Відтворення робочої сили

Сутність відтворення робочої сили полягає у безперервному відновленні та підтриманні фізичних сил і розумових здібностей людини. У цьому процесі відбувається постійне відновлення і підвищення трудової кваліфікації людей, зростання їхнього загальноосвітнього і професійного рівня.

У процесі відтворення головної продуктивної сили суспільства виникає ряд важливих проблем, які вимагають до себе постійної уваги. Це природний рух населення як основи відтворення робочої сили; залучення працівників до виробництва; розподіл і пере­розподіл .трудових ресурсів між галузями, підприємствами, регіонами; досить висока зайнятість населення.

Природний рух населення характеризує приріст населення на основі обліку народжуваності та смертності населення. Це по суті демографічна проблема, але така, яку економічна теорія має враховувати для вивчення відтворення робочої сили.

У кожній країні є особливості природного руху населення. На нього впливають такі фактори, як рівень індустріального розвитку і урбанізація, соціальні умови, традиції культури і побуту, конкретно-історичні особливості, тривалість життя тощо.

В Україні виявляється тенденція падіння природного приросту населення. Основною причиною цього є скорочення народжуваності. Крім того, збільшилась дитяча смертність.

Демографічні процеси за своєю природою не є об'єктами прямого регулювання. Але існують непрямі методи. В країнах, де виявляється тенденція падіння природного приросту населення, має здійснюватись активна демографічна політика як складова частина загальної соціально-економічної політики суспільства. Вона містить сукупність соціально-економічних, правових, морально-психологічних і медико-демографічних заходів, які впливають на демографічний процес.

Відтворення виробничих відносин

Відтворення виробничих відносин охоплює відносини на засоби виробництва; становище класів, соціальних груп, трудових колективів і окремих працівників; організаційно-економічні зв'язки.

Процес відтворення виробничих відносин слід розглядати не як просте, звичайне відновлення. На сучасному етапі воно озна­-

302

чає відтворення в умовах переходу до ринкових відносин. Це удосконалення виробничих відносин, що виявляється у таких на­прямах:

поглиблення товарно-грошових відносин на основі розвитку багатоманітності форм власності, їхньої рівноправності та змагаль­ності; формування управлінських структур на міжгалузевому, ре­гіональному і локальному рівнях;

розгортання товарно-грошових відносин, перехід підприємств на самоуправління і повне самофінансування, розвиток оренди, акціонерних та інших товариств;

впровадження економічних методів управління, заснованих на пізнанні і використанні економічних законів;

розвиток кооперації в усіх сферах господарської діяльності;

створення умов для розвитку трудових селянських господарств, особистого підсобного господарства, індивідуальної трудової ді­яльності;

усунення відчуження працівників і трудових колективів від засобів виробництва.

У процесі відтворення виробничих відносин зберігаються важ­ливі елементи державного регулювання (формування і реалізація державних цільових комплексних програм, регулювання коштів на соціальний захист громадян, податків, грошової маси, вико­ристання державних товарних резервів для стабілізації ринку тощо).

Поряд з державою на виробничі відносини будуть впливати недержавні економічні структури і демократичні суспільні інсти­тути: асоціації виробників, товариства споживачів, економічні, на­уково-технічні та інші суспільні організації.