5. Ідеології м. Грушевського та в. Винниченко

Подальшому розвиткові політичних  ідеологій в Україні (кінець  ХІХ  – початок ХХ  ст. ) значною мірою  сприяли М. Грушевський  та В. Винниченко.

Основою політичних концепцій М. Грушевського було українське питання. Він вважав, що основою входження України в Росію була автономія, але цим принципом знехтували. Можливість  вирішення  цієї проблеми він бачив у випадку децентралізації влади в Росії та утворення  федерації, під якою розумів об’єднання в одній державі декількох.

Разом з М. Грушевським в Україні працював відомий політичний діяч, один з керівників Української Центральної Ради В.Винниченко. Він брав участь у розробленні проекту Конституції,  яку мали затвердити Установчі  збори.  Але  через те, що воєнні дії перешкодили проведенню Установчих зборів по всій Україні,  проект Конституції було розглянуто 29 квітня 1918 р. на засіданні Малої Ради. Цей документ увібрав у себе основні політико-правові  погляди М. Грушевського та В. Винниченка, яких  вони додержувались останнім  часом.

Першим, хто відкрито  заявив про колоніальний  статус України у складі Російської імперії та право українського народу на самовизначення,  був М.  Міхновський.  Він пропонував йти  до незалежності  шляхами західних країн, використовуючи творчі потенціали  націоналізму  європейського типу.

6. Політичні напрямки в Україні 20 – 30-х рр. Хх ст.

У політичній думці в Україні 20 – 30-х рр. ХХ  ст. виділяють кілька напрямків, зокрема, консервативний (В. Липинський, С. Томасівський, В. Кучабський), державницький націоналізм (С.  Дністрянський, В. Старосольський, С. Рудницький),  інтегральний націоналізм (Д. Донцов, М. Міхновський,  С. Бандера, Я. Стецько).

1. Суть українського консерватизму:

1) політичним ідеалом для України є спадкова монархія, яка очолюється гетьманом;

2) класократія, особливий політичний режим влади, є противагою республіканській парламентській демократії;

3) суть класократії полягає у пануванні  активної меншості (аристократії), що складається із кращих людей;

4) реалізація доктрини консерватизму детермінується поширенням консервативної ідеології, християнської релігії  та солідаризму.

2. Суть "інтегрального" націоналізму

Як відомо, термін «інтегральний націоналізм» виник у Франції на початку XX ст. і застосовувався для ідентифікації екстремального напряму французького націоналізму, в якому змішувалися елементи тоталітаризму і монархізму. Дослідники здебільшого використовують термін “інтегральний націоналізм” як родове поняття, в рамках якого об'єднуються європейські праворадикальні тоталітаристські рухи першої третини XX ст.

Д. Донцов увійшов в історію  української політичної думки як автор ідеології "інтегрального" націоналізму. Підставами українського націоналізму, на його думку, були:

1) вольовий принцип;

2) постійне прагнення до боротьби;

3) романтизм і фанатизм у національній  боротьбі;

4) синтез національного та інтернаціонального;

5) необхідність  виховання нової політичної  еліти;

6) орієнтація на примус у процесі боротьби за незалежність.