Розподіл і використання рентного доходу

Рентний доход розподіляється між державою і тими, хто користується землею.

Користування землею в Україні є платним. Відповідно до Зе­мельного кодексу України і Закону України “Про плату за землю” власники землі та землекористувачі щорічно сплачують плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від якості та місцезнаходження земельної "ділянки, виходячи з кадастрової оцінки земель. Отже, земельний податок і орендна плата містять частину рентного доходу. Якщо він надходить власнику землі, то відбувається перетворення рент­ного доходу в ренту. Слово “рента” у перекладі з французької мови означає “віддана”.

Орендну плату сплачує орендар. У результаті підвищення про­дуктивності землі завдяки використанню більш ефективних засо­бів виробництва надлишковий доход збільшується. До закінчення строку договору він надходить орендарям у вигляді рентного до­ходу. При укладанні нового договору він може бути зарахований в орендну плату і надходити вже власнику землі. Для стимулю­вання інтенсифікації сільського господарства доцільно оптимально здійснювати розподіл рентного доходу другої форми між власни­ком землі та орендарем. Орендар має бути зацікавлений у додат­кових вкладеннях у землю, а для цього залишати собі певну час­тину рентного доходу.

Порядок оподаткування, середні ставки земельного податку і граничні розміри орендної плати за землю встановлює Верховна Рада України.

Рентний доход, що міститься у платежах за землю, надходить до бюджетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, на території яких знаходяться земельні ділянки. Частина коштів від, плати за землю централізується у державному і обласних бюджетах у порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Від плати за землю, а отже, і вилучення рентного доходу звіль­няються заповідники, національні та дендрологічні парки, ботаніч­ні сади, заказники (крім мисливських), дослідні господарства на­уково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподар­ського профілю тощо.

Заново створені селянські (фермерські) господарства звільня­ються від плати за землю, а отже, і рентного доходу (протягом трьох років з часу передачі у їх власність або надання в користу­вання земельної ділянки).

Рентний доход, як правило, використовують на фінансування заходів раціонального використання та охорони земель, підвищен­ня родючості грунтів; виконання робіт з землеустрою, ведення

324

земельного кадастру; відшкодування витрат власників землі та землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гір­шої якості; економічного стимулювання власників землі та земле­користувачів, у тому числі орендарів, за поліпшення якості земель, підвищення родючості грунтів і продуктивності земель.

4. Основні шляхи піднесення сільського господарства в Україні Сучасні проблеми піднесення сільського господарства

Для того щоб показати основні шляхи піднесення сільського господарства в Україні, треба проаналізувати сучасний

його стан. А його не можна назвати навіть задовільним. Сільське господарство України значною мірою деградоване і за рівнем роз­витку значно відстає від передових країн. Причин такого станови­ща багато. Тривалий час у нас були відсутні пріоритетні умови для забезпечення стійкого його зростання. У зв'язку з переходом до ринку було зроблено ряд істотних помилок, що призвело до спаду виробництва. Різко погіршилось економічне становище біль­шості сільськогосподарських підприємств. Низька рентабельність виробництва і збитковість господарств значною мірою пов'язана з підвищенням цін на засоби виробництва і матеріальні ресурси, скороченням обсягів реалізації продукції, рослинництва і тварин­ництва.

З метою виходу з економічної кризи і піднесення сільського господарства були реалізовані деякі важливі заходи. Серед них списання заборгованості колгоспів і держгоспів за позиками банка­ми, видача авансів під реалізацію продукції. Проте багато проб­лем залишилось нерозв'язаними.

Основними напрямами піднесення аграрного сектора господар­ства в Україні є такі: інтенсифікація сільського господарства, по­ліпшення використання земель, розвиток матеріально-технічної бази, державна допомога сільському господарству. Безумовно, на підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва бу­дуть позитивно впливати перебудова аграрних відносин на селі, перехід до багатоманітності форм власності на землю та ін­ші. засоби виробництва.