Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Коментар до КПК 2012 .doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
19.02 Mб
Скачать

Суб’єкти оперативно-розшукової діяльності за новим кримінальним процесуальним кодексом україни

У статті приділяється увага удосконаленню законодавства відносно суб’єктів оперативно-розшукової діяльності в Україні.

Здобуття будь-якої, а особливо первинної інформації, про злочини є важливим чинником протидії злочинності, це є практична справа суб’єктів оперативно-розшукової діяльності.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми [1, с. 228; 3, с. 275‒281; 4, с. 220; 5, с. 315‒320; 6, с. 198‒205 ; 7, с. 11‒18; 8, с. 77‒82] показує що оперативно-розшукова діяльність в Україні використовується для боротьби зі злочинністю, для зміцнення правопорядку і влади в державі, що зумовлює її особливе місце у подальшому становленні демократії і гуманізації сучасного суспільства. Оперативно-розшукова діяльність в Україні набула статусу самостійної юридичної науки та навчальної дисципліни в системі юридичної освіти [4, с. 9]. Тому постійно проваджуються пошуки нових форм, засобів, методів і організаційних систем управління оперативно-розшуковою діяльністю. Погодимось з О. М. Бандуркою, що сучасна оперативно-розшукова діяльність вимагає поглибленого психологічного, інтелектуального, логічного, наукового і професійного підходу [1, c. 3].

Суб’єктами оперативно-розшукової діяльності слід визнати її виконавців, на яких законодавством покладено оперативно-розшукову функцію, а також відповідні завдання та обов’язки, для виконання яких ці виконавці наділені певними правами на застосування конкретних заходів оперативно-розшукової діяльності та використання оперативно-технічних засобів. Такими виконавцями є: оперативно-розшукові органи; їх посадові особи; інші фізичні та юридичні особи, наділені державно-владними повноваженнями на прийняття відповідних юридично значущих рішень в оперативно-розшуковій діяльності та (або) оперативно-розшукових заходів чи участь в них.

Мета даної роботи – з урахуванням змін у законодавстві визначити суб’єктів оперативно-розшукової діяльності.

Оперативним підрозділам властиві такі загальні ознаки: а) вони представляють державні правоохоронні органи, оскільки створюються у їх складі органів; б) виконують завдання, встановлені оперативно-розшуковим законодавством, відповідно до своєї компетенції; в) вони мають право для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності використовувати гласні та негласні пошукові, розвідувальні та контррозвідувальні заходи, а також оперативні та оперативно-технічні засоби; г) можуть виконувати оперативно-розшукову діяльність в повному обсязі чи частково, або роботу оперативно-розшукового призначення допоміжного характеру в залежності від наданих їм повноважень; д) працюють під керівництвом посадової особи, яка несе персональну відповідальність за діяльність оперативного підрозділу, зокрема за підбір і розстановку оперативних працівників, якісне виконання ними своїх функціональних обов’язків; е) працюють в умовах чітко визначених законом повноважень і відомчої службової підпорядкованості; є) їх діяльність, що пов’язана з використанням негласних заходів, носить закритий характер; ж) мають в своєму складі посадових осіб, які діють гласно і посадових осіб, які працюють на конспіративних засадах; з) забезпечують здійснення оперативно-розшукової діяльності, взаємодіючи з іншими галузевими оперативними і неоперативними підрозділами, а також іншими органами, здійснюючими оперативно-розшукову діяльність; и) діють на принципах законності, дотримання прав і свобод людини, взаємодії з органами управління і населення; і) вони підконтрольні прокурору з надзору за дотриманням законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також органам державної влади та управління.

Н

© Літвінов В. І., Сачко О. В., 2012

аявність цих ознак дозволяє віднести оперативні підрозділи певних правоохоронних органів до спеціальних суб’єктів оперативно-розшукової діяльності, тобто таких організаційно відокремлених структур, яким приписами оперативно-розшукового законодавства і актами уповноважених органів визначені завдання, принципи, компетенція, а також обсяг прав і обов’язків у здійсненні оперативно-розшукових заходів. Законодавець чітко визначив ці підрозділи, наділивши їх правом на проведення оперативно-розшукової діяльності.

