Очна ставка чи одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях?

В статті розглянуті особливості очної ставки як самостійної слідчої дії, надано порівняльний аналіз її з одночасним допитом двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях, надані їх переваги і недоліки.

Ключові слова: очна ставка, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях, ефект присутності, соціальна інгібіція.

У кримінальному судочинстві очна ставка здавен відома як ефективний засіб перевірки існуючих і отримання нових доказів.

Очна ставка – самостійна слідча дія, що полягає в почерговому допиті в присутності один одного двох осіб, раніше допитаних щодо тих самих обставин справи, з числа свідків, потерпілих, підозрюваних, звинувачених, аналізі та невпинному порівнянні (зіставленні) показань, що надходять, усуненні в них суттєвих суперечностей з метою встановлення істини у справі [1]

Процесуальні, психологічні та криміналістичні проблеми очної ставки вже досліджувалися в працях М. В. Бахарева, В. Л. Васильєва, А. Н.Васильєва, Ф. В. Глазиріна, А. К. Давлетова, К. М. Карацева, Л. М. Карнеєвої, В. С. Комаркова, В. О. Коновалової, В. С. Максимова, З. І. Мітрохіної, М. І. Порубова, А. Р. Ратінова, В. О. Розенцвайга, О. Б. Соловйова та інших авторів.

В новому Кримінальному процесуальному кодексі очна ставка, як самостійна слідча дія, була замінена на різновид допиту, який дістав назву «одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях» (ч. 9 ст. 224 КПК України). Що дає нам така зміна? Термін, який складався з 2 слів «очна ставка», змінився на термін, який складається з 15 слів. Виникає перше питання: чи буде окремий бланк протоколу даної слідчої дії і як він буде називатися? Якщо дана слідча дія буде відображатися в протоколі допиту, то як вони будуть розрізнятися: звичайний допит і одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. Наступне питання, яке виникає стосується кількості учасників даної слідчої дії. Очна ставка проводилася між двома особами в показаннях яких були суперечності і це було не випадково, оскільки згідно з законами психології збільшення кількості учасників призводить до зменшення концентрації уваги, що в свою чергу знижує ефективність проведення даної слідчої дії. Крім того психологічний аспект одночасного допиту двох осіб (очної ставки), полягає в так званому «ефекті присутності», необхідності давати показання у присутності іншої особи, яка знає дійсні обставини події, що відбулася. У психології це явище називається соціальною інгібіцією, а саме, погіршенням продуктивності виконання діяльності в присутності інших осіб. У цьому разі людина орієнтується на поведінку іншої особи, якій відомі реальні обставини події. Злочинцю набагато легше давати неправдиві показання слідчому, який не був присутній при вчиненні злочину і не знає всіх його обставин, ніж у присутності обізнаної особи, яка безпосередньо сприймала подію злочину. При збільшенні кількості учасників «ефект присутності» буде втрачати свої психологічні переваги.

Т

© Лозова С. М., 2012

еоретично проведення одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях можливе, але з точки зору його організації і проведення є більш складним, потребує більш зусиль з боку слідчого і все одно зводиться до допиту двох осіб поміж собою, а всі інші учасники лише спостерігають за цим. Таким чином, слідчим втрачаються такі тактичні переваги, як несподіваність питань, що задаються, обізнаність осіб, які приймають участь в слідчій дії щодо показань один одного, з’являється можливість узгодження показань між учасниками.

Зі збільшенням кількості осіб, зведених на очну ставку, ускладнюється завдання слідчого по управлінню і керуванню процесом спілкування учасників слідчої дії. На нашу думку, якщо на попередньому слідстві виникають істотні суперечності в показаннях трьох і більше осіб, між ними доцільно провести декілька очних ставок, кожна з яких заснована на допиті тільки двох осіб.

Також у новому кримінальному процесуальному кодексі в ч. 12 ст. 224 є норма відповідно якої «у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях не може бути проведений за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним». Ми розуміємо, що ця норма обумовлена піклуванням про психічний стан неповнолітніх потерпілих і, дійсно, піддавати їх ще раз жорстокому випробовуванню, що породжує зустріч зі злочинцем, невиправдано, навіть інтересами розслідування. Однак, це стосується, на нашу думку малолітніх і неповнолітніх потерпілих, а чи виправдана така категорична заборона відносно неповнолітніх свідків. На нашу думку, ні, оскільки неповнолітній свідок (віком від 14 років) може на загальних підставах брати участь в проведенні одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях.

