2. Вплив інфляції на розвиток макроекономічних процесів

Інфляція впливає на розвиток комплексу макроекономічних процесів в цілому, а також кожної його структурної ланки. Інфля­ція відбиває внутрішній стан грошових відносин, які відповідно до свого функціонального призначення внутрішньо інтегровані в усі осередки економічної системи суспільства, і впливає на весь комплекс відтворювального циклу —процес виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ.

Інфляція і перерозподіл доходів

Інфляція не завжди призводить до зниження реальних доходів населення. Вона зменшує купівельну спроможність гро­шової одиниці, кількість товарів і послуг, які можна купити на ту чи іншу купюру, але її вплив на зниження життєвого рівня насе­лення виявляється лише в тому випадку, коли динаміка номіналь­них доходів відстає від динаміки інфляційного процесу.

З огляду на це теорія розмежовує поняття номінального дохо­ду (номінальну суму отриманої заробітної плати, виплат за про­центами, прибутку, рентних платежів тощо), і реального доходу

414

(кількість товарів та послуг, які можна придбати на суму номі­нального доходу). Динаміку реального доходу визначають як різ­ницю між номінальним доходом та інфляцією. Якщо за рік серед­ній показник номінального доходу зріс на 12 відсотків, а ціни про­тягом цього ж часу—на 7 відсотків, то можна вважати, що реаль­ні доходи населення за цей період збільшилися на 5 відсотків.

Однак за середньостатистичними показниками приховуються і більш складні процеси. Якщо. людина працює в державній уста­нові й отримує фіксовану платню, то її реальні доходи скоротять­ся рівно на стільки, на скільки зростуть ціни. Це ж саме стосу­ється пенсіонера, якщо отримувана ним пенсія не індексується, а також інших осіб, які мають фіксовані доходи. Відповідно до зростання цін зменшується і реальна вартість заощаджень насе­лення, депозитних вкладів, страхових полісів тощо.

Однак цей процес не є одностороннім. У процесі інфляції ре­альне вираження валового національного продукту і валового до­ходу не змінюється. Відбувається лише, перерозподіл їх. Зміню­ються частки доходу, які отримують різні верстви населення. Ско­рочення в умовах інфляції доходів певної частини населення компенсується протилежним процесом—зростанням доходів тієї категорії працівників, прибутковість праці яких випереджає дина­міку цін. У цьому випадку при однаковості всіх інших умов їхні реальні доходи зростають. На цій основі в процесі посилення ін­фляції відбувається перерозподіл доходів серед різних верств на­селення. Це означає, що інфляція має не лише супротивників, а й прихильників. До останніх належать певні категорії працівників (суб'єктів ринку), що отримують в процесі перерозподілу реаль­них доходів зростаючу надбавку до своїх прибутків завдяки зрос­танню цін.

В умовах інфляції відбувається перерозподіл доходів між кре­диторами і дебіторами. Особа, що отримала на певний період по­зику, розплачується за неї грішми, які в ході інфляційного про­цесу частково втратили свою платоспроможність. Цей меха­нізм діє на рівні не тільки економічних відносин між окремими суб'єктами ринку, а й держави, зокрема при компенсації держав­ного боргу. Інфляція зменшує його величину.

Важливо враховувати і те, що держава може свідомо викорис­товувати емісійну інфляцію для покриття своїх надмірних бюджет­них витрат. Звичайно, така ситуація не є стандартною. Вона вини­кає у екстраординарних випадках, коли видатки бюджету значно перевищують його прибуткову частину. У цьому випадку жоден уряд не погодиться визнати себе банкрутом, не вдавшись до по­слуг емісійного механізму, що є у його розпорядженні. При такій ситуації через канали інфляційних процесів відбувається перероз­поділ доходів.

415

З урахуванням зазначених перерозподільних процесів досить важливе значення має прогнозування інфляції. Очікувана інфляція є менш деструктивною. Вона дає можливість за рахунок відповід­ної індексації доходів, застосування позитивної ставки процента та інших компенсуючих механізмів запобігти певною мірою (як правило, лише частково) деструктивним наслідкам інфляції в сфе­рі розподілу.