Вплив кредиту на розвиток макроекономічних процесів

Як кредитні відносини впливають на розвиток макроекономічних процесів? Виділимо основні напрями такого впливу.

1. Капіталізація всієї системи еконо­мічних відносин. Як уже зазначалося, кредитні відносини зародили­ся ще на ранніх етапах простого товарного виробництва. Однак у своїх зрілих формах вони дістали всебічний розвиток лише за умов капіталізму. Існує взаємний зв'язок між капіталізацією товарного виробництва і розвитком кредиту. Специфічною особливістю такого виробництва є те, що воно грунтується на підприємницькому креди­ті. Останній є не лише результатом, а й умовою капіталізації всієї системи товарних відносин.

У вирішенні завдань такої трансформації особлива роль на­лежить банкам. Виникнувши ще на початку XVII ст. (один з пер­ших в Європі Амстердамський банк був заснований в 1609 p., Гамбурзький—в 1619 p.), банківські установи тривалий час зо­середжували свою діяльність на здійсненні переважно .лихвар­ських операцій. У зв'язку з цим критика, що спрямовувалася .в ті часи проти лихварства, адресувалася і банкам. Євреї, ломбардники, лихварі та кровопивці були першими банкірами, ремесло яких слід таврувати ганьбою,—писав з цього приводу англійський еко­номіст Д. Хардкасл у книзі “Банки і банкіри”, що вийшла друком у Лондоні в 1843 p. В цілому перші банкіри, на його думку, явля­ли собою надзвичайно погану компанію, вони були жалюгідними лихварями, безсердечними кровопивцями.

Однак згодом економічна роль банківських установ докорінно змінилася. Перетворюючи вільні кошти у позиковий капітал, що почав все більше спрямовуватися у сферу виробничої діяльності та підприємництва, банки створили підґрунтя для якісної перебу­дови і системи кредитних відносин. Притаманний докапіталістич­ній економіці “споживчий” (лихварський) кредит почав трансфор­муватися у кредит підприємницький, що розглядається економіч­ною теорією як специфічна форма капіталістичного кредиту. На­дання саме такого кредиту стало визначальною функцією банків. Йдеться про органічне поєднання кредиту з виробництвом, комер­цією, іншими сферами підприємництва, що на ділі забезпечує реа­лізацію принципу “гроші роблять гроші”, їхнє самозростання та реальний розвиток на цій основі капіталізації економічних проце­сів. Реалізація останнього поза системою банківського кредиту­вання є немислимою. У результаті кредитні відносини почали про­низувати всі пори економіки, надаючи їм функціональних ознак, притаманних капіталістичним методам господарювання.

400

З огляду на це докорінно змінилася і економічна думка з при­воду функціональної ролі банківських установ. Банківська систе­ма, як посилаючись на слова одного з своїх попередників, писав у третьому томі “Капіталу” К. Маркс, являє собою найвитонченіше і найдосконаліше творіння, до якого взагалі призводить капі­талістичний спосіб виробництва. За словами Й. Шумпетера, лише банкір, виступаючи від імені всього господарства країни і видаю­чи відповідні повноваження підприємцю, робить можливим здійс­нення нових комбінацій, що забезпечують економічний розвиток.

Зазначена трансформація функціонального призначення банків має враховуватися при розгляді діяльності банків постсоціалістичних країн. У них поки що має місце лихварська стадія у розвитку банківської справи. Тому необхідне якнайшвидше подолання цієї стадії і вихід на рівень діяльності, який відповідає дійсній ролі банківської системи у розвитку економічного прогресу.

2. Другим напрямом, що органічно випливає з попереднього, є вплив кредиту на перетворення грошей в капітал і капіталізацію на цій основі всієї системи грошових відносин. Докладно це питан­ня розглядається у наступному параграфі теми.

3. Трансформація на основі кредиту. лихварського капіталу у позиковий та перетворення останнього в суспільний капітал. Зміст цього процесу розглянуто раніше. Тут же зазначимо, що однією з якісних ознак позикового капіталу є те, що він реалізує себе не як певна сума індивідуальних капіталів, а як цілісна система, як су­спільний капітал. Кожний окремий капітал реалізувати себе інди­відуально не може. Він функціонує як відокремлена частка ціліс­ної системи суспільного капіталу. Отже, на основі грошово-кре­дитних відносин індивідуальні капітали об'єднуються в органічно цілісну систему, що діє в тому чи іншому суспільстві. На основі цих самих процесів формується і цілісна система суспільного ба­гатства. Багатство окремих осіб реалізує себе як складова за­гального багатства суспільства.

4. Кредит є основою формування акціонерної (корпоративної) форми власності, яка в процесі розвитку капіталістичної системи економічних відносин перетворюється у провідну найбільш прогре­сивну форму власності.

Отже, розглядаючи функціональний вплив кредиту на розвиток макроекономічних процесів, можна зробити висновок, що голов­ним в ньому є капіталізація всієї системи економічних відносин суспільства і відповідна трансформація їхніх основних системо­утворюючих ланок—грошей, капіталу, власності.

Виходячи з цього можна внести відповідні уточнення у періоди­зацію економічного розвитку. Йдеться про виділення трьох етапів і відповідно трьох типів розвитку господарської структури суспіль­ства. Це натуральне, грошове і кредитно-грошове господарство.

401

Сутність і специфіка останнього полягає не лише в тому, що сис­тема грошових відносин доповнюється кредитними. Важливо вра­ховувати, що на цьому етапі докорінних якісних змін зазнає й сама система грошових відносин.

Зазначимо і те, що за своєю сутністю соціалізм є безгрошовим і безкредитним господарством. Розвиток як суто грошових, так і кредитних відносин передбачає багатоманітність форм власності та атономізацію суб'єктів ринку. Панівне становище єдиної дер­жавної власності позбавило суспільство необхідних економічних передумов функціонування та розвитку реального кредиту. Не можна надавати кредит самому собі. У цьому відношенні в умовах соціалізму зберігалися не реальні, а суто формальні грошові та кредитні відносини. Це був залишок попереднього розвитку, що прогресуючи звужував своє функціональне застосування. Вразли­вість економіки соціалізму значною мірою пояснювалася саме цим фактором.