2. Валютні курси

Валютний курс як економічна категорія являє собою ціну гро­шової одиниці країни, виражену в грошових одиницях інших кра­їн. Він є формою світової ціни кредитно-паперових грошей.

Валютні курси встановлюються котуванням іноземних валют. Котування—це визначення офіційними державними органами (національним банком чи іншою фінансовою установою) ціни іно­земної валюти. При котуванні валют зазначають курс продавця, за яким банки продають валюту, і курс покупця, за яким вони її купують.

Функції валютного курсу

Валютний курс виконує ряд важливих економічних функцій (рис. 31).

По-перше, за його допомогою долає­ться національна обмеженість грошової одиниці певної країни. Локальна її цінність перетворюється на інтернаціональну. Відпо­відно до цього валютний курс виступає як засіб інтернаціоналі­зації грошових відносин, утворення цілісної світової системи грошей.

Рис. 31. Функції валютного курсу

454

По-друге, на основі валютного курсу здійснюється зіставлення цінових структур окремих країн, умов і результатів виробничого відтворення — продуктивності праці, витрат виробництва, заробіт­ної плати, темпів економічного зростання, а також торговельного і платіжного балансів.

По-третє, за допомогою валютних курсів зіставляються націо­нальні ціни та національні умови виробництва, зокрема національ­ні вартості товарів та послуг з інтернаціональними цінами та ін­тернаціональною вартістю. Валютний курс є структурною ланкою механізму реалізації інтернаціональної вартості товарів і послуг. На його основі національні витрати прирівнюють до єдиного вар­тісного еквівалента — суспільне необхідних інтернаціональних ви­трат праці та відповідно до цього — до інтернаціональної вар­тості.

По-четверте, через механізм валютних курсів відбувається пе­рерозподіл національного продукту між країнами, що здійснюють зовнішньоекономічні зв'язки.

Визначення валютних курсів

Основою визначення валютних курсів є співвідношення купівельної спроможності різних національних валют. Купівельну спроможність (силу) валюти виражають, як суму товарів і послуг, які можна придбати за грошову одиницю, у порівнянні з базовим періодом.

Співвідношення купівельної сили валют щодо певної групи то­варів та послуг у двох країнах — країні А І країні Б визначає паритет купівельної спроможності (purchasing power parity)— РРР. Залежно від номенклатури товарів РРР може бути частко­вим (за певним набором товарів) і загальним (за суспільним про­дуктом у цілому),

Існує кілька методик розрахунку РРР. Найбільш простою з них є визначення паритету купівельної сили валют зіставленням рівня цін стандартного набору (за споживчим кошиком) товарів і послуг

Де P^a_j, P^b_j — рівень цін у відповідних країнах в j-му періоді.

Застосовують також метод, заснований на визначенні співвід­ношень витрат виробництва. Його перевагою є те, що він дає мож­ливість певною мірою абстрагуватись від окремих кон'юнктурних і спекулятивних факторів цінових коливань.

У теорії валютних відносин використовується і метод розрахун­ків РРР за співвідношеннями ефективних виробничих витрат у країнах, що зіставляються (А, В). У цьому випадку до ефектив-

455

н их витрат належать: заробітна плата W, норма позикового про­цента r, рента R, показник продуктивності праці PR. Одна з фор­мул, що використовується в цих розрахунках, така:

Паритет купівельної спроможності, характеризуючи товарне наповнення окремих грошових одиниць, є одним з основних фак­торів визначення валютних курсів, що формуються в сфері зов­нішньоекономічних відносин. Однак на практиці валютний курс, як правило, суттєво відрізняється від паритетного співвідношен­ня. Розбіжності між цими величинами були незначними лише в умовах функціонування золотого стандарту.

Паритети купівельної спроможності та валютні курси окремих валют можуть відрізнятися між собою досить суттєво. За оцінка­ми деяких фахівців, реальний паритет українського карбованця до долара США становить 40—70 до 1.

Які ж фактори впливають на зазначені відмінності?

Валютний курс є ціною, в якій грошова одиниця однієї-краї­ни виражається в грошовій одиниці іншої країни. Тому, як і будь-яка ціна, валютний курс певної грошової одиниці формується під безпосереднім впливом попиту і пропозиції, що встановлюються у кожному конкретному випадку на валютному ринку. У зв'язку з цим цілком зрозумілим є те, що досить суттєві відхилення існую­чих валютних курсів українського карбованця від паритету їхньої купівельної сили (РРР) значною мірою пояснюються недостат­ньою пропозицією вільно конвертованої валюти на відповідних ринках.

Крім того, на величину валютного курсу і його динаміку до­сить суттєвий вплив справляє стан платіжного балансу за поточ­ними операціями, а також за сальдо, що характеризує рух довго­строкових капіталів.

Значний вплив на динаміку валютних курсів справляють нор­ма процента і рівень процентних ставок, які регулюють міграцію капіталу, а також чинники, пов'язані з динамікою цін національ­ного ринку та інфляційними очікуваннями.

Валютний курс надзвичайно чутливий і до факторів, що ви­значають політичну і соціальну стабільність окремих країн, їхній зовнішньополітичний курс, міжнародний авторитет. У цьому від­ношенні Україна має досить суттєві переваги порівняно з багать­ма країнами, що входили до складу колишнього СРСР.

Нарешті, слід ураховувати і вплив на динаміку валютних кур­сів спекулятивного фактора. Як засвідчує світова практика, ва­лютні операції далеко незавжди здійснюються з метою забезпе-

456

чення торговельних і фінансових розрахунків. Дуже часто вони грунтуються на прагненні суб'єктів валютного ринку одержати спекулятивний прибуток. Як показують розрахунки, понад 90,від­сотків валютних операцій світового валютного ринку взагалі не пов'язані з обслуговуванням реальних торговельних і фінансових угод. Цим пояснюється виключно високий вплив їх на динаміку валютних курсів.