Ми вважаємо, що юридична наука не в повній мірі використовує досягнення психологічної науки, а саме – юридичної психології, яка допомагає зрозуміти специфіку очної ставки як самостійної слідчої дії, що полягає у наступному:

1. метою допиту є отримання показань від особи про відомі їй обставини справи, мета ж очної ставки – усунення в показаннях двох осіб суперечностей, шляхом з’ясування причин їх виникнення;

2. у зв’язку з цим предмет допиту значно ширше предмету очної ставки. Предметом очної ставки є усунення конкретної суперечності, яка стосується зазвичай лише незначної частки інформації про злочин, що отримана під час допиту від чітко окресленої законом категорії учасників кримінального процесу (свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених). Предмет допиту обумовлений більшим колом передумов. Визначення предмету очної ставки та з’ясування її процесуальної природи як самостійної слідчої дії сприяє з’ясуванню її значення, правильному розумінню тактичних прийомів її проведення, усуненню розбіжностей, що мають місце у висвітленні цієї слідчої дії;

3. очна ставка є слідчою дією, направленою на отримання доказів, які часто значно відрізняються від доказів, отриманих під час раніше проведених допитів свідків, потерпілих, підозрюваних та звинувачених;

4. організація очної ставки значно відрізняється від організації допиту. Активними учасниками очної ставки є одночасно дві раніше допитані особи. За умови взаємної присутності ці особи почергово відповідають на однакові питання точно сформульовані слідчим, та з дозволу останнього відповідають на питання один до одного. Такої умови, як наявність двох джерел взаємовиключної інформації, під час проведення допиту немає. Навіть навпаки – закон вимагає від слідчого проводити допит особи окремо, за відсутності інших осіб. Невиконання цієї норми є процесуальним порушенням та негативно впливає на правильність оформлення показань;

5. очна ставка має свою тактичну своєрідність. Під час проведення очної ставки застосовуються тактичні прийоми психологічного впливу, які в найбільшій мірі відповідають принципам психологічної контакту і психологічної боротьби, які притаманні очній ставці;

6. у психологічному плані очна ставка також відрізняється від інших процесуальних дій, адже вона є одним з найміцніших засобів психологічного впливу її учасників один на одного. Взаємні впливи пов’язують слідчого й осіб, які зведені на очну ставку, в єдину систему інформаційної та психологічної взаємодії, і роль слідчого полягає в управлінні і контролі за функціонуванням цієї системи. Специфічним засобом впливу на очній ставці є учасник, який дає показання (ефект присутності), що викривають іншого учасника (у конфліктній ситуації) чи допомагає згадати забуті факти (у безконфліктній ситуації) [1];

7. очній ставці притаманна більш складна процедура встановлення (поновлення) психологічного контакту. На відміну від допиту слідчий повинен встановити контакт відразу з двома учасниками слідчої дії, які, в більшості випадків, знаходяться в стані конфлікту;

8) досягненню результатів очної ставки сприяє застосування слідчим методів психологічного впливу, притаманних саме цій слідчій дії [2].

На підставі вищевикладеного, можемо зробити висновок, що заміна в новому кримінально-процесуальному кодексі очної ставки як самостійної слідчої дії на одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях як різновид допиту не є виправданою і потребує певних змін і уточнень.

Список використаних джерел: 1. Лозова С. М. Застосування прийомів психологічного впливу під час проведення очної ставки / С. М. Лозова // Вісник ХДПУ ім. Г. С. Сковороди. Психологія. – Вип. № 11. – 2003. – С. 145–150. 2. Лозова С. М. Тактико-психологічне забезпечення очної ставки : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.06/ Лозова Світлана Миколаївна. – Х., 2004. – 19 с.

Одержано 26.09.2012

В статье рассмотрены особенности очной ставки как самостоятельного следственного действия, проведен сравнительный анализ очной ставки и одновременного допроса двух или более уже допрошенных лиц для выяснения причин противоречий в их показаниях, представлены их преимущества и недостатки.

Ключевые слова: очная ставка, одновременный допрос двух или более уже допрошенных лиц для выяснения причин противоречий в их показаниях, эффект присутствия, социальная ингибиция.

The article is devoted to the features of confrontation as an independent investigative action, there is comparative analysis with simultaneous interrogation of two or more previously interrogated persons to determine the causes of differences in their testimonies, there were given their advantages and disadvantages/

Keywords: confrontment, simultaneous interrogation of two or more previously interrogated persons to determine the causes of differences in their testimonies, effect of presence, social ingibition.

L

УДК 343.98

Борис Євгенович Лук’янчиков,

доцент кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук

Євген Дмитрович Лук’янчиков,

професор кафедри інформаційного та підприємницького права Національного технічного університету України «КПІ», доктор юридичних наук