Тема 31. Валютний ринок і валютне регулювання

1. Структура, основні функції та механізм функціонування валютного ринку

Невід'ємною ланкою міжнародної валютної системи е валют­ний ринок. Без функціонування цієї структури валютні відносини позбавляються реального економічного змісту. Так було в межах Ради Економічної Взаємодопомоги, де система валютних відно­син значною мірою мала формальний характер.

Загальна характеристика, функції, структура

Сучасний валютний ринок — це розгалужена система механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою використання їх для обслуговування міжнародних пла­тежів.

Особливо суттєвим функціональним призначенням валютного ринку є забезпечення реальної свободи вибору і дій власника ва­люти. Виходячи з цього, ступінь зрілості валютного ринку визна­чається не тільки масштабами валютних операцій, а і його здат­ністю повною мірою реалізувати саме цю функцію.

449

Важливо враховувати й те, що свобода вибору суб'єктів ринку пов'язана з їхнім прагненням отримати для себе в, процесі здійс­нення валютних операцій певні матеріальні вигоди, доход. Цей до­ход може бути безпосереднім або опосередкованим. Його сутність може виявитися не в ході обмінної процедури, а на наступних ступенях господарської діяльності, скажімо, при продуктивному використанні сучасного обладнання, придбаного за кошти, отрима­ні в результаті валютної операції. Та суть справи і в цьому випад­ку не змінюється: отримання доходу є визначальною мотивацією дій суб'єктів валютного ринку.

Це слід чітко усвідомлювати. Ніхто не звертається до валют­ного ринку заради споглядального інтересу. Мотивацією такого звертання є матеріальний інтерес, економічна потреба. Тому слід мати на увазі, що валютний ринок не є установою благодійною. Йому властиві атрибути, притаманні будь-якому ринку. Йдеться, принаймні, про дві речі.

По-перше, валютний ринок виступає завжди як конкурентний ринок. Конкуренція є інструментом одержання доходу. Суб'єкти ринку конкурують між собою з приводу одержання якнайбільшо­го доходу,

По-друге, будь-які обмінні операції на валютному ринку внут­рішньо утримують в собі елементи валютного ризику. Це не лише суто спекулятивні операції, пов'язані з “грою” на валютних кур­сах, що в принципі є також природною атрибутикою будь-якого ринкового механізму. Валютний ризик органічно пов'язаний з кон­куренцією, з дією стихійних сил, з елементами невизначеності економічної кон'юнктури, нарешті, з обов'язковою присутністю суб'єктивних начал у поведінці контрагентів, які не завжди з до­статньою вірогідністю можна прогнозувати.

Виходячи з цього, важливим атрибутом валютного ринку є запровадження функціональних елементів його регулювання. Су­часний валютний ринок є інституціонально регульованим. Уся система міжнародних валютних організацій, союзів і угод, що діють на міждержавних та транснаціональних засадах, а також система страхування валютного ризику є відповідними атрибута­ми регулювання валютно-ринкової діяльності.

Нарешті, слід ураховувати й те, що регулятивні механізми валютного ринку реалізуються в певних межах. І за формою, і за змістом вони не можуть і Не повинні підміняти ринкових саморегуляторів. Вони можуть лише доповнювати і відповідним чином коригувати дію останніх. Валютний ринок, побудований лише на інституціонально регульованих структурах, перестає бути ринком за своєю суттю. У цьому випадку він втрачає головне — свою стимулюючу функцію, конкурентно-конструктивну місію. У зв'язку з цим, розглядаючи механізми ринкових регуляторів, маємо врахо-

450

вувати головний принцип застосування їх—оптимальність. І це не абстрактне твердження. Саме за таким принципом і мають реа­лізовувати свої функції інституціональні структури валютного ринку як нині діючі, так і ті, що формуватимуться у майбутньому.

Отже, взаємний інтерес контрагентів, валютний доход, кон­структивна конкуренція, комерційний ризик, система інституціональних регуляторів — ось такий далеко не повний перелік основ­них органічно пов'язаних між собою ланок, на яких вибудовуєть­ся сучасна структура валютного ринку.

Економічні суб'єкти валютного ринку

У валютних операціях, що здійснюються на валютному ринку, беруть участь різні групи економічних суб'єктів, кожна з яких прагне задовольнити свій власний комерційний інтерес. Це традиційна тріада—продавці валюти, .її покупці та посередники. Можна навести і такий перелік суб'єктів валютного ринку:

по-перше, фірми, організації та індивідуальні особи, зайняті у різноманітних сферах зовнішньоекономічної діяльності;

по-друге, некомерційні банківські установи” які забезпечують валютне, обслуговування зовнішніх зв'язків;

по-третє, у функціонуванні валютного ринку особливо велика роль належить брокерським фірмам, конторам і окремим броке­рам, які займаються посередницькою діяльністю і отримують від цього відповідну комісійну винагороду. На окремих валютних рин­ках на ці структури припадає більш як половина валютних опе­рацій;

по-четверте, державні установи, основне місце серед яких за­ймають центральні банки та державні скарбниці окремих країн.

Основним споживачем валютного ринку, який по. суті визна­чає попит на його основний товар — валютні ресурси, є світові транснаціональні банки. На них припадає приблизно 90 відсотків усього валютного обігу. Наслідком цього є те, що валютні курси формуються, як правило, у процесі здійснення міжбанківських операцій.