При цьому закон забороняє проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами.

Новий КПК України до суб’єктів оперативно – розшукової діяльності відніс оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітеціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України.

Разом з тим не можна категорично відкинути думку С. Гриненко, щодо суб’єктів оперативно-розшукових правовідносин можна віднести спеціальні підрозділи, що згідно із Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» (ст. 5) здійснюють ОРД, а також слідчих, які мають право давати оперативно-розшуковим органам доручення, суд, який видає санкції на проведення оперативно-розшукових заходів, а також прокуратуру, що здійснює нагляд за проведенням ОРД і веденням справ оперативного обліку. [6, c. 201–202].

Наприклад ч. 1 ст. 41 нового КПК України дозволяє слідчому та прокурору давати окремі письмові доручення оперативним підрозділам, разом з тим ні слідчий ні прокурор не є суб’єктами оперативно-розшукової діяльності, у зв’язку з чим не зрозуміло як, яким чином вони будуть контролювати хід та порядок виконання даного доручення.

На нашу думку кількість суб’єктів оперативно-розшукової діяльності слід збільшити.

Таким чином, всі оперативні підрозділи здійснюють свою специфічну згідно законодавства діяльність як негласними так і гласними засобами, вони можуть залучати окремих осіб за їх згодою до підготовки і проведення оперативно розшукових заходів та виконувати всі інші оперативно-розшукові заходи передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Перспективи подальшого дослідження проблеми вбачаються в тому, що з метою удосконалення боротьби зі злочинністю законотворча діяльності держави по удосконаленню певних повноважень суб’єктів оперативно-розшукової діяльності коригується новим законодавством яке потребує досліджень. Можливе розширення суб’єктів оперативно-розшукової діяльності.

Список використаних джерел: 1. Бандурка О. М. Оперативно-розшукова діяльність : підручник / О. М. Бандурка. – Ч. 1. ‒ Х. : Вид-во Нац. ун-ту вн. справ, 2002. 2. Cервецький І. В. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» / І. В. Сервецький. – К., 2000. – 208 с. 3. 3. Богатирьов І. Г. Діяльність оперативних підрозділів установ виконання покарань щодо виявлення осіб, схильних до вчинення злочину / І. Г. Богатирьов // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2006. – № 4 (30). – С. 275–281. 4. Оперативно-розшукова діяльність : навч. посіб. / Мінка П. Я., Мінка Т. П., Хрідочкін А. В., Богуславський М. Г. – Д., 2010 – 220 с. 5. Галючек А. А. Проблеми нормативного закріплення завдань та функцій суб’єктів оперативно-розшукової діяльності / А. А. Галючек // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. – 2004. – № 32. – С. 315–320. 6. Гриненко С. Особливості правового регулювання оперативно-розшукової діяльності / С. Гриненко // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 3. – С. 198–205. 7. Душейко Г. О. Роль діалогового спілкування суб’єктів оперативно-розшукової діяльності зі злочинцями / Г. О. Душейко // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003. – № 2. – С. 11–18. 8. Подгорецький М. Засоби пізнання злочину в кримінальному процесі та в оперативно-розшуковій діяльності / М. Подгорецький // Вісник академії прокуратури України. – 2007. – № 1 – С. 77–82. 9. Халимон С. І. Історико-правові аспекти становлення та розвитку оперативно-розшукової діяльності в органах і установах виконання покарань (ХIV–ХХ) / С. І. Халимон // Науковий вісник Дніпропетровського державного унтіверситеу внутрішніх справ. – 2008. – № 4 (36). – С. 215–224.

Одержано 26.09.2012

In the article attention the improvement of legislation is spared in relation to subjects operatively to search activity in Ukraine.

В статье уделяется внимание усовершенствованию законодательства относительно субъектов оперативно-розыскной деятельности в Украине.

L

УДК 159.9:343.985

Світлана Миколаївна Лозова,

доцент кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії факультету з підготовки слідчих Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат психологічних наук, доцент

Віталій Віталійович Загорулько,

викладач кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії факультету з підготовки слідчих Харківського національного університету внутрішніх справ