3. Індексація доходів населення Необхідність і сутність індексації доходів населення

Відомо, що коливання цін відбувається в основному навколо вартості товарів і послуг. Але існує багато факторів, які не залежать від руху вартості й впливають на попит і пропозицію. Вільна ціна насамперед залежить від інфляції, тобто від знеці­нення грошей у результаті перевищення кількості грошових зна­ків (одиниць), що перебувають в обігу, над сумою товарних цін і появою маси грошових знаків, не забезпечених товарами.

Вільні ціни впливають на рух реальної заробітної плати, тобто на кількість і якість життєвих засобів, які може придбати пра­цівник за грошову заробітну плату.

В умовах підвищення цін треба хоча б зберегти реальну заро­бітну плату працівників. Особливо це стосується тих, хто живе за рахунок лише заробітної плати. Слід брати до уваги захист особ­ливо малозабезпечених верств населення, багатодітних сімей.

Зниження реальної заробітної плати негативно впливає на еко­номічне становище трудящих. Останні змушені шукати додаткову роботу. Знижується не тільки рівень життя, скорочується і віль­ний час.

Для соціального захисту населення потрібна індексація дохо­дів. Вона являє собою автоматичне коригування величини грошо­вих доходів фізичних осіб з бюджетних джерел (пенсії, допомоги, стипендії), заробітної плати за місцем роботи, а також грошових заощаджень фізичних осіб у вигляді вкладень в установи дер­жавної кредитно-фінансової системи і облігації державних позик з метою часткового відшкодування втрат, пов'язаних зі зростан­ням цін.

Індексація грошових доходів мав здійснюватись залежно від індексу споживчих цін.

До індексації доходів можливі різні підходи: їх можна індек­сувати у повній відповідності з індексом споживчих цін на товари і послуги. Припустимо, рівень останніх зріс на 10 відсотків. Тоді доходи населення мають автоматично підвищитись також на 10 відсотків.

Проте чим вищий ступінь індексації, тим важче боротись з. ін­фляцією. Це пояснюється тим, що купівельна спроможність на­селення залишається досить значною. Отже, і ціни на товари будуть зростати. Треба мати на увазі, що підвищення цін відбуває­ться не тільки під впливом попиту на товари і послуги, а й тому, що зростають витрати виробництва (заробітна плата, як відомо, є досить помітним елементом витрат виробництва).

Досвід країн, де здійснюється індексація доходів, показує, що

359

вона не буває повною. Як правило, практикується часткова індек­сація в певній пропорції по відношенню до індексу цін.

Індексація доходів, безумовно, потрібна всім верствам насе­лення. Але форми і розміри її не можуть бути для всіх однако­вими. Інакше розрив між доходами різних груп населення збільшуватиметься.

Індексація доходів повинна бути частковою не лише тому, що вона визначається лише в певній пропорції по відношенню до ін­дексу цін, а й тому, що доходи різних груп населення зростають неоднаково.

Слід ураховувати і те, що часткова індексація має свої про­блеми. Якщо переваги в індексації доходів віддавати малозабез­печеним верствам населення, то мінімальний рівень доходу все більше буде наближатися до середнього. А це прямий шлях до відродження зрівнялівки, ігнорування кваліфікованої праці. На­вряд чи такий підхід створюватиме додаткові стимули до праці як мало-, так і середньооплачуваних верств населення.

На думку окремих спеціалістів, краще індексувати фонд оп­лати праці, включаючи премії за рахунок прибутку. При індекса­ції номінальної заробітної плати слід ураховувати фактори, що впливають на її зростання. Треба зробити так, щоб методи індек­сації не зруйнували стимулюючу роль заробітної плати.

,Як відомо, в бюджетних організаціях заробітна плата жорстко фіксується. Проте і у невиробничій сфері розмір її не повинен різко відставати від оплати праці у виробничих галузях. Тому в світовій практиці індексування доходів працівників бюджетних організацій здійснюється залежно від двох , індексів — споживчих цін і заробітної плати у виробничих галузях.

Для індексації доходів, треба правильно визначити індекса­цію цін на послуги і споживчі товари, набір благ і послуг, так званого споживчого кошика, споживчий бюджет.