Ефект кредитного мультиплікатора

У попередньому аналізі було визначено основні параметри, на основі яких реалізується механізм кредитного мультиплі­катора. Мається на увазі визначення специфіки утворення обов'яз­кових і наднормативних резервів банків, грошової бази, факторів, що впливають на їхню динаміку. Ефект кредитного мультипліка­тора, який в теорії грошей дістав назву “багаторазової експансії” банківських депозитів, полягає в автоматичному розширенні емі­сійного процесу завдяки багаторазовому примноженню сформова­них в банківській системі нових резервів. Мультиплікаційний ефект характеризує спосіб функціонування не окремого банку, а банків­ської кредитної системи в цілому. Йдеться про реалізацію принци­пу: “те, що не взмозі зробити окремий банк, здатні зробити всі банки разом”. Це кумулятивне зростання грошової маси на під­ставі того, що резерви рухаються від одного економічного суб'єк­та до іншого—від банку до економічного агента в нефінансовому секторі і назад — знову до банку.

Процес мультиплікації пов'язаний з надходженням нових гро­шей (депозитів) у системі комерційних банків. Таке надходження може здійснюватися у різних формах:

надходження готівки:

операції на відкритому ринку цінних паперів державної скарбниці;

надходження чеків, виписаних на інший банк:

прямі кредити центрального банку.

Розглянемо механізм мультиплікаційного ефекту на конкрет­ному прикладі (табл. 4). Почнемо з буденного факту: у Банк А розміщено на депозитний рахунок поточний вклад на суму 1000 дол. Будемо виходити з того, що діюча норма обов'язкового резерву становить 20 відсотків. У цьому випадку, як ми вже знає­мо, 200 дол. має бути перераховано банком на резервний рахунок, решта суми (800 дол.) становитиме наднормативний резерв банку, його власний емісійний фонд.

Виходячи з того, що будь-якому банку невигідно утримувати у себе в сейфах надлишкову готівку, банк А буде прагнути розміс­тити свій наднормативний резерв (800 дол.) в іншому банку або у небанківській установі, надавши своєму клієнту відповідну пози­ку. Так банк Б отримає від банку А нову депозитну суму, що ста­новитиме 800 лол. Зрозуміло, що за існуючою логікою банківської діяльності дії банку Б будуть аналогічні: 160 дол., що дорівнює

238

20 відсотків отриманих депозитів. буде зараховано у резервні фонд, а сума, яка залишиться (640 дол.), буде розміщена у іншому банку — Банку В.

Напевне, немає потреби розкривати весь ланцюг операцій, що може мати місце при подальшому проходженні наднормативних

Таблиця 4, Ефект кредитного мультиплікатора, дол.

Комерційний банк		Нові депози­ти	Обов'язкові резерві!	Позики та інвестиції
А		1000	200	800
Б		800	160	640
В		640	128	512
Г		512	102,40	409,60
д		409,60	81,92	327,68
Е		327, (І8	65,54	262,14
Є		262,14	52,42	209,72
Ж		209,72	41,95	167,77
3		167,77	33,55	134,22
й		134,22	26,85	107,37
Загальний підсумок опера­цій банківської системи в цілому		5000	1000	4000

залишків від одного банку до іншого. Сутність системи цих oпeрацій подано на рис. 10.

Наднормативні резерви, які втрачає, здійснюючи відповідні інвестиції, окремий банк, не втрачає банківська система в цілому. Більше того, банківська система багаторазово (у нашому прикладі у 5 разів) збільшила депозитні ресурси (з 1000 до 500 дол). При цьому жоден з банків, здійснюючи відповідні операції, не порушив чинне законодавство щодо встановленої норми обов’язкового резерву.

Ефект кредитного мультиплікатора може мати місце не лише на основі міжбанківських операцій. Аналогічний результат матимемо, коли Банк А надасть кредит не безпосередньо Банку Б, а своєму клієнту з позабанківської сфери — підприємству чи комерційній організації. У цьому випадку лише більш складним 6уде шлях проходження кредитних ресурсів. Якщо зробити припущення, що всі грошові ресурси, отримані небанківським сектором від комерційних банків, повернуться назад у банківську систему, то у кінцевому підсумку ефект кредитного мультиплікатора буде таким самим, як і в міжбанківському кредитуванні.

Механізм кредитного мультиплікатора, що розглядається, подано на рис.11. Отримавши кредит банку А, підприємство 1 використає його для оплати продукції, отриманої від підприємства 2, рахунок якого відкрито у іншому банку—банку Б. Так на рахун-

239

Рис. 10. Ефект кредитного мультиплікатора

ках підприємства Б з'являться додаткові ресурси, які він зможе використати відповідно до встановленої норми обов'язкового ре­зерву у своїй подальшій кредитній діяльності.

Існують і більш складні форми мультиплікаційного ефекту. Ме­ханізм їх достатньо вивчений і описаний у спеціальній науковій та навчальній літературі.

Величину грошового мультиплікатора т можна відобразити ма­тематично. Величина мультиплікатора є зворотною величиною до норми обов'язкового процента MR.

m=(1:MR)*100

Коефіцієнт т називають коефіцієнтом експансії депозитних вкладів. Він показує максимальну кількість нових кредитних (бан-

Рис. 11. Механізм кредитування

240

ківських) грошей,яку може утворити кожна одиниця (один долар чи один карбованець) наднормативних резервів при даній величині МR. Для того, щоб визначити максимальну суму нових грошей М,що можуть бути утворені банківською системою на основі суми наднормативних резервів Е, слід помножити Е на коефіцієнт експансії m

ΔM = Em = E(1:MR)100,

яка визначає ефект кредитного мультиплікатора у реальному грошовому вираженні. Якщо виходити з даних табл. 4, де E=800 дол, MR=20 від­сотків, величина ΔМ — нових кредитних ресурсів, що утворено на основі дії грошового мультиплікатора, дорівнюватиме 400 (800*5=800*20*100).

Взаємодію факторів, що впливають на пропозицію грошей (формування грошової маси), ілюструє рис. 12. У верхній частині схеми наведено групу факторів, які впливають на формування грошової бази, від якої залежить величина наднормативних резер­вів. У нижній частині згруповано фактори, від яких залежить ве­личина коефіцієнта експансії (кредитного мультиплікатора). Взає­модія двох величин — грошової бази і грошового мультиплікато-

Рис. 12. Фактори зростання грошової маси

241

рa — визначає потенційні можливості банківської системи у забез­печенні приросту грошової маси, додаткової пропозиції грошей.

Ми проаналізували вузлові проблеми, що характеризують об'­єктивну основу формування пропозиції грошей. Це дає можливість зробити висновок, що емісія грошей тісно пов'язана з розвитком макроекономічних процесів. Пропозиція грошей, як і попит на них, формується під впливом об'єктивних факторів, вивчення сутності та механізму взаємодії яких є одним з ключових завдань монетар­ної теорії.

Терміни і поняття

Банкнотна емісія

Центральний банк

Боргові зобов'язання держави

Депозитно-чекова емісія

Банківські гроші

Норма обов'язкового резерву

Грошова база

Облігації державного займу

Кредитний мультиплікатор

Коефіцієнт експансії депозитних вкладів

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийте сутність банкнотної емісії. Як вона здійснюється?

2. Який статус Центрального банку України?

3. Що являють собою боргові зобов'язання держави і як вони погашаю­ться?

4. Як комерційні банки беруть участь у емісійному процесі?

5. Перелічіть функції обов'язкового резерву комерційних банків.

6. Як формується грошова база?

7. Що таке кредитний мультиплікатор? Який механізм його реалізації?