3. Психологічне забезпечення роботи навчальних закладів реабілітації неповнолітніх.

Спеціальні навчально-виховні заклади створені з метою соціальної та особистісної реабілітації кримінально нестійких підлітків і юнаків. Відхилення поведінки неповнолітніх можуть бути викликані комплексом об’єктивних причин:

1. загальносоціальні (порушення принципів демократії, соціальної справедливості, втрата соціальних ідеалів у молоді);

2. економічні (порушення та диспропорції у плануванні, розділі матеріальних благ, невпевненість у завтрашньому дні);

3. соціально-демографічні (перехід у нову сім’ю, роз’єднання поколінь);

4. соціально-культурні (алкогольні традиції, невміння проводити дозвілля, нехтування національними традиціями);

5. соціотехнічні (міграційні процеси);

6. соціально-побутові;

7. соціально-виховні;

8. соціально-правові.

Аналіз психологічних факторів відхилень поведінки дає можливість врахувати індивідуальні, вікові та статеві особливості підлітків у процесі перевиховання в закладах реабілітації та здійснити адекватний вибір засобів педагогічного впливу.

У неповнолітніх утриманців закладів реабілітації можуть спостерігатися статеві девіації (відхилення), тобто негативні прояви сексуального потягу. Специфічним є прагнення швидко утвердитися у статусі дорослої людини, досягти самостійності та незалежності (паління, вживання спиртного, бродяжництво).

Серйозні проблеми виникають у педагогів при вихованні підлітків з акцентуаціями характеру. Кожний тип акцентуації має позитивні і негативні риси, що необхідно враховувати у індивідуальній та комплексній роботі.

У роботі з важковиховуваними підлітками неможливо обійтися лише актуальною інформацією про них, треба мати уявлення про ті минулі життєві події, які пережили ці учні:

1. атмосфера сімейного неблагополуччя (розлад і розпад сім’ї, невиконання батьками своїх соціальних функцій). Характерною особливістю негативного впливу сімейного неблагополуччя є порушення емоційних зв’язків між неповнолітніми і батьками;

2. підлітки, утримувані в закладах реабілітації, негативно ставляться до навчання (- відсутність чи неправильність сімейного виховання у дошкільний період, що зумовило непідготовленість дитини до шкільного навчання; - невміння окремих педагогів урахувати індивідуальні особливості учнів залежно від розвитку їхньої пізнавальної сфери).

У роботі з підлітками потрібно спиратися на властиві цьому вікові бажання самовиховання, інтерес до своєї особи та усвідомлення можливостей самостійного впливу на свій розвиток. Для важковиховуваних підлітків характерні психологічні реакції та стани, які проявляються саме в період перебування в закладі реабілітації. В період адаптації неповнолітній ще не усвідомлює і не сприймає свого нового статусу, його думки зайняті минулим. Необхідність пристосування до нових умов життя, які включають цілу низку чинників примусового характеру, викликає у неповнолітніх комплекс негативних проявів, які ускладнюють процес їхнього перевиховання.

За адекватної (нормальної) реакції неповнолітній виконує вимоги режиму, розпорядження адміністрації, він здатний контролювати свої поведінку та емоції.

Неадекватні психологічні реакції характеризуються виникненням в учнів різних психологічних відхилень (клаустрофобія).

Тривожно-депресивні реакції проявляються у пригніченому настрої, безнадійності, відчаї, песимізмі (життя загублене, нудьгують за рідними, порушення сну, нервової та серцево-судинної системи).

Негативно-депресивні реакції характеризуються присутністю вищеназваних ознак у поєднанні з внутрішньо негативним ставленням до факту направлення в заклад реабілітації, невизнанням себе винним, відсутністю установки на виправлення.

Негативно-істеричні реакції проявляються в демонстрації негативної поведінки, прагненні представити себе як безвинно потерпілого. Вишукують причини, щоб викликати до себе співчуття, їм властивий геоцентризм.

Позитивно-істеричні реакції характеризуються хизуванням своїм минулим, прагненням привернути до себе увагу вихованців та вчителів, підняти свій авторитет і підкорити інших.

Описані реакції учнів особливо яскраво проявляються на стадії їх первинної адаптації у спеціальному закладі.