Розділ 5 економічне відтворення

Тема 20. Матеріальні основи і показники результативності національної економіки

1. Національний продукт і його форми Обчислення національного продукту

На рівні макроекономіки виникає на­стійна потреба обчислення національно­го продукту, тобто всього річного потоку товарів і послуг у межах національного господарства. В умовах ринкової економіки це обчислення здійснюється у вартісному ви­раженні.

Національний продукт є матеріальною основою життя людей. Саме він задовольняє різноманітні потреби населення. Якщо на­ціональна економіка неспроможна створити весь набір матеріаль­них благ для потреб населення через об'єктивні обставини (на­приклад, в Україні через природні, кліматичні умови не виро­щуються боби какао, тропічні фрукти, не вистачає власної нафти, газу тощо), треба виробляти такі види національного продукту, які б користувались попитом в інших країнах, тобто можна було використати їх як експортні ресурси. Це давало б можливість обміняти їх на товари, які не виробляються в країні.

Отже, національний продукт є дуже важливим показником не тільки для країни, де він виробляється, а й для міжнародного співробітництва.

Уже багато років Організація Об'єднаних Націй докладає ба­гато зусиль до того, щоб усі країни збирали відомості про націо­нальний продукт. Така статистика дає .змогу визначити рівень розвитку економіки країни, її результативність, показати ефек­тивність використання матеріальних і трудових ресурсів, здійсни­ти порівняння між країнами, розробити необхідні рекомендації щодо поступального розвитку національної економіки, її участі в міжнародному поділі праці.

Сучасна економічна теорія вивчає багато форм національного продукту. Серед них першорядне значення мають сукупний су­спільний продукт, національний доход, валовий національний про­дукт, кінцевий продукт. Кожна з цих форм виконує певні функ­ції (рис, 15),

286

Сукупний суспільний продукт

Сукупний суспільний продукт (ССП) —це сукупність створених матеріальних благ за відповідний період, наприклад, за рік. Його визначають як суму валової продукції галузей мате­ріального виробництва: промисловості, сільського господарства, лісового господарства, будівництва, вантажного транспорту, зв'яз­ку (у тій частині, що обслуговує матеріальне виробництво), тор-

Р ис. 16. Співвідношення між сукупним суспільним продуктом, національним до­ходом і кінцевим продуктом

287

гівлі та громадського харчування, матеріально-технічного забез­печення, заготівлі сільськогосподарських продуктів, а також ін­ших галузей матеріального виробництва. . За матеріально-речовим складом ССП поділяється на засоби виробництва і предмети споживання; за вартістю—на вартість спожитих засобів виробництва (перенесена вартість) і заново створену вартість (необхідний і додатковий продукт).

Певна частина ССП створюється в особистому підсобному гос­подарстві колгоспників, робітників і службовців.

У валовому суспільному продукті багато разів відображаю­ться витрати минулої та живої праці, що мали місце на більш ранніх стадіях суспільного виробництва. Наприклад, завод авто­кранів включає у .вартість своєї продукції вартість автомашини, яка вироблялась на іншому заводі, а цей завод, у свою чергу. включає у вартість автомашини вартість двигуна, який виробле­ний на заводі. Іншими словами, в ССП має місце повторний раху­нок вартості. І це неминуче, тому що ССП містить весь внутрішньо­галузевий і міжгалузевий оборот продукції. Економічно повторний рахунок усунути неможливо, він є необхідністю і відображає реаль­ні процеси і відносини між учасниками виробництва різних галузей в умовах сучасного розвиненого суспільного поділу праці.

Отже, сукупний суспільний продукт е лише загальним, вало­вим результатом різних процесів суспільного виробництва, що здійснюються численними підприємствами і господарствами різ­них галузей матеріального виробництва.

Національний доход

Частина сукупного суспільного продукту, яка залишається за відрахуванням спожитих засобів виробництва, являє собою національний доход. Це дуже важливий показник резуль­тативності суспільного виробництва, .національної економіки. Ви­робництво національного доходу на душу населення характери­зує ступінь економічного розвитку країни. Національний доход найбільш оптимально визначає рівень добробуту населення. Він використовується не тільки для споживання, але і для нагрома­дження. Від розмірів національного доходу залежать масштаби і темпи зростання виробництва, а отже, можливості розвитку су­спільства в перспективі.

Національний доход обчислюють кількома методами. Пер­ший з них — виробничий. Він заснований на підсумуванні чистої продукції всіх галузей сфери матеріального виробництва. При цьому чиста продукція кожної галузі визначається як різниця між валовою продукцією і матеріальними виробничими затра­тами.

288

Другий метод обчислення — це розподільчий. Він грунтується на підсумуванні первісних доходів населення, зайнятого у сфері матеріального виробництва, і доходів виробничих підприємств всіх форм власності.

Метод кінцевого використання передбачає підсумування всіх елементів, що утворюють фонд нагромадження, і всіх видів не­виробничого споживання. З допомогою цього методу визначають величину використаного національного доходу.

Національний доход в умовах ринкової економіки обчислю­ють у ринкових цінах. Але він може бути обчислений і в порів­нянних цінах. У цьому випадку можна проаналізувати динаміку фізичного обсягу національного доходу. Крім цього, перерахунок національного доходу за ряд років у порівнянних цінах здійсню­ють для виключення впливу динаміки цін на величину національ­ного доходу. Насправді, якщо порівнювати за ряд років на­ціональний доход в існуючих цінах, то така динаміка нічого не дає. Може бути так, що зростання національного доходу відображає не зростання його фізичного обсягу, а лише підвищення цін.

Для обчислення національного доходу в порівнянних цінах бе­руть ціни певного базисного року. Далі перераховують у ці ціни валову продукцію і матеріальні затрати кожної галузі матеріаль­ного виробництва; оцінюють в порівнянних цінах чисту продук­цію галузі як різницю валової продукції та матеріальних витрат у порівнянних цінах. Після підсумування чистої продукції діста­ють величину національного доходу в порівнянних цінах.

Важливе значення, має визначення виробленого і використа­ного національного доходу. Вироблений національний доход—це сума продукції галузей матеріального виробництва. Його обчис­люють у цінах кінцевого споживання, за винятком величини до­тації.

Використаний національний доход являє собою вартість ма­теріальних благ, що спрямовується на невиробниче споживання і на нагромадження. Визначають його як суму фонду споживання і фонду нагромадження. Використаний національний доход відрізняється від величини виробленого національного доходу на величину сальдо експорту та імпорту і заміщення народногоспо­дарських втрат, до яких належать втрати від стихійного лиха, незавершеного і списаного будівництва.

Факторами, що впливають на зростання національного дохо­ду, є зростання чисельності працівників, зайнятих у сфері мате­ріального виробництва, і підвищення продуктивності праці. Вирі­шальним фактором формування національного доходу в Україні є підвищення продуктивності праці.

289