Доходи працівників на колективних підприємствах

Колективними підприємствами є кооперативи у різних сферах господарювання, що засновані на кооперативній власності, а також підприємства, діяльність яких грунтується на спільній праці та власності, яка складається з ін­дивідуальних паїв. Члени кооперативу і співвласники колективних підприємств не продають свою робочу силу. Їхні особисті доходи виникають у результаті реалізації товарів і послуг, створених ко­лективною працею.

Кооперативна форма власності надає особистим доходам (або оплаті праці) ряд особливостей.

1. Фонд оплати праці визначають загальні збори кооператорів. Він створюється за рахунок валового доходу цього кооперативу.

338

Особливу увагу приділяють економічно обгрунтованому співвідно­шенню між коштами, що спрямовуються на розвиток виробництва і оплату-праці.

2. Оскільки продуктом праці кожного кооперативу розпоря­джаються загальні збори кооператорів, а не держава, то розміри оплати за однакову працю в різних кооперативах не однакові. Принципу однакової, оплати за однакову працю дотримуються тільки в межах окремих кооперативів.

3. Оплата праці в кооперативі може здійснюватися як грошима, так і продукцією.

4. Кооператив може залучати до роботи за трудовим догово­ром громадян, які не є членами кооперативу, з оплатою їхньої праці на основі домовленості сторін без обмеження розмірів заро­бітку.

5. За громадянами, що працюють у кооперативі, зберігається пенсія, стипендія за місцем навчання і заробітна плата за місцем основної роботи у повному розмірі.

Доходи від індивідуальної трудової діяльності

Визначення таких доходів вимагає чіткого визначення сутності індивідуальної трудової діяльності. Остання являє со­бою суспільне корисну діяльність грома­дян з виробництва товарів і надання платних послуг, що не пов'я­зано з їхніми трудовими відносинами з державними, кооператив­ними, іншими підприємствами, установами, організаціями і грома­дянами, а також з внутрішньоколгоспними трудовими відноси­нами.

Коло індивідуальної трудової діяльності досить широке. Це виробництво різноманітних товарів (пошиття одягу, взуття, виго­товлення сувенірів тощо), невеликі підприємства без найманих працівників (перукарні, майстерні з ремонту телевізорів, побуто­вої техніки тощо), платні послуги юристів, лікарів, стоматологів, викладачів.

Не вся грошова виручка від індивідуальної трудової діяльності становить грошовий доход. Останній — це залишок після вираху­вання з грошової виручки виробничих витрат (амортизації, витрат на сировину, матеріали, електроенергію, транспорт тощо).

Учасник індивідуальної трудової діяльності після оплати по­датку повністю розпоряджається своїм доходом:

В умовах дефіциту товарів і послуг можуть виникнути високі доходи за рахунок спекуляції, різних зловживань. У зв'язку з цим, створюючи сприятливі умови для ефективної господарської діяль­ності людей, що зайняті переважно в індивідуальному секторі ви­робництва, слід ураховувати і контролювати доходи, розумно ви­користовуючи для цього прогресивний податок.

339