
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Методичні вказівки
- •Передмова
- •Загальні питання організації та проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 визначення молярної маси еквівалентів металу об’ємним методом Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Розрахунки
- •Контрольні завдання
- •Лабораторна робота №2 класи неорганічних сполук. Оксиди. Гідроксиди Теоретична частина
- •Експериментальна частина і. Добування та властивості основних оксидів
- •Іі. Добування і властивості кислотних оксидів
- •Ііі. Вивчення властивостей амфотерних оксидів
- •IV. Добування нерозчинних основ
- •V. Добування та властивості амфотерних гідроксидів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 класи неорганічних сполук. Кислоти. Солі Теоретична частина
- •Експериментальна частина і. Добування середніх солей
- •Іі. Добування та властивості кислих солей
- •Ііі. Добування та властивості основних солей
- •Контрольні завдання
- •Експериментальна частина і. Проведення розрахунків
- •Іі. Приготування розчину
- •Ііі. Обрахунки результатів дослідів
- •Контрольні завдання
- •Лабораторна робота №5 реакції в розчинах електролітів Теоретична частина
- •Експериментальна частина Визначення величини рН розчинів електролітів
- •Контрольні завдання
- •Лабораторна робота № 7 гідроліз солей Теоретична частина
- •Експериментальна частина і. Визначення реакції середовища в розчинах солей
- •Іі. Фактори, які посилюють ступінь гідролізу солей
- •Контрольні завдання
- •Лабораторна робота № 8 окисно-відновні реакції Теоретична частина
- •Класифікація окисно-відновних реакцій
- •Правила складання рівнянь електронного балансу
- •Еквівалент і молярна маса еквівалентів окисника і відновника
- •Експериментальна частина Прості речовини та елементарні йони у якості окисників і відновників
- •Міжмолекулярні окисно-відновні реакції. Окисно-відновні властивості сполук сірки у залежності від її ступеня окиснення
- •Внутрішньомолекулярні окисно-відновні реакції. Розклад дихромату амонію
- •Складні йони в окисно-відновних реакціях. Відновлення дихромату калію калій йодидом
- •Значення середовища в окисно-відновних процесах
- •Контрольні завдання
- •Лабораторна робота № 9 визначення загальної лужності і карбонатної твердості води Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Контрольні завдання
- •Лабораторна робота № 10 якісне дослідження природної води Теоретичний вступ
- •1. Головні йони
- •2. Розчинені гази
- •3. Біогенні речовини
- •4. Мікроелементи
- •5. Органічні сполуки
- •Експериментальна частина
- •1. Проба на присутність солей кальцію
- •2. Проба на присутність солей магнію
- •3. Проба на присутність хлоридів
- •4. Проба на присутність сульфатів
- •7. Проба на окиснюваність води
- •Контрольні завдання
- •Хід процесів висолювання білків
- •Згортання білків при нагріванні
- •Осадження білків концентрованими мінеральними кислотами
- •Осадження білків органічними кислотами
- •Осадження білків солями важких металів
- •Осадження білків фенолом і формальдегідом
- •Осадження білків спиртом
- •Осадження білків натрій вольфраматом
- •Контрольні завдання
- •Лабораторна робота № 12 визначення відносної молекулярної маси амінокислот за амінним нітрогеном Експериментальна частина
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
5. Органічні сполуки
Основну частину органічних речовин природних вод складають гумусові сполуки, що утворюються при розкладанні рослинних решток, а також мікроорганізми і продукти їх взаємодії з навколишнім середовищем.
Вміст органічних сполук у воді характеризується величиною окиснюваності – кількістю кисню, який витрачається на окиснення домішок сильними окисниками (KMnO4, K2Cr2O7). В чистих водах окиснюваність складає від 1 до 4 мг О2/л.
Першоджерела мінерального складу природних вод на земній кулі – це, по-перше, гази, що виділяються з надр Землі в процесі дегазації мантії, і, по-друге, продукти хімічної взаємодії води з кристалічними породами, які складають земну кору.
Походження аніонів пов’язане, в основному, з газами, які виділились при дегазації мантії. В атмосферу, як в минулому, так і тепер, надходять водневі сполуки Хлору - HCl, Нітрогену – NH3, Сульфуру – H2S, Брому - HBr, Карбону – CH4 та кисневі сполуки Карбону - CO і CO2.
