4. Платіжний баланс

Загальний стан зовнішньоекономічних зв'язків країни харак­теризується її платіжним балансом, що відображає співвідношен­ня всієї сукупності надходжень з-за кордону та платежів за кор­дон за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць). Якщо надхо­дження платежів перевищує видатки, платіжний баланс вважають активним (таким, що має позитивне сальдо); у протилежному ви­падку — пасивним (таким, що має від'ємне сальдо). Платіжний баланс включає в себе дві групи показників — над­ходження від нерезидентів (суб'єктів зовнішньоекономічної діяль­ності з інших країн) і зовнішні видатки (платежі) резидентів

433

суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності цієї країни). Відповід­но до рекомендацій Міжнародного валютного фонду (МВФ) кож­на зазначена група передбачає такі статті:

А. Поточні операції

Товари

Послуги

Доходи від інвестицій

Інші послуга і доходи

Приватні одноразові переводи

Державні одноразові переводи

Разом А: баланс поточних операцій.

В. Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал

Прямі інвестиції

Портфельні інвестиції

Інший довгостроковий капітал

С. Інший короткостроковий капітал

Д. Помилки і припущення

Разом: А+В+С+Д.

Е. Компенсуючі статті

Надзвичайні джерела покриття сальдо

Забов’язання, що складають валютні резерви іноземних офіційних органів.

Разом: А+В+С+Д+Е.

Н. Підсумкові зміни резервів

Золото

Іноземна валюта

Кредити МВФ

Резервна позиція в МВФ

Інші статті

Зміст кожної зазначеної в платіжному балансі позиції потребує спеціального розгляду. Розрахунок їх надзвичайно складний, йдеться про платежі не тільки державних, а й приватних фізичних і юридичних осіб. Підсумки торгового балансу розраховують за даними митної статистики, а платіжного — за результатами експортних та імпортних надходжень. Складності виникають і у зв'язку зі здійсненням розрахунків у різних валютах за різни­ми курсовими співвідношеннями.

У складі колишнього СРСР Україна не мала власної статисти­ки зовнішньоекономічної діяльності. Цим пояснюється те, що пер­ші розрахунки балансу було здійснено тільки у 1993 р. Вони за­свідчили негативне платіжне сальдо, що визначає одне з найбіль­ших ускладнень структури національної економіки.

Дефіцит поточного платіжного балансу України (без ураху­вання руху капіталів) за І півріччя 1994 р. досяг 1,2 млрд дол. США, що становило більш ніж 1/4 загального обсягу інвалютних платежів (табл. 8). При цьому Україна має активне сальдо з

434

балансу послуг (в основному транспортних), що зумовлено її геополітичним положенням. Разом з тим товарний баланс є дефіцит­ним майже на 40 відсотків.

Таблиця 8. Поточний баланс України за І півріччя 1994 p.,

млн дол. США, оціночні дані

Товари і послуги	Надходження(експорт)	Платежі (Імпорт)	Баланс
Всього : У тому числі товари послуги	3197,4 2406,9 790,5	4373,5 3989,2 384,4	—1176,1 —1582.3 +406,1

Дефіцит поточного платіжного балансу України (табл. 9) зу­мовлений її торговельними відносинами з державами так званого “ближнього зарубіжжя” — республіками колишнього СРСР. Дефі­цит торгового балансу з цими державами оцінюється в 2,2 млрд

Таблиця 9. Зовнішньоторговельний баланс України за 1 півріччя 1994 p., млн. дол.США, оціночні дані

Показник	Всього	У тому числі
		Країни колишнього СРСР	З них:
			Росія	Туркменістан
Експорт всього (товари зовнішньої торгівлі) У тому числі Продукція виробничо-технічного призначення Товари народного споживання	2360,1 2149,5 210,6	1301,3 1120,8 180,5	986,7 850,3 136,4	80,7 64,1 16,6
Імпорт всього У тому числі Продукція виробничо-технічного призначення Товари народного споживання	3868,8 3731,7 137,1	3531,8 3462,3 69,5	2672,6 2644,7 27,9	601 600,7 0,3
Баланс У тому числі Продукція виробничо-технічного призначення Товари народного споживання	-1508,7 -1582,2 +73,5	-2230,5 -2341,5 +111	-1685,9 -1794,4 +108,5	-520,3 -536,6 +16,3

Дол. США і склався в основному у відносинах з Російською Федерацією і Туркменією. Це свідчить про те, що дефіцитність платіжного балансу України переважно пов’язана з придбанням енергоносіїв.

Торговий баланс України з країнами так званого “далекого

435

зарубіжжя” є позитивним: активне сальдо за І півріччя 1993 p. оцінюється в 721,8 млн дол. США, причому воно склалося за ра­хунок експорту продукції виробничо-технічного призначення (в основному сировини і чорних металів). З товарів народного споживання у відносинах з цими державами Україна має негатив­не сальдо 37,5 млн дол. США. Разом з тим у відносинах з краї­нами “ближнього зарубіжжя” Україна має активне сальдо з това­рів народного споживання.

З урахуванням цих показників видно одне з найважливіших по суті стратегічних завдань економічного розвитку України — здійснення широкого комплексу заходів, спрямованих на подолан­ня негативного платіжного сальдо. Саме на вирішенні цього пер­шочергового завдання концентрується економічна політика нашої держави.

Терміни і поняття

Міжнародний поділ праці

Технічний і технологічний поділ праці

Міжнародна спеціалізація і кооперу­вання виробництва

Інтернаціональна вартість

Транснаціональні корпорації

Світова ціна

Інтернаціональна система валютно-гро­шових відносин

Світові гроші

Міжнародний товарний обмін

Порівняльні переваги

Порівняльні витрати

Платіжний баланс

Торговий баланс

Позитивне сальдо платіжного балансу

Негативне сальдо платіжного балансу

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийте зв'язок розвитку міжнародного поділу праці та процесу фор­мування на світовому ринку економічної рівноваги.

2. У чому полягає зміст інтернаціональної вартості товарів і послуг? Які функції вона виконує в системі міжнародного обміну?

3. Як співвідносяться інтернаціональна і національна вартість виробництва?

4. Охарактеризуйте механізм реалізації інтернаціональної вартості товарів і послуг. Які структурні ланки входять до цього механізму і як вони взаємо­діють?

5. За яких умов можлива еквівалентність інтернаціонального обміну?

6. Перелічіть шляхи подолання існуючих диспропорцій світового економіч­ного обміну.

7. Які конкурентні переваги притаманні економіці України?

8. Завдяки чому можна досягти збалансованості платіжного балансу України?

436