Колективні сільськогосподарські підприємства

Колективні сільськогосподарські підприємства — це добровільні об'єднання громадян для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів. Вони діють на засадах підприємництва і самоврядування.

Економічною основою цієї форми господарювання є колективна власність на землю, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продук­ція, одержані доходи, майно, придбані на законних підставах.

Майно в колективному підприємстві належить на правах спіль­ної часткової власності його членам. Якщо будь-який член вихо­дить з підприємства, він одержує частину свого майна (тобто свій пай). Пай може успадковуватися відповідно до чинного зако­нодавства.

Отже, на кожному підприємстві є пайовий фонд майна членів підприємства. Він містить вартість основних виробничих і оборот­них фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, грошові засоби і відповідну частку від участі в ді­яльності інших підприємств і організацій.

Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їхнього трудового внеску.

Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано на збільшення частки в пайовому фонді.

Колективне сільськогосподарське підприємство як землевлас­ник і землекористувач має право:

самостійно господарювати на землі на засадах підприємництва;

власності на посіви та посадки сільськогосподарських культур і насаджень, на одержані результати праці;

зводити у встановленому порядку житлові, виробничі, культур­но-побутові та інші будівлі й споруди;

передавати окремим працівникам та орендним колективам зем­лю з урахуванням проектів внутрішньогосподарського земле­устрою;

використовувати у встановленому порядку для потреб підпри­ємств наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копа­лини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, а також експлуату­вати інші корисні властивості землі згідно з законодавством України;

передавати або додатково одержувати земельні ділянки у тим­часове користування, в тому числі на умовах оренди.

Колективне сільськогосподарське підприємство самостійно ви­значає напрями виробництва, його структуру і обсяг, самостійно

317

розпоряджається виробленою продукцією та доходами і здійснює будь-яку діяльність, що не суперечить законодавству України.

Підприємство має право кооперуватися з промисловими під­приємствами і установами при переробці сільськогосподарської продукції, виготовленні промислових та інших товарів, розширен­ні сфери соціально-культурного, комунально-побутового обслуго­вування сільського населення, підготовки і перепідготовки кадрів.

Оплата праці здійснюється залежно від кількості та якості тру­дового внеску кожного члена підприємства і зумовлюється кінце­вими результатами. Розмір доходу не обмежується Оплатою праці, може виплачуватися як грішми, так і продукцією.

Управління колективними сільськогосподарськими підприєм­ствами здійснюється на основі самоврядування, що забезпечує членам підприємства можливість вбрати участь у вирішенні всіх питань його діяльності.

Вищим органом самоврядування у підприємстві є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства .керує правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються стату­том підприємства.

Загальні збори (збори уповноважених) приймають статут під­приємства, вносять до нього зміни і доповнення; вирішують питан­ня про обрання правління, його голови та ревізійної комісії під­приємства; приймають рішення про реалізацію і ліквідацію під­приємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпора­ціях, асоціаціях, концернах та інших об'єднаннях; вирішують .інші важливі питання діяльності підприємств.

Як використовується продукція колективних сільськогосподар­ських підприємств? На відміну від переважної більшості промис­лових підприємств колективні сільськогосподарські підприємства не перетворюють всю натуральну продукцію в грошову форму. Частина продукції використовується на підприємстві. Це насіння, корми, частина худоби (племінна, робоча), частина продукції може використовуватись як натуральний фонд оплати праці тощо.