Диференційований підхід до індексації грошових доходів

Як засвідчує досвід, щодо різних груп населення недоцільно застосовувати однакові розміри індексації грошових доходів.

Особливої уваги потребують пенсіонери. Доход значної части­ни їх нижчий, ніж прожитковий мінімум. У зв'язку з інфляцією пенсіонери споживають у 1,5—2 рази менше продуктів харчуван­ня, ніж представники інших соціальних груп. Тут бажано для ін­дексації використовувати єдиний коефіцієнт, а при посиленні ін­фляції розробляти спеціальні коефіцієнти.

Інша чисельна група населення, рівень життя якої нижчий за прожитковий мінімум,— багатодітні сім'ї. З народженням третьої й наступних дітей сім'я, як правило, опиняється в скрутному ста­новищі. Доходи відстають від прожиткового мінімуму. При зро­станні інфляції таким сім'ям потрібна спеціальна допомога.

Частка малозабезпеченого населення у молодих сім'ях при­близно в півтора рази вища, ніж у середньому по країні. Соціаль­ний захист таких сімей є одним з важливих завдань індексації доходів.

Індексація доходів населення дає можливість правильно визна­чити розмір грошової допомоги, що компенсує підвищення цін на товари і послуги, або дає змогу зберегти рівень життя, що склався.

Джерелом видатків на індексацію можуть бути кошти підпри­ємств і бюджетів (для зайнятих у бюджетних організаціях). Ін­дексація доходів стосується тільки осіб, у яких зростання оплати праці відстає від зростання цін на товари і послуги.

Для індексації доходів важливе значення має правильне ви­значення цін на споживчі товари. Як відомо, у нашій країні на один 'і той самий продукт існують різні ціни. Припустимо, картоплю і овочі можна купити на базарі за ринковими цінами і у мага­зині за державними або кооперативними цінами. За якими ж цінами має обчислюватись прожитковий мінімум?

Слід мати на увазі, що ціни у різних областях України неод­накові. При цьому існують відмінності у можливостях торгівлі. Так, у деяких регіонах окремі продукти харчування можна при­дбати в державних магазинах, а в інших—тільки на базарі за більш високими цінами. Все це ускладнює обчислення .вартості прожиткового мінімуму. Як уже зазначалося, в Україні для обчислення МСБ використовуються середні ціни.

Зведений індекс цін не враховує багатьох факторів. Зокрема відомо, що з віком люди більше витрачають грошей на ліки; на прожитковий мінімум впливають сімейний стан, національні особ­ливості споживання.

У зв'язку з цим деякі економісти вважають, що для індексації

363

доходів різних верств населення необхідні самостійні індекси. Во­ни будуть краще відображати зміни вартості споживчого кошика товарів цих категорій населення.

. Отже, для розробки індексу цін, споживчого кошика треба зі­ставляти індекси цін на споживчі товари і послуги, що розробля­ються на основі товарів-представників у цілому по країні, та ін­декси цін купівлі товарів і оплати послуг за даними бюджетів сі­мей з урахуванням відмінностей у рівні їхніх доходів. Під това­ром-представником розуміють усю сукупність артикулів, фасонів, марок певного виду товарів, однакових за споживчим призна­ченням. .

Для такого зіставлення необхідна інформація про споживчі кошики товарів і послуг груп сімей, які відрізняються за рівнем доходів і вартістю товарів, які вони купують. Спочатку треба уза­гальнити дані статистики бюджетів населення та індекси цін това­рів-представників, що розробляються вже сьогодні окремо за да­ними торгової статистики.

Обгрунтоване визначення індексів реальних цін на споживчі товари і послуги поряд з характеристикою загальної динаміки цін має забезпечити розв'язання двох завдань. З одного боку, індекси є основою для створення системи, яка компенсує падіння купі­вельної спроможності грошової одиниці й підтримує рівень реаль­них доходів, що склався, а також забезпечує індексацію вкладів населення в ощадні банки. З іншого боку, система компенсацій не повинна призвести до необгрунтованих виплат коштів.