Специфічні особливості формування попиту

Розглянуті раніше мотиви збереження грошових залишків (трансакційний і спекулятивний) характеризують специфіку формування індивідуального попиту на гроші і відповідно до цього поведінки особи (домашнього господарства) в умовах високої зрілості бан­ківської та грошово-фінансової систем, ринку грошей і товарів. Йшлося про визначення загальнотеоретичних засад аналізу про­цесів, що розглядаються.

Немає потреби доводити, що в умовах перехідної економіки, яка характеризується високим рівнем товарного дефіциту, інфля­ційних процесів, обмеженою структурою функціональних грошових форм, ринку цінних паперів та іншими аналогічного роду чинни­ками, дія розглянутих мотивів значною мірою обмежується, а в ряді випадків і деформується. Однак констатація цього незапереч­ного факту ніякою мірою не зменшує значимості розглянутих вище теоретичних обгрунтувань. Справа в тому, що перехідна економі-

225

ка — це економіка, яка рухається до ринку, робить до нього реаль­ні кроки, а тому змодельовані раніше процеси мають розглядати­ся як відповідне визначення перспективних параметрів економіч­ного розвитку.

Теоретичне значення загальнотеоретичних принципів формуван­ня попиту на гроші полягає також в іншому. В них розкриваються найбільш глибинні абстрактні основи цієї сфери грошових відно­син. Це економічний фундамент монетарної теорії, зміст якого відшліфовувався в процесі багатовікового розвитку світової економіч­ної думки. Абстрактні положення ніколи не збігаються і не мо­жуть збігатися з конкретним, специфічним. При переході до більш конкретного — поверхового — рівня аналізу вони мають коригува­тися з урахуванням реальних обставин економічного життя. Проте, не знаючи фундаментальних закономірностей процесів, не можна мати достатньо коректне уявлення про конкретні вияви їх. На та­ких принципах побудована будь-яка теорія суспільного розвитку. І монетарна теорія не може бути в цьому винятком.

При розгляді специфічних особливостей формування попиту на гроші в умовах перехідної економіки слід ураховувати ряд фактів, які у попередньому аналізі не враховувалися.

1. Мова йде передусім про структуру особистого споживання, яка характеризується відносно низькою часткою витрат як на то­вари довгострокового користування, так і дорогі послуги. З огляду на це в умовах зростання грошових доходів (окремих категорій населення) розподіл грошей між трансакційними витратами і збе­реженням їх зміщується в сторону зростання частки М_dT за ра­хунок збільшення попиту на зазначені цінності — холодильники, телевізори, меблі, легкові автомашини, будівництво власного жит­ла, дач, витрати вихідного дня, відпочинку, туристичні поїздки за кордон тощо. Отже, зміни у структурі споживання призводять до відповідних змін структури збереження грошових залишків. При цьому порушується один з принципів монетарної теорії про від­носну стабільність існуючого (що склалося за певний період) спів­відношення між M_dT і M_ds. В умовах перехідної економіки розви­вається протилежна тенденція.

2. Фактором, що діє у напрямі використання грошових збере­жень у найбільш ліквідній формі, є існуючий товарний дефіцит. Споживач здійснює покупки не тоді, коли в цьому є необхідність, а коли це можливо. Чим нестабільнішою є пропозиція товарів, тим більшою мірою окремі особи та домашні господарства вимушені вдаватися до накопичення готівкових коштів. Йдеться про відпо­відний попит на грошові залишки, пов'язаний з неможливістю своєчасного здійснення передбачених раніше покупок.

3. Відсутність достатньо розвиненої інфраструктури грошового і фінансового ринків призводить до того, що особи (домашні гос-

226

подарства) фізично позбавлені можливості здійснювати збережен­ня грошей безпосередньо у формі спекулятивних залишків (фінан­сових активів) — акцій, облігацій, інших видів цінних паперів. У зв'язку з цим спрацьовує ефект заміщення багатства: гроші роз­міщуються у високоліквідні товари — ювелірні вироби, твори мис­тецтва, інші цінності, які виконують функцію гарантованого резер­ву багатства і при необхідності легко реалізуються. Стимулом формування такого резерву є також інфляційне знецінення грошо­вих збережень.

Таку саму природу має нагромадження коштів у іноземній (твердій) валюті, яка в цьому випадку заміщує національні грошо­ві одиниці насамперед у функції засобу нагромадження.

4. В умовах інтенсивного розвитку інфляційних процесів суттє­во послаблюється не лише функція нагромадження грошей, а й еластичність (реакція) їхнього попиту щодо зміни ставки банків­ського процента, також процента на вклади населення в ощадний банк. Однією з причин цього є те, що прогресуюча інфляція ускладнює можливості встановлення позитивної норми процента (норма процента вища, ніж середньорічні темпи інфляції). За цих умов збереження грошей для використання з трансакційною метою та відповідний їх тиск на попит товарів також зростає.

Існують й інші фактори об'єктивного характеру, що вносять сут­тєві корективи у класичні механізми формування касових залиш­ків в умовах перехідної економіки.

Разом з тим при всій своєрідності вони не випадають повністю з напрацьованих монетарною теорією систем наукового аналізу.

Слід ураховувати й динамізм економічного життя — приватиза­цію державних підприємств, корпоратизацію їх, приватизацію зе­мельних ділянок, житла, розвиток підприємництва та інші процеси, які з різним ступенем інтенсивності розвиваються протягом остан­нього часу в постсоціалістичних країнах, в тому числі в Україні. Поглиблення їх сприятиме більш повній реалізації загальних для ринкової економіки принципів грошових відносин, в тому числі формуванню грошового попиту.

Терміни і поняття

Монетарний ринок

Гранична вартість

Попит на гроші

Гроші як форма багатства

Еластичність попиту

Швидкість обороту грошової одиниці

Просте рівняння грошового обігу

Кембріджське рівняння грошового

обігу

теорія касових залишків

Трансакціинии залишок грошей

Дефлятор ВНП

Цінова експектація

Мотив обережності

Спекулятивний мотив накопичення

грошей

Теорія ліквідності

227

Контрольні запитання і завдання

1. Що таке монетарний ринок? Які його функції?

2. У чому полягає зміст попиту на гроші? Яка його структура і фактори, що визначають його параметри?

3. Охарактеризуйте попит на гроші як на форму багатства.

4. У яких випадках попит на гроші можна вважати еластичним?

5. У чому полягає зміст простого рівняння грошового обігу?

6. Розкрийте зміст теорії касових залишків.

7. Назвіть мотиви формування касових залишків грошей.

8. У чому полягає зміст теорії переваг ліквідності?

9. Перелічіть особливості формування попиту грошей в умовах перехідної економіки.