Контрольні запитання і завдання

1. Що являють собою кредитні відносини?

2. Як кредит впливає на розвиток макроекономічних процесів?

3. Розкрийте зміст прикладних функцій кредиту.

4. Перелічіть основні форми кредиту за об'єктами кредитування.

Тема 28. Гроші та інфляція

1. Сутність інфляції. Фактори, що впливають на її розвиток

Інфляція як специфічна властивість паперових грошей відома вже кілька століть. Однак, не зважаючи на це, в економічній теорії не існує єдиного погляду на сутність цього надзвичайно складного за своєю природою економічного явища, а також під­ходу до визначення факторів, що впливають на його розвиток.

Для кожного з нас очевидним є те, що інфляція пов'язана з зростанням цін. Разом з тим виникає цілком природне питання: чи будь-яке зростання цін є інфляційним за своєю природою? Еко­номісти монетаристської школи дають на це запитання ствердну відповідь. Однак існує й Інша точка зору, згідно з якою інфляцій­ним є лише таке зростання цін, що породжене суто монетарними факторами—розбалансуванням грошової системи, надмірною грошово-кредитною емісією, чинниками, які лежать на боці ва­лютних відносин. І тут дійсно є проблема. Одна справа, коли ціни зросли під впливом диктату монополії чи збільшення вартості то­варів критичного імпорту—енергоносіїв, сировинних матеріалів, і зовсім інша, коли це сталося через порушення закону грошо­вого обігу.

Як же у такому випадку можна визначити інфляцію і що є ви­значальним у характеристиці цього економічного поняття?

Якщо розглядати цю проблему з суто монетарних позицій, то інфляція може бути представлена як процес обезцінення грошей.

407

Йдеться про визначення цього поняття у вузькому смислі. Коли ж говориться, що інфляція — це зростання цін взагалі, то мається на увазі трактовка цього поняття не у вузькомонетарному, а в широкому загальноекономічному смислі. Можна сказати й так: інфляція є обезцінення грошей, що виявляє себе через зростання цін. Таке визначення найточніше відображає зміст цього поняття.

Інфляція не лише відбиває в своєму розвитку динаміку цін, а й вимірюється останньою. Вона є обернено пропорційною вели­чиною до цінової динаміки. Якщо протягом року ціни виросли на 20 відсотків, то можна сказати, що на такий же відсоток знеці­нилися гроші. У принциповому плані таке визначення буде пра­вильним. Однак у .цьому випадку слід ураховувати те, що інфляція може бути відкритою і подавленою (open and hidden infla­tion).

Знецінення грошей може відбуватися і за умов відсутності від­критого зростання цін. Йдеться про утримання їх на відносно фік­сованому рівні за допомогою адміністративних важелів. Якщо попит в 2 рази перевищує товарооборот, то це означає, що ступінь отоварювання грошової одиниці не перевищує 50 відсотків. У цьо­му виявляється реальне її знецінення. У другій половині 80-х ро­ків у колишньому СРСР при відносно стабільній динаміці цін товарне забезпечення кожного рубля отриманої платні коливалося в межах 40—60 коп., а в 1991 p. товарна конвертованість грошо­вої одиниці знизилась до 28 відсотків.

Слід зазначити, що подавлена інфляція є найбільш деструк­тивною. Вона позбавляє виробників економічних стимулів, вима­гає державних дотацій, руйнує ринкові відносини, породжує тіньо­ву економіку, спекуляцію, хабарництво. У .кінцевому підсумку все зводиться до того, що утримані на офіційно регульованому рівні ціни прориваються на чорному ринку. Динаміка таких цін і є від­носним вираженням подавленої інфляції. У зв'язку з цим подав­лену інфляцію називають адміністративною інфляцією (admini­strative inflation.) — інфляцією, що породжена “адміністративни­ми” (регульованими) цінами.