Початковий склад атмосфери Землі дуже відрізнявся від теперішнього. У ньому не було газів сучасної атмосфери (N2, O2), спостерігався інший вміст CO2. Склад атмосфери за 4,5 млрд. років існування Землі змінився під впливом таких процесів:
1. Фотохімічні реакції розкладу молекул газів під впливом космічного випромінювання:
2. Фотосинтетична діяльність організмів, внаслідок якої виділявся кисень і зв’язувався Карбон з карбон(IV) оксиду.
3. Окиснення газів (після виникнення кисню):
З виникненням в атмосфері постійного вмісту кисню з’явилась окиснювальна атмосфера. Зникли NH3, CH4, H2S. У воді з’явились сульфатні, нітратні йони та аніони інших оксигеновмісних кислот.
Походження катіонів природних вод пов’язане з виверженими кристалічними породами. Розкладання вивержених порід відбувалось під впливом кислих продуктів, які надходили з надр Землі. За хімічним складом ці кристалічні породи переважно належали до алюмосилікатів. За мінералогічним складом вони належали, в основному, до польових шпатів. З часом вивержені породи розкладались – вивітрювались. Спочатку відбувалось фізичне вивітрювання, тобто подрібнення породи під дією коливань температури, замерзання води тощо. Одночасно відбувалось хімічне вивітрювання. Дуже поширений мінерал ортоклаз – польовий шпат вивітрюється за схемою:
При наявності аніонів кислот (карбонатної, сульфатної) утворюється не гідрогенсилікат, а солі відповідних кислот, при дисоціації яких в розчині з’являються йони Na+, K+, Mg2+, Ca2+.
Природні води різного походження дуже відрізняються за кількістю і складом домішок та розчинених речовин. Дослідження фізичних і хімічних показників води дозволяє зробити висновки про якість води та придатність її для пиття, зрошення, а також для різних виробничих потреб.
Грубодисперсні домішки утворюють з водою кінетично нестійкі системи. В стані спокою для таких систем є характерним утворення осаду або спливання в залежності від їх густини. Даний фізико-хімічний процес визначає такі методи очищення вод від домішок:
- відстоювання,
- фільтрування,
- центрифугування.
Найважливіші показники придатності води для пиття – це санітарний стан, який характеризується вмістом нітрогенвмісних сполук (NH3, NO2-, NO3-), сірководню H2S, йона Cl-, а також величиною окиснюваності, що визначається концентрацією органічних сполук у воді.
Аналізом водної витяжки можна дуже точно і швидко визначити ступінь засолення ґрунтів, необхідність промивання, а аналізом природних вод – можливість використання їх для зрошення. Засоленими вважаються ґрунти, які містять розчинені у воді солі більше за 0,2%. Найчастіше серед цих солей у засолених ґрунтах зустрічаються NaCl, Na2SO4, NaHCO3, CaSO4, CaCl2, MgSO4, MgCl2. Вміст водорозчинних солей у більшості ґрунтів коливається від сотих до десятих часток відсотка. В засолених ґрунтах (наприклад, у солончаках) кількість водорозчинних речовин може досягати кількох відсотків.
При визначенні засоленості ґрунтів у водній витяжці визначають сухий залишок – загальну суму водорозчинних речовин, склад аніонів (CO32-, НСО3-, SO42-, Cl-) і катіонів (Ca2+, Mg2+, Na+, K+). При скороченому аналізі визначають сухий залишок, катіони Ca2+ і Mg2+, аніони НСО3-, Cl- та SO42-.
Негативно впливають на рослини не всі, а тільки токсичні солі, до яких належать Na2CO3, MgCO3, NaHCO3, Mg(HCO3)2, Na2SO4, MgSO4, NaCl і CaCl2.
Присутність йонів CO32- у водній витяжці пов’язана тільки з токсичними солями. Наявність йонів НСО3- у водній витяжці може бути зумовлена присутністю токсичних солей NaHCO3, Mg(HCO3)2 та нетоксичної солі Ca(HCO3)2. У тому випадку, коли йонів Ca2+ у водній витяжці більше, ніж НСО3-, то усі йони НСО3- відносять до нетоксичних. Наявність йонів SO42- може бути зумовлена присутністю в ґрунті токсичних (Na2SO4, , MgSO4) і нетоксичних (CaSO4) солей.
Йони Cl- відносять до токсичних, оскільки всі солі, що їх містять, є токсичними.