювання пропорцій еко­номічного обміну, пред'являє сучасна структура світогосподарських зв'язків.

Викладене аж ніяк не зменшує значення національних грошей. Вони продовжують виконувати весь комплекс функцій, пов'язаних з обслуговуванням обороту товарів та послуг на внутрішньому ринку. Однак без інтеграції в єдину інтернаціональну систему гро­шових відносин національні гроші втрачають якість, яка в умовах глобалізації економічного відтворення і функціонування цілісної системи світового господарства є визначальною. Йдеться про їх здатність бути тією економічною структурою, на основі якої зі­ставляються національна та інтернаціональна вартості. Таку здат­ність національні гроші отримують лише при наявності механіз­мів їхньої взаємодії з світовими грішми, а через них—з грошо­вими одиницями інших держав, що у сукупності формують єдину цілісну інтернаціональну систему валютно-грошових відносин.

Розглянуті питання дають змогу більш грунтовно осмислити сутність, структуру і визначальні функції валютної системи. Вхо­дячи як складова ланка до цілісної інтернаціональної системи валютно-грошових відносин, вона не зводиться до останньої. Інтернаціональна система — більш широке поняття, її складовими є дві основні ланки — національні та світові гроші. Валютна систе­ма як її підструктура за своїм головним функціональним призна­ченням має забезпечити органічне поєднання зазначених ланок у єдиний цілісний організм.

У цьому контексті має стати зрозумілою і основна функція, яка в інтернаціональній системі валютно-грошових відносин по-

438

кладається на світові гроші. В межах зазначеної структури їм уже не потрібно виступати на світовому ринку як засіб платежу. Товар можна купити і на національні гроші, що наповнені інтер­національним змістом. Головним призначенням світових грошей стає виконання функції інтернаціональної міри вартості, за якою зіставляються не безпосередньо вартості окремих товарів, а купі­вельна спроможність (вартість) національних валют. Основна місія світових грошей—еталон “вартості” національних грошей і зв'язуюча ланка національних знаків (кредитних паперових гро­шей).