
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Методичні вказівки
- •Передмова
- •Загальні питання організації та проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 визначення молярної маси еквівалентів металу об’ємним методом Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Розрахунки
- •Контрольні завдання
- •Лабораторна робота №2 класи неорганічних сполук. Оксиди. Гідроксиди Теоретична частина
- •Експериментальна частина і. Добування та властивості основних оксидів
- •Іі. Добування і властивості кислотних оксидів
- •Ііі. Вивчення властивостей амфотерних оксидів
- •IV. Добування нерозчинних основ
- •V. Добування та властивості амфотерних гідроксидів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 класи неорганічних сполук. Кислоти. Солі Теоретична частина
- •Експериментальна частина і. Добування середніх солей
- •Іі. Добування та властивості кислих солей
- •Ііі. Добування та властивості основних солей
- •Контрольні завдання
- •Експериментальна частина і. Проведення розрахунків
- •Іі. Приготування розчину
- •Ііі. Обрахунки результатів дослідів
- •Контрольні завдання
- •Лабораторна робота №5 реакції в розчинах електролітів Теоретична частина
- •Експериментальна частина Визначення величини рН розчинів електролітів
- •Контрольні завдання
- •Лабораторна робота № 7 гідроліз солей Теоретична частина
- •Експериментальна частина і. Визначення реакції середовища в розчинах солей
- •Іі. Фактори, які посилюють ступінь гідролізу солей
- •Контрольні завдання
- •Лабораторна робота № 8 окисно-відновні реакції Теоретична частина
- •Класифікація окисно-відновних реакцій
- •Правила складання рівнянь електронного балансу
- •Еквівалент і молярна маса еквівалентів окисника і відновника
- •Експериментальна частина Прості речовини та елементарні йони у якості окисників і відновників
- •Міжмолекулярні окисно-відновні реакції. Окисно-відновні властивості сполук сірки у залежності від її ступеня окиснення
- •Внутрішньомолекулярні окисно-відновні реакції. Розклад дихромату амонію
- •Складні йони в окисно-відновних реакціях. Відновлення дихромату калію калій йодидом
- •Значення середовища в окисно-відновних процесах
- •Контрольні завдання
- •Лабораторна робота № 9 визначення загальної лужності і карбонатної твердості води Теоретичний вступ
- •Експериментальна частина
- •Контрольні завдання
- •Лабораторна робота № 10 якісне дослідження природної води Теоретичний вступ
- •1. Головні йони
- •2. Розчинені гази
- •3. Біогенні речовини
- •4. Мікроелементи
- •5. Органічні сполуки
- •Експериментальна частина
- •1. Проба на присутність солей кальцію
- •2. Проба на присутність солей магнію
- •3. Проба на присутність хлоридів
- •4. Проба на присутність сульфатів
- •7. Проба на окиснюваність води
- •Контрольні завдання
- •Хід процесів висолювання білків
- •Згортання білків при нагріванні
- •Осадження білків концентрованими мінеральними кислотами
- •Осадження білків органічними кислотами
- •Осадження білків солями важких металів
- •Осадження білків фенолом і формальдегідом
- •Осадження білків спиртом
- •Осадження білків натрій вольфраматом
- •Контрольні завдання
- •Лабораторна робота № 12 визначення відносної молекулярної маси амінокислот за амінним нітрогеном Експериментальна частина
- •Контрольні завдання
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
Лабораторна робота № 10 якісне дослідження природної води Теоретичний вступ
Води світового океану, атмосфери, річок, озер, а також підземні води – об’єднують загальним поняттям – гідросфера.
Вода, внаслідок полярності її молекул, є добрим розчинником для багатьох речовин. Вона відіграє винятково важливу роль в геохімічних і гідрогеологічних процесах земної кулі. Природні води беруть активну участь в утворенні і руйнуванні різних мінералів. При взаємодії з твердими тілами і газами вода перетворюється в розчин. За своїм складом природні води – це складні фізико-хімічні системи, які містять розчинені речовини у вигляді йонів і молекул, а також мінеральні і органічні речовини у формі колоїдів, суспензій та емульсій. Усі прісні води (з вмістом сухого залишку від 1 г/л та менше), а також мінералізовані води (залишок більше1 г/л), є природними розчинами. Це води річок, озер, морів, океанів, ґрунтові води тощо.
Речовини, що містяться у воді, умовно поділяють за О.Алєкіним на п’ять груп:
1. Головні йони
В природних водах встановлена присутність більше 80 хімічних елементів, але найбільш поширені аніони: НСО3-, SO42-, Cl-, CO32-, HSiO3- і катіони: Na+, Ca2+, Mg2+, K+. Вміст головних йонів у прісних водах складає 90-95% від загального солевмісту.
2. Розчинені гази
У воді найчастіше розчинені такі гази: кисень О2, азот N2, вуглекислий газ СО2; рідше – сірководень Н2S, метан СН4.
Кисень та азот у поверхневі водойми надходять з повітря. Основним джерелом надходження карбон диоксиду є біохімічні процеси розпаду органічних речовин; крім того, він потрапляє у поверхневі водойми з підземними водами, а також поглинається з повітря. Сірководень утворюється в результаті розчинення сульфідних мінералів під дією карбонатної кислоти, а також при відсутності кисню у біохімічному розкладі органічних сполук, що містять Сульфур.
3. Біогенні речовини
До цієї групи належать сполуки, які необхідні для життєдіяльності водних організмів, а також утворені ними в процесі обміну речовин. Це, в першу чергу, є мінеральні і органічні сполуки Нітрогену. Органічні форми Нітрогену представлені білками та продуктами їх розпаду. Неорганічні сполуки Нітрогену (NH3, NO2-, NO3- ) можуть утворюватись при розкладанні нітрогенвмісних органічних сполук або надходити в поверхневі води з атмосферними опадами, при вимиванні добрив з ґрунту.
Важливим біогенним елементом є Фосфор. Концентрація сполук Фосфору в чистих водоймах є незначною. Це є мінеральні (дигідроген- та гідрогенфосфати) та органічні сполуки.
Сполуки Феруму(ІІ) містяться тільки в підземних водах, в поверхневих водах концентрація сполук Феруму(ІІІ) незначна внаслідок повного гідролізу солей. Органічна форма вмісту Феруму у воді – це складні комплекси з гуміновими кислотами, які мають буре забарвлення.
Сполуки Силіцію бувають у природних водах у формі різних мінеральних сполук (силікатна кислота та її солі, алюмосилікати) та органічних сполук.
4. Мікроелементи
До цієї групи належать елементи, сполуки яких зустрічаються в природних водах у дуже малих концентраціях – менше за 1 мг/л.
О.О.Алєкін виділяє такі групи мікроелементів:
4.1. Типові катіони (Li+, Rb+, Cs+, Ba2+, Sr2+ тощо);
4.2. Йони важких металів (Cu2+, Ag+, Ni2+, Cd2+ тощо);
4.3. Амфотерні комплексоутворювачі (Co, Mo, V тощо);
4.4. Типові аніони (I-, Br-, F- тощо);
4.5. Радіоактивні елементи.