Інфляція витрат

Інфляційний процес може розвиватися під впливом ряду немонетарних факто­рів, що зумовлюють зростання цін через збільшення витрат виробництва і збільшення собівартості одиниці продукції. Йдеться про інфляцію витрат, що формуються на прин­ципово іншій факторній основі, ніж інфляція попиту.

Як інфляція витрат пов'язана з емісійним процесом?

Як уже зазначалось, інфляція витрат, як і інфляція попиту, може мати місце лише за умови, коли в обігу утворилася надлиш­кова грошова маса. Однак суттєвим моментом цієї ситуації є те, що у випадку, коли ціни зростають, під впливом немонетарних факторів, порушення рівноваги грошового обігу МV=РУ стає не причиною, а наслідком зростання цін. Воно може зумовлюватися, з одного боку, зменшенням в результаті збільшення витрат вироб­ництва пропозиції товарів і послуг в усій економіці (величини РУ), з іншого—вимушеною додатковою кредитною емісією, ско­роченням касових залишків або прискоренням швидкості обороту грошей, викликаних знову ж таки суто виробничими потребами— необхідністю компенсації зростання виробничих витрат.

Одним з різновидів інфляції витрат є інфляція, зумовлена збільшенням заробітної плати. Якщо підвищення заробітної плати випереджає зростання продуктивності праці й не супроводжується збільшенням випуску продукції, то у цьому випадку зростають витрати виробництва на одиницю продукції та підвищуються ціни. Однак і в цьому випадку проблема першого інфляційного поштов­ху .зберігає своє значення. Сутність її визначається тим, чим ви­кликано підвищення заробітної плати — прагненням профспілок, що представляють трудові колективи, домогтися перерозподілу до­ходів завдяки збільшенню в їхній структурі частки оплати праці, чи це реакція на попереднє підвищення цін суто компенсаційного характеру.

Розмежування факторів інфляції має принципове значення з точки зору визначення основних важелів дефляційної політики. Однак у реальній дійсності настільки глибоко взаємопереплітаються різні причини інфляційного процесу, що їхнє структурне відокремлення стає практично нездійсненним.

413

Особливо рельєфно це видно на прикладі розвитку інфляцій­ного зростання цін в Україні, де в один клубок переплелися струк­турна, імпортна, бюджетна та кредитна інфляція, інфляція попиту та інші її різновиди. Аналіз конкретних показників дає змогу більш глибоко з'ясувати сутність цієї проблеми.

Слід враховувати також зростаючий вплив на інфляційний про­цес зовнішньоекономічних факторів. Це порушення механізму про­позиції зумовлене, з одного боку, структурною перебудовою зов­нішньоекономічних зв'язків, спеціалізації виробництва і розподілу праці, з іншого — швидким зростанням витрат на товари так звано­го критичного імпорту (імпорту енергоносіїв, окремих сировинних матеріалів, комплектуючих виробів), що пов'язано з переходом до світових цін.

Отже, існує низка факторів, що взаємовиключають один одно­го, надаючи інфляційному розвитку особливої складності. З огля­ду на це дефляційна політика держави не може зводитися лише до застосування суто монетарного інструментарію. Вона має носи­ти комплексний характер.

Разом з тим при визначенні змісту дефляційної політики слід враховувати не лише факторну специфіку інфляційного процесу. Як з теоретичної, так і з практичної точки зору принципове зна­чення має й інша проблема: якою мірою і в яких напрямах інфля­ційні процеси впливають на макроекономічні аспекти господар­ського розвитку? Чи завжди цей вплив деструктивний?