2. Основні види роботи практичного психолога.

Професійні дії працівників служби реалізуються у таких основних видах роботи:

1. Психологічна діагностика – соціальне і психолого-педагогічне обстеження всіх учасників навчально-виховного процесу, моніторинг змісту та умов індивідуального розвитку школярів, встановлення психологічного діагнозу (опис індивідуальних особливостей психіки конкретної людини), визначення причин, що утруднюють розвиток та навчання. Поглиблене проникнення психолога у внутрішній світ учня. Результати психологічного дослідження дають основу для висновку про подальшу корекцію або розвиток учня, про ефективність профілактичної або консультативної роботи, проведеної з ним.

Етапи психологічного дослідження:

А) збір даних відповідно до задачі дослідження:

- запит, завдяки якому формулюється мета обстеження;

- збір анамнезу – відомостей про особливості розвитку до моменту обстеження (батьки, педагоги, колеги, керівництво, спостереження за обстежуваним у різних ситуаціях);

- складання програми психодіагностичного обстеження, яка повинна містити мету, перелік методик діагностики, обладнання, опис умов та режиму обстеження;

- встановлення психологічного контакту з обстежуваним;

- реалізація програми психологічного обстеження з фіксацією результатів у протоколі;

Б) обробка та інтерпретація отриманих даних:

- обробка результатів обстеження;

- первинна інтерпретація результатів окремо за кожною методикою;

- цілісна інтерпретація результатів, за якої беруться до уваги відомості з анамнезу та спостережень;

В) постановка діагнозу або прогнозу:

- складання психологічного діагнозу, який крім опису індивідуальних даних психіки людини повинен містити аналіз психологічних механізмів виникнення і прояву її проблем та рекомендації щодо форми і змісту допомоги, якої потребує людина.

2. Психологічна профілактика – систематична робота, спрямована на своєчасне попередження відхилень у розвитку особистості, на виникнення конфліктів та проблем у міжособистісних стосунках, на запобігання створенню конфліктних ситуацій у навчально-виховному процесі.

Напрямки профілактичної роботи:

• профілактика стресових і постстресових станів, пов’язаних із природними та технічними катастрофами;

• попередження виникнення надмірної психологічної напруги в суспільстві, що переживає кризові явища;

• психологічна підтримка найбільш вразливих верств населення;

• робота з попередження розпаду сім’ї, сімейних дисгармоній, відхилень у психічному розвитку дитини, які пов’язані із сімейними проблемами;

• профілактика порушень у психічному та особистісному розвитку вихованців дитячих будинків та учнів шкіл-інтернатів;

• профілактика девіантної поведінки молоді.

Форми профілактичної роботи: лекції, бесіди, семінари, тренінгові заняття, «телефон довіри», «пошта довіри», психолого-педагогічні консиліуми, індивідуальне та групове консультування, анкетування, випуск інформаційних бюлетенів, довідників для молоді.

3. Психологічна експертиза – визначення психічних якостей, здібностей та перспектив розвитку окремої особистості, структури та змісту спілкування в колективі для різних органів управління освітою, оцінка психолого-педагогічної ефективності нових технологій навчання та виховання дітей, оцінка суб’єктивної цінності навчання.

4. Психологічна прогностика – розробка, апробація та застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах життєдіяльності, проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку дитини та складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп, міжгрупових взаємин.

5. Консультативно-методична допомога – надається всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання, виховання і розвитку школярів, допомога органам державного управління освітою в оцінці професійної придатності педагогічних та управлінських кадрів.