Вплив інфляції на обсяг виробництва національного продукту

Розгляд питання про те, як інфляція впливає на обсяг національного продукту, потребує диференційованого підходу. Слід розрізняти наслідки помірних темпів інфляційного процесу і вплив на розвиток виробництва гіперінфляції.

За статистичними даними, які характеризують розвиток еко­номічного процесу багатьох країн Заходу, доведено, що помірні темпи інфляції (не більше 6 відсотків у рік) сприяють прискоренню темпів економічного розвитку. Цього ефекту досягають завдя­ки кільком обставинам.

1. Повзуча (обмежена) інфляція стимулює платоспроможний попит населення. Вона зумовлює випереджаючі темпи його зрос­тання порівняно з пропозицією товарної маси, що призводить до зростання цін. Однак, якщо таке зростання є, з одного боку, по­мірним, з іншого — непередбаченим, то суб'єкти ринку всіх рівнів мають змогу не тільки пристосуватися до нього, а й використати його як фактор, що сприяє розвитку економічної кон'юнктури.

2. Інфляція, як уже зазначалося, викликає перерозподіл дохо­дів на користь осіб, які займаються підприємництвом, що, в свою чергу, сприяє розвитку заощаджень — основи інвестиційного про­цесу. Однак і в цьому випадку йдеться про досить помірні темпи інфляції, оскільки за умови, що її обсяги перевищують певний

418

критичний рівень, домашні господарства починають скорочувати свої заощадження і збільшувати споживання.

3. Помірне і знову ж таки завчасно передбачене зростання цін породжує оптимізм у підприємців в оцінках очікуваних прибутків, що є вагомим стимулом підтримання інвестицій на високому рівні.

З урахуванням цих обставин держава у своїй політиці може. здійснювати комплекс заходів (політику низької процентної став­ки, низьких податків, дефіцитних витрат державного бюджету), які мають за мету досягнення не нульового рівня, а помірних, ста­більних у своїй динаміці темпів інфляції. Якщо головною метою економічної політики є забезпечення високого рівня зайнятості й стабільних темпів зростання виробництва, то вважають, що підви­щення цін, яке супроводжує цей процес, не повинно викликати серйозних занепокоєнь. Саме за такою схемою, яка виявилася достатньо результативною, розвивалася західна економіка у 50— 60-і роки.

Як відомо, досягнення позитивного ефекту інфляційного про­цесу, його стимулюючого впливу на розвиток виробництва можли­ве лише в умовах достовірних інфляційних очікувань і прогнозованої динаміки цін. Економіка здатна адаптуватися до передбаче­них та стабільних (у певних розмірах) темпів інфляції. За цих умов відбувається відповідне узгодження основних макроекономічних параметрів та інфляційних процесів. Лише несподівані ін­фляційні поштовхи мають економічну значимість. У всіх інших ви­падках економічні параметри розвитку можна узгодити. Якщо ві­домо заздалегідь, що протягом року ціни зростуть на 9 відсотків, то економічні суб'єкти ринку мають можливість пристосувати від­повідно до цього основні параметри своєї економічної діяльності. У цьому випадку процес відповідного пристосування виконує дефляційну функцію.

Розглянуті питання не стосуються характеристики впливу на макроекономічні процеси гіперінфляції, наслідки якої завжди і у всіх аспектах є деструктивними.

1. Гіперінфляція призводить до розбалансування економічної рівноваги, порушення структури виробництва, підриває стимули довгострокових інвестицій, стримує процес нагромадження.

2. Відбувається перелив капіталу з сфери виробництва у сферу обігу, де більш швидкими темпами здійснюється його кругообіг. За цих умов формується інфляційний мультиплікатор, який при­скорює деструктивні процеси в економіці.

3. Знижуючи реальні доходи широких верств населення, інфля­ція звужує ємність внутрішнього ринку, спотворює структуру по­питу, посилює спекуляцію, тіньовий бізнес.

4. Гіперінфляція неодмінно призводить до кризи державних фі­нансів, що розвивається внаслідок швидкого обезцінення податків

419

та інших надходжень до державної скарбниці та одночасного зро­стання видаткової частини бюджету.

5. В умовах гіперінфляції відбувається натуралізація обміну. Гроші втрачають здатність виконувати функції міри вартості та засобу накопичення. За цих умов здійснюється стихійний перехід до бартерних операцій.

6. Розвиток гіперінфляції послаблює зовнішньоекономічні по­зиції країни, зменшує її конкурентні позиції на світовому ринку, призводить до падіння валютного курсу національних грошей, зне­цінення їх. В ході посилення інфляційного процесу загострюється дефіцит платіжного балансу, який викликає порушення зовніш­ньоекономічних пропорцій.

7. Нарешті, слід ураховувати пагубність політичних наслідків гіперінфляції, загострення соціальних конфліктів. Гіперінфляція, як правило, призводить до урядових криз, згортання демократії, встановлення тоталітарних режимів.

У зв'язку з викладеним зростає значимість активної дефляційної політики, яка завжди має займати чільне місце в діяльнос­ті владних структур будь-якої країни, її центральних банків, їхня дієздатність, професіоналізм і компетентність значною мірою ви­значаються можливостями здійснення ефективної антиінфляційної політики.

Терміни і поняття

Інфляція

Відкрита і подавлена інфляція

Гіперінфляція

Суперінфляція

Інфляція попиту

Кредитна інфляція

Інфляція витрат

Імпортована інфляція

Структурна інфляція

Інфляційний розрив

Інфляційний цикл

Критична точка інфляції

Крива Філліпса

Стагфляція

Контрольні запитання і завдання

1. У чому полягає сутність інфляційного процесу? Які процеси він відоб­ражає і як визначається?

2. Розкрийте сутність факторного підходу до визначення інфляції. У яких формах можливий її розвиток?

3. Поясніть, як розвивається інфляційний цикл.

4. Як пов'язані інфляція попиту та інфляція витрат? Які інструменти анти­інфляційної політики застосовуються при їх подоланні?

5. Розкрийте механізм впливу інфляції на розвиток макроекономічних про­цесів.

6. Як через інфляційний механізм може здійснюватися перерозподіл доходів?

7. Поясніть зв'язок інфляційного процесу і зайнятості населення.

420