2. Національне багатство Сутність і структура національного багатства

Зі зростанням національного доходу збільшується національне багатство.

Воно включає всі матеріальні блага, створені працею у сфері виробництва, якими розпоряджається суспільство у кожний певний момент.

Розглянемо основні ознаки національного багатства. По-перше, до національного багатства слід відносити лише нагромаджені матеріальні блага, створені продуктивною пра­цею людини. Тому загальною мірою багатства є кількість праці, що необхідна для його відтворення у кожний певний момент.

292

По-друге, національне багатство є матеріальною передумовою процесу відтворення продукту.

По-третє, національне багатство, як правило, існує у певній матеріальній формі, але ця ознака не є абсолютною. Справа в тому, що є випадки, коли результати виробництва слід включати до матеріального багатства, хоча вони і не мають специфічної матеріальної форми. Наприклад, роботи з підготовки добування вугілля або руди відкритим способом аналогічні за своїм харак­тером створенню виробничих будівель і споруд. І хоча у цьому випадку в речовому вигляді будівель і споруд немає, вартість робіт, які створили умови для експлуатації корисних копалин, повинна включатися до національного багатства поряд з основ­ними фондами шахт і рудників з підземним видобутком. Те ж саме слід сказати про витрати суспільної праці на поліпшення земельних угідь, лісів тощо.

Отже, витрати праці на те, щоб зробити природні ресурси доступними людині, хоча вони і не набувають специфічної мате­ріальної форми, слід ураховувати при обчисленні національного багатства. У зв'язку з цим матеріальна форма елементів багат­ства — це дуже важлива, але не абсолютна ознака.

Національне багатство складається з фонду виробничого і фонду невиробничого призначення.

Фонд виробничого призначення охоплює: 1) основні виробничі фонди (виробничі будівлі та споруди, машини, устаткування то­що) ; 2) запаси матеріальних оборотних фондів — матеріальні за­паси у виробничій сфері (запаси сировини, палива і матеріалів, незавершене виробництво і будівництво) та готову продукцію ви­робництва засобів виробництва на складах підприємств, комер­ційних установ, в дорозі; 3) суспільні резерви, засобів виробни­цтва (у тому числі засоби праці, предмети праці та матеріали);

4) нагромаджені матеріальні та трудові витрати на поліпшення земель, лісів та інших природних ресурсів.

Фонд невиробничого призначення містить: 1) фонд особистого споживання населення; 2) фонд суспільного невиробничого спо­живання, який є необхідним для суспільства, але безпосередньо не визначає матеріального добробуту населення.

Фонд особистого споживання населення складається з таких елементів: 1) основні невиробничі фонди установ. охорони здо­ров'я, народної освіти, побутових послуг, культурного обслуго­вування, спорту і житловий фонд; 2) готова продукція виробни­цтва предметів споживання (на складах підприємства, в торгівлі та громадському харчуванні, в особистих підсобних господарст­вах, в дорозі); 3) особисте майно (предмети тривалого користу­вання) населення; 4) суспільні резерви предметів споживання.

Фонд суспільного невиробничого споживання містить: 1) основ-

293

ні фонди наукових установ, установ державного управління, фі­нансової системи, політичних і громадських організацій, основні фонди воєнних установ і організацій; 2) запаси матеріалів типу оборотних фондів у перелічених установах, запаси воєнного майна і резерви.

Національне багатство не можна розглядати без нагромадже­ного досвіду, знань і кваліфікації працівників. Видатні економіс­ти зазначали, що ступінь майстерності наявного населення є в кожний певний момент передумовою сукупного виробництва, а отже, головним нагромадженням багатства.

Сукупність нагромаджених працею матеріальних благ являє собою економічне багатство країни. Крім цього, існує особливий вид багатства—природні ресурси, які є однією з умов матеріаль­ного життя суспільства. Основна його відмінність від еконо­мічного багатства полягає в тому, що воно не коштує людині ні­якої праці.

Під природним багатством розуміють не взагалі всю сукупність предметів і сил природи, не весь фізично-географічний комплекс, що оточує людину, а лише ту його частину, яка доступна впливу суспільного виробництва, і при певному, рівні продуктивних сил безпосередньо може бути і є джерелом природної речовини для матеріального виробництва.

Наявність природних багатств зумовлює сприятливі умови для зростання національного багатства.