ДНПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ГУМАНІТАРНИХ НАУК

Реферат на тему: «Історичні передумови появи українського державознавства»

Виконала:

Студентка 341а групи

І курсу

факультету

клінічної фармації

Грекул Віра Олександрівна

Дніпропетровськ

2013

Зміст

1. Політична думка та головні концепції часів Київської Русі 2

2. Ідеї Реформації ХV–ХVІ ст. в Україні 3

3. Політичні погляди за часів Гетьманщини 4

4. Зародження капіталістичного ладу 5

5. Ідеології М. Грушевського  та В. Винниченко 8

6. Політичні напрямки в Україні 20 – 30-х рр. ХХ  ст. 9

I. Суть українського консерватизму: 10

II. Суть "інтегрального" націоналізму 10

7. Список використаної літератури: 11

1. Політична думка та головні концепції часів Київської Русі

Становлення політичної думки в Київській Русі теж відбувалося під впливом християнської релігії, яка з 988 р. стала державною. Про це свідчать перші літературні пам’ятки того часу. Основними творами того часу, в яких відображені політичні ідеї, були "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона, "Руська правда" Ярослава Мудрого, "Повчання дітям" Володимира Мономаха, "Повість  минулих  літ" літописця Нестора, "Ізборник  1076 р." та ін.

Головними концепціями  суспільно-політичної  думки княжих часів була концепція "богоугодного володаря" і концепція "князівського  єдиновладдя". Автори першої концепції,  а саме ігумен  Феодосій Печерський і літописець Нестор, сформулювали ідею  "духовного приводу над світською  владою", тобто ідею необхідності об’єднання київських князів навколо церкви, а не навколо великокнязівського престолу, а також ідею божественної природи влади.

Представники другої концепції, зокрема митрополит Іларіон, вбачав у сильній монархічній владі князя запоруку територіальної цілісності держави. На думку митрополита Іларіона, християнство повинно служити консолідації країни, а церква – державі та володарю.

В пам’ятках літератури Київської Русі знайшли відображення найгостріші проблеми соціально-політичного життя тогочасного суспільства: зміцнення  державності,  збереження єдності першої слов’янської держави, обстоювання її міжнародного авторитету, вирішення  проблеми співвідношення  церковної та світської влади.

2. Ідеї Реформації хv–хvі ст. В Україні

Упродовж тривалого часу українському народові  доводилось витримувати тяжкі випробування. Предки  українців зазнали монголо-татарської  навали, потім Україну  захопила Литва, але найтяжчим виявився гніт Польщі, що супроводжувався релігійними утисками. Державною релігією в багатьох країнах Європи, зокрема у Польщі, до складу якої входила Україна, був католицизм, який мав на меті побороти православну церкву в українських землях.

Національно-релігійне поневолення негативно вплинуло на розвиток політичної думки в Україні. Та все ж таки в українських землях зародилася національна політико-правова ідеологія. Цьому сприяло те, що в ХV–ХVІ ст. в Україну  через Польщу почали проникати із Заходу ідеї Реформації, спрямовані проти феодального ладу й католицизму, який контролював майже всі сфери життя.

Політична думка цього періоду представлена працями Юрія Котермак–Дрогобича та Станіслава Оріховського. Зокрема, ідеалом для С. Оріховського була освічена монархія, обмежена законом. Він виступав проти теологічної теорії про божественну  основу держави  і влади,  вважав неприпустимою підлеглість світської влади духовній. Він зробив спробу розділити їхні функції: єпископ під час служби не є підданим короля; влада короля не поширюється на церкву; сфера  впливу єпископа обмежується стінами  собору.