Перспективні структурні зрушення національного багатства України

Економіка незалежної України вимагає істотних структурних змін у національному багатстві

По-перше, треба поступово зблизити темпи зростання фондів виробничого і невиробничого призначення з метою докорінного поліпшення добробуту населення. Особливо це стосується таких невиробничих галузей, як освіта, охорона здо­ров'я. Тут необхідне більш швидке зростання фондів порівняно з виробничою сферою і навіть промисловістю.

По-друге, потрібні істотні зміни у складі виробничих фондів. Особлива увага звертається на розвиток високотехнічних, науковоємних галузей машинобудування, порошкової металургії, вироб­ництво надтвердих матеріалів, електрозварювальної технології.

Гостро не вистачає деяких видів продукції, потреба в яких в і Україні дуже висока. Треба створити виробничі потужності для випуску зернових, кормо-, картоплезбиральних комбайнів, сіялок, косарок, тролейбусів, автобусів, навантажувачів, холодильників, взуття, тканин, сигарет, автомобілів, теле-, відео-, аудіотехніки тощо.

Україна має зайняти відповідне місце у світовій торгівлі. Тому слід зміцнити виробничі потужності з виробництва літаків, суден,

294

верстатів, приладів, електротехнічних виробів. Уже сьогодні на світовому ринку ця продукція має досить високу репутацію.

У 1993 p. частка вироблених товарів, що йшла на експорт, становила всього 1 відсоток від валового національного продук­ту. Навіть у слабкорозвинених країнах ця частка доходила до 15 відсотків. Виникає питання, де ж взяти валюту, якщо вироб­ничі фонди України не забезпечували відповідного експорту?

По-третє, для збільшення валютних надходжень треба у на­ціональному багатстві України створити відповідну індустрію туризму: готелі, кемпінги, транспортні засоби і підприємства, що їх обслуговують, відповідні шляхи сполучення, засоби зв'язку, підприємства харчування і підприємства, що виробляють туристич­ні товари. Україна, спираючись на відповідну матеріальну базу, може збільшити кількість туристів у 20—40 разів, а це значні валютні надходження, які так потрібні для оплати ряду імпортних товарів, у тому числі енергоносіїв.

По-четверте, гостро постає проблема збільшення виробництва продукції, яка становить фонд споживання. Тут мова йде про створення потужностей для виробництва не тільки продуктів харчування, взуття, одягу, а й предметів довготривалого користуван­ня— легкових, пральних машин, телевізорів тощо.

3. Ефективність національної економіки Система показників ефективності національної економіки

Раніше, ми розглядали показники ефективності виробництва на рівні мікроекономіки, тобто в межах окремих ланок народного господарства. Зараз ми ознайомимося .з показниками ефективності виробництва на рівні макроекономіки, тобто з ура­хуванням всієї національної економіки.

Для розрахунку економічної ефективності національної еконо­міки використовують переважно показник національного доходу в порівнянних цінах.

Система показників, визначення ефективності національної економіки включає: ефективність праці, ефективність основних виробничих фондів, ефективність матеріальних ресурсів. У сукупності вони характеризують ефективність суспільного виробництва. Здійснюється це співвідношенням одержаних суспільством резуль­татів виробництва (ефекту) і здійснених витрат його факторів (робочої сили, засобів і предметів праці).

Існує і узагальнений показник ефективності суспільного ви­робництва — продуктивність суспільної праці, в динаміці якої відображаються економія живої та уречевленої праці, а також поліпшення використання основних фондів і капітальних вкла­день.

295