Проблемні питання судової експертизи в кримінальному процесуальному кодексі України

Розглянуті деякі статті, що регламентують проведення судових експертиз в новому кримінальному процесуальному кодексі України. Внесені пропозиції щодо усунення прогалин законодавства.

Новий кримінальний процесуальний кодекс (далі – КПК) України вводить багато новел в кримінальний процес: встановлюється процесуальна рівність та змагальність сторін; підвищуються права підозрюваних; розширюються права потерпілого; оновлюється процедура досудового розслідування; удосконалюється процедура судового контролю; забороняється повернення справ на додаткове розслідування, удосконалюється процедура оскарження судових рішень.

У кодексі враховано деякі пропозиції державних органів, які здійснюють правозастосовну діяльність у сфері кримінальної юстиції, та провідних вищих навчальних закладів України.

Проте проблемними залишаються багато питань правового регулювання судово-експертної діяльності в кримінальному провадженні, на які і раніше зверталася увага в спеціальній літературі, і які потребують вирішення.

Так, ст. 69 КПК «Експерт» слід переробити в аспекті внесення наступних змін і доповнень. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, установленим Законом України «Про судову експертизу», та внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.

У ст. 70 КПК «Відповідальність експерта» установлено, що «за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків у суді, невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, передбачену законом», а в п. 2 ст. 102 КПК «Зміст висновку експерта» указано, що у висновку експерта обов’язково має бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків. У той самий час експерт може бути залучений під час досудового провадження або стороною обвинувачення чи захисту. Якщо сторона обвинувачення наділена всіма правами стосовно попередження експерта про кримінальну відповідальність, то сторона захисту – ні. Тому порушується принцип рівності і змагальності сторін перед законом. Вважаємо, що ці функції мають належати слідчому судді у разі звернення сторони захисту з клопотанням про призначення експертизи.

Слід доповнити ст. 101 КПК «Висновок експерта» окремими пунктами такого змісту: «Експертиза проводиться в суді або під час досудового провадження». «У разі необхідності в справі може бути призначено первинну, додаткову, повторну експертизу, яка може бути одноосібною, комісійною або комплексною». Далі надати визначення вказаним видам експертиз. Потребує уточнення ст. 245 КПК «Отримання зразків для експертизи»: В ній зазначено, що зразки відбираються стороною, яка звернулася за проведенням експертизи. Функції з відбирання зразків мають бути пов’язані з повноваженнями слідчого судді в процесі призначення ним експертизи за клопотанням сторони захисту.

Ст. 243 КПК «Порядок залучення експерта» треба також доповнити пунктами такого змісту: «У разі звертання експерта державної спеціалізованої установи, її керівник, одержавши ухвалу про призначення експертизи, розглядає отримані матеріали та доручає конкретному експерту, указаному в ухвалі, чи відповідному структурному підрозділу установи організувати проведення експертизи. Керівник експертної установи має право доручити проведення експертизи одному або декільком експертам, які дають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність».

У ст. 356 КПК «Допит експерта у суді» слід теж ввести зміни. Останнє речення п. 1 викласти в наступній редакції: «Після цього головуючий під розписку попереджає експерта про кримінальну відповідальність за давання неправдивих показань під час допиту». В статті змішуються поняття висновку експерта в суді з поняттям показань, отриманих під час його допиту. Усунути ці суперечності можна введенням окремої норми щодо порядку призначення та проведення експертизи в суді.

У

© Клименко Н. І., 2012

КПК уводиться поняття слідчого судді (уперше в ст. 3 п. 18 «Визначення основних термінів Кодексу»): «Суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому ст. 247 КПК цього Кодексу, – голова чи за його призначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції призначається зборами суддів зі складу суддів цього суду». Необхідна ще окрема стаття «Слідчий суддя», яка б передбачала його основні функції та порядок їхнього здійснення, у тому числі у процесі призначення та проведення судової експертизи на стадії досудового провадження. Зараз вони мають місце «уривками» в різних нормах Кодексу.

Отже, вирішення вказаних проблемних питань в КПК буде сприяти дотриманню принципів змагальності і рівності сторін в судочинстві і підвищенню ефективності розгляду кримінальних справ.

Одержано 26.09.2012

Рассмотрены некоторые статьи, регламентирующие проведение судебных экспертиз в новом уголовном процессуальном кодексе Украины. Внесены предложения по устранению пробелов законодательства.

Some articles, regulating the leadthrough of judicial examinations in the new criminal judicial code of Ukraine, are considered. Borne suggestion on the removal of blanks of legislation.

L

УДК 343.98

Світлана Олександрівна Книженко,

доцент кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії факультету з підготовки слідчих Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент