
- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
- •Оргкомітет нАуково-практичної конференції:
- •Актуальні питання впровадження нового кримінального процесуального кодексу україни у діяльність органів внутрішніх справ та підготовці кадрів
- •Гарантії доступу до правосуддя за новим кпк України
- •Місце та особливості діяльності об’єднань громадян щодо забезпечення економічної безпеки держави
- •Принципи та завдання управління персоналом органів внутрішніх справ України
- •Правовий статус керівника органу досудового розслідування
- •Трансформації в кримінальному процесі та деякі тенденції криміналістики в сучасних умовах
- •Окремі аспекти реалізації статусу керівника органу досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством України
- •Тактика профілактики злочинів в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Єдиний реєстр досудових розслідувань та його призначення
- •Регламентація слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій в Кримінальному процесуальному кодексі України
- •Окремі питання оптимізації системи органів досудового слідства та правового статусу слідчих в контексті прийняття нового кпк України
- •Особливості взаємодії оперативних та слідчих підрозділів за новим кпк україни
- •Пред’явлення для впізнання в новому кпк україни
- •Отримання зразків для експертизи у кримінальному провадженні
- •Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля: до дискусії щодо елемента «особа потерпілого»
- •Прокурорський нагляд за дотриманням законності на стадії досудового слідства за новим кпк України
- •Роль і статус захисника в кримінальному процесі
- •Окремі питання застосування приватного обвинувачення за новим кпк України щодо незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування
- •Щодо реалізації засади змагальності сторін в процесуальній діяльності основних учасників кримінального провадження
- •Деякі проблемні питання впровадження нового кпк в практичну діяльність
- •Проблемні аспекти викладання навчальної дисципліни «кримінальний процес» за кпк україни 2012 року
- •Зупинення (відновлення) досудового та судового провадження за новим кпк України
- •Сучасні погляди на застосування заходів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному провадженні
- •Теоретичні питання до нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування процесуального статусу прокурора у кримінальному провадженні в умовах прийняття нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Окремі проблеми удосконалення інституту юридичної допомоги потерпілому при застосуванні нового кримінального процесуального законодавства україни
- •Теоретичні вади практичного застосування нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Деякі особливості доказування за новим кпк україни
- •Порівняльний аналіз морфології вогнепальних ушкоджень одягу зброєю з набоєм 9×18 пм в межах близької дистанції
- •Особа злочинця, як ключовий елемент криміналістичної характеристики вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини
- •Судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії досудового розслідування за новим кпк України
- •Окремі аспекти взаємодії слідчих і оперативних працівників щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •Окремі аспекти застосування слідчим запобіжного примусу у кримінальному провадженні: види та підстави
- •Деякі поблемні аспекти захисту дитинства кримінально-правовими засобами
- •Деякі аспекти криміналістичного дослідження підписів
- •Гармонізація інституту використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві
- •Підстави призначення судової експертизи за новим кпк України
- •Особливості проведення обшуку в рамках кримінальних справ пов’язаних з незаконним виготовленням чи ремонтом вогнепальної зброї та бойових припасів
- •Процесуальні функції за новим кпк України
- •Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
- •Окремі способи перевезення наркотиків залізничним транспортом
- •Актуальні питання застосування особистої поруки за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Шляхи підвищення ефективності оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі
- •Проблемні питання застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
- •Деякі аспекти реалізації принципу публічності в кримінально-процесуальній діяльності адвоката
- •Окремі питання щодо методики виявлення та документування правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів
- •Дослідження обставин дорожньо-транспортних пригод за допомогою новітніх технологій лазерного сканування
- •Можливості обмеження конституційних прав і свобод людини у кримінальному судочинстві відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України
- •Співвідношення прокурорського нагляду, судового та відомчого контролю за законністю розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються у процесі банкрутства
- •Правові відносини слідчого з прокурором за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Питання сутності судово-експертної діяльності
- •Особливості застосування слідчим електронних засобів контролю
- •Слідчі помилки, які допускаються при призначенні судових експертиз
- •Перевірка показань на місці як тактична комбінація
- •Значення встановлення типових ознак дій підозрюваного після скоєння злочину при розробці криміналістичної характеристики примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- •Взаємопроникнення наукового знання як одна з провідних тенденцій сучасності
- •Особливості призначення експертизи у справах про господарські злочини, пов’язані з підробленням документів, у світі нового кримінального процесуального законодавства
- •Інститут зупинення досудового розслідування за новим кпк
- •Перспектива використання негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування шахрайств
- •Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством україни
- •Здійснення слідчим суддею контролю за екстрадицією особи
- •Участь спеціаліста у кримінальному провадженні
- •Взаємодія слідчого з підрозділами збройних сил україни в розкритті та розслідуванні терористичних актів
- •Шляхи удосконалення прийняття на службу до органів внутрішніх справ
- •Проблемні питання судової експертизи в кримінальному процесуальному кодексі України
- •Криміналістичні технології розслідування злочинів
- •Слідчий суддя, як представник судової влади під час досудового провадження
- •Поняття «порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки»
- •Актуальні питання забезпечення права на захист
- •Запобіжні заходи як складові чинники кримінального переслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством
- •Про окремі аспекти визначення процесуальної дієздатності неповнолітнього потерпілого при проваджені досудового розслідування
- •Взаємодія слідчих та оперативних підрозділів згідно нового кримінального процесуального кодексу україни
- •ЗагальнІ умовИ допустимості застосування спеціальних знань та науково-технічних засобів у кримінальному провадженні
- •Порівняльний аналіз криміналістичної та оперативно-розшукової характеристик
- •Про необхідність розробки методичних рекомендацій по підготовці матеріалів для проведення дослідження знаків для товарів і послуг
- •Особливості кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України
- •Використання комп’ютерної симуляційної програми Carat-3 при проведенні автотехнічних досліджень в ндекц при гумвс України в Харківській області
- •Модуль динамічного розрахунку
- •Модуль кінематичного розрахунку
- •Модуль для аналізу зіткнень
- •Графічне представлення розрахунків
- •Використання симуляцийної программи carat-3 при проведенні транспортно-трасологічної експертизи
- •Використання симуляційоної програми carat-3 при проведенні автотехнічного дослідження
- •Деякі проблеми взаємодії сторони захисту з експертом за новим кримінальНим процесуальним кодексом україни
- •Шляхи вдосконалення кримінальної відповідальності за грабіж, вчинений у співучасті
- •Окремі питання правової регламентації міжнародного співробітництва за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Передача слідчому оперативно-розшукових матеріалів про ознаки злочину: проблемні питання здійснення в світі новел кпк україни
- •Функціональна складова побудови системи кримінального судочинства за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Суб’єкти оперативно-розшукової діяльності за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Очна ставка чи одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях?
- •Криміналістична та суміжні характеристики злочину
- •Інформаційне забезпечення роботи підрозділів карного розшуку
- •Правовий примус у механізмі охорони надр України
- •Тактичні особливості допиту
- •Класифікація саморобної та переробленої вогнепальної зброї
- •Застосування положень нового кримінального процесуального законодавства україни щодо захисту прав потерпілого у кримінальному судочинстві
- •Сутність кримінально-процесуальних функцій
- •Наглядова функція держави у кримінальному процесі
- •Типові слідчі ситуації розслідування підпалів транспортних засобів
- •Кримінальний процесуальний кодекс України: теоретико-критичний аналіз
- •Негласні слідчі (розшукові) дії: процесуальні елементи побудови
- •Про особливості розслідування шахрайств, пов’язаних із заволодінням житлом
- •Використання комп’ютерної техніки та графічних редакторів, при проведенні досліджень штрихів, що перетинаються
- •Особливості процедури судового розгляду кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за новим кпк України
- •Окремі аспекти підготовки кадрів для органів прокуратури у зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування системи судово-експертних установ на сучасному етапі
- •Криміналістична наука і нове кримінальне процесуальне законодавство
- •Еволюція очної ставки як слідчої дії за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Особливості встановлення за допомогою спеціальних медичних знань окремих обставин неналежного виконання обов’язків медичними та фармацевтичними працівниками
- •Деякі аспекти ведення єдиного реєстру досудових розслідувань
- •Регламентація змагальності у досудовому провадженні за новим кпк україни та кпк республіки грузія: спільні та відмінні риси
- •Формування системи завдань кримінального провадження у новому кпк України
- •Особливості з’ясування обставин, що підлягають встановленню, у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх
- •Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Кримінально-правова та криміналістична характеристика розкрадань на об’єктах електроенергетики
- •Особливості околофутбольного угруповання: криміналістичний аспект
- •Деякі питання визначення процесуального статусу підозрюваного за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Актуальні питання визначення підстав та порядку затримання особи
- •Методика відтворення обстановки і обставин події у справах по дтп, пов’язаних із маневром транспортного засобу
- •Яка інформація є заявою про кримінальне правопорушення?
- •Нове кримінально процесуальне законодавство та оперативно-розшукова діяльність
- •Запобігання злочинам у бюджетній сфері україни: криміналістичний аспект
- •Кримінальний процес в історичному розрізі: від «Руської Правди» до Судових статутів 1864 року
- •Проблеми правової регламентації реабілітації в новому кпк
- •Суд присяжних: новела кримінального судочинства україни
- •Використання науково-технічних засобів під час огляду речей за фактами вчинення вбивств
- •Щодо залучення адвоката-захисника до участі у кримінальному провадженні
- •Доказування за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •НегласнІ слідчІ діЇ за новим кпк України
- •Про окремі проблеми доказування у кримінальних справах