Особливості кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України

У статті розглянуті особливості застосування нового кримінального процесуального законодавства під час розслідування кримінальних правопорушень на судах та в установах України, що знаходяться за межами її території.

Ключові слова: дипломатичне представництво, консульська установа, повітряне, морське, річкове судно, кримінальне правопорушення, кримінальне провадження.

Прийняття Кримінального процесуального кодексу України стало безумовно позитивною подією для нашої країни. Утім його прийняття вимагає від науковців та практиків напрацювання ефективних алгоритмів із застосування його положень в правоохоронній діяльності.

Однією з новел КПК-2012 є включення до його змісту окремої глави, що регламентує порядок та процесуальні особливості кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, повітряному, морському чи річковому судні, що потребує відповідних наукових роз’яснень її застосування.

До особливостей провадження у цій категорії справ слід віднести: спеціальний правовий статус територій, на яких вчинено кримінальне правопорушення, коло суб’єктів, уповноважених здійснювати таку діяльність, їх процесуальні права та обов’язки, порядок передачі матеріалів розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 4, що встановлює дію Кодексу у просторі, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується при здійсненні провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованому в Україні. Дія Кримінального процесуального кодексу України розповсюджується на зазначені території та судна відповідно до КПК та міжнародних угод, що визначають їх правовий статус або встановлюють юрисдикцію держави приналежності. Зокрема, Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р., Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1963 р., Конвенція про відкрите море від 29 квітня 1959 р., Конвенція про умови реєстрації суден від 7 лютого 1986 р., Конвенція про злочини та деякі інші дії, вчинені на борту повітряного судна від 14 вересня 1963 р. та ін.

Розповсюдження дії кримінального процесуального законодавства на зазначені установ, судна зумовлює необхідність організації досудового розслідування у випадку вчинення на їх території кримінального провадження, в тому числі визначення суб’єктів, уповноважених його здійснювати. До суб’єктів, уповноважених здійснювати провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичного представництва відповідно до п. 4. Положення про дипломатичне представництво України за кордоном, затвердженого Розпорядженням Президента України від 22 жовтня 1992 р. № 166/92-рп, слід віднести їх керівників, якими є посол, посланник або повірений у справах; на території консульської установи України за кордоном – відповідно генеральних консулів, консулів, віце-консулів, консульських агентів; на морському чи річковому суднах, що перебувають за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні - їх капітанів, а на повітряних суднах – їх командири;

Обєктивність і неупередженість керівника дипломатичного представництва чи консуль­ської установи України, капітана, командира судна України, при вчиненні процесуальних дій є необхідною передумовою всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи. Тому Кодекс передбачає, що у випадку, коли зазначені особи є потерпілими внаслідок вчинення кримінального правопорушення, вони зобов’язані призначити іншу службову особу, уповноважену на вчинення процесуальних дій. Це можуть бути помічники або інші особи з начальницького складу екіпажу. Прийняття такого рішення повинно бути оформлено відповідно до вимог ст. 110 Кримінального процесуального кодексу України шляхом прийняття постанови про призначення особи для вчинення процесуальних дій.

Ч

© Кудінов С. С., 2012

астина 3 ст. 519 КПК-2012 передбачає обов’язкове залучення як свідків до участі у кримінальному провадженні осіб, що вчиняли процесуальні дії за межами території України. Необхідність їх допиту обумовлена потребою перевірки допустимості доказів, отриманих цими особами під час вчинення процесуальних дій за межами території України, відповідно до вимог ст. 86–88 цього Кодексу. Такий допит повинен бути проведений одразу після передачі матеріалів кримінального провадження до відповідного органу досудового розслідування на території України. Під час допиту в обов’язковому порядку з’ясовуються питання щодо обставини проведення процесуальних дій за межами України, отриманих результатів, а також питання, необхідні для з’ясування відповідно до ст.91 цього Кодексу.

У разі отримання заяви, повідомлення, самостійного виявлення або встановлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення на території дипломатичного представництва, консульської установи України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованому в Україні, службові особи, передбачені частиною першою ст. 519 цього Кодексу, зобов’язані негайно провести необхідні процесуальні дії: зафіксувати факт початку досудового розслідування відповідно до вимог ст. 214 цього Кодексу та провести необхідні для вирішення завдань кримінального провадження дії, передбачені ч. 2 ст. 520 КПК-2012.

Відомості про кримінальне правопорушення, вчинене на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України та початок досудового розслідування вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості, зокрема після прибуття судна на територію України, встановлення зв’язку з органом досудового розслідування, прокурором, до компетенції якого відноситься внесення відомостей щодо виявленого злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Службові особи, перелічені в ч. 1 ст. 519 КПК–2012, наділені правом тимчасового вилучення майна в порядку, передбаченому ст. 167–168, здійснення законного затримання особи з дотриманням вимог ст. 207 та 208, проведення слідчих (розшукових) дій – обшуку житла чи іншого володіння особи, особистого обшуку без ухвали суду, в порядку, визначеному ст. 223, 234 та 236, а також огляду місця вчинення кримінального правопорушення з дотриманням вимог ст. 237 цього Кодексу. У Кодексі визначений вичерпний перелік процесуальних та слідчих дій, що можуть проводитися зазначеними вище службовими особами за межами території України, який не підлягає розширеному тлумаченню. Проведення інших процесуальних та слідчих дій може бути розцінено, як порушення законодавства, а докази, отримані під час їх проведення - недопустимими відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК-2012.

Фіксація фактів проведення процесуальних дій здійснюється шляхом складання протоколу та додатків до нього з дотриманням вимог ст. 103, 104, 105, 106, 107 та статей, що прямо регламентують порядок проведення цих дій (ст. 167–168, 207, 208, 223, 234, 236 та ст. 237 цього Кодексу) з обов’язковим використанням технічних засобів фіксування кримінального провадження. До причин, за яких фіксування за допомогою технічних засобів може не здійснюватись, слід віднести відсутність таких засобів на судні і не можливість їх отримання в законному порядку, їх не справність тощо.

Ще однією з особливостей провадження у цій категорії справ є визначення місця проведення досудового розслідування, зокрема за змістом ст. 523 КПК-2012. Досудове розслідування кримінального правопорушення, вчиненого на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, здійснюється слідчим органу досудового розслідування, до підслідності якого відповідно до ст. 216 цього Кодексу віднесено кримінальне правопорушення, та юрисдикція якого поширюється на територію місцезнаходження Міністерства закордонних справ України. Відповідно досудове розслідування кримінального правопорушення, вчиненого на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні, здійснюється слідчим органу досудового розслідування, до підслідності якого відповідно до ст. 216 цього Кодексу віднесено скоєний злочин та юрисдикція якого поширюється на територію місцезнаходження порту приписки судна, на якому вчинено злочин.

Використання наведених рекомендацій буде сприяти більш ефективній адаптації та запровадженню нового кримінального процесуального законодавства після набрання чинності КПК-2012.

Одержано 01.10.2012

В статье рассмотрены особенности применения нового уголовного процессуального законодательства во время расследования уголовных правонарушений на судах и учреждениях Украины, которые находятся за пределами ее территории.

Ключевые слова: дипломатическое представительство, консульское учреждение, воздушное, морское, речное судно, уголовное правонарушение, уголовное производство.

The article describes the features of the new criminal procedure law during the investigation of criminal offenses in the ships and institutions of Ukraine, which are outside its territory.

Keywords: diplomatic missions, consular office, aircraft, sea craft, riverboat, criminal offense, criminal proceedings.

L

УДК 343.982(477)

Олег Борисович Кучерявенко,

старший експерт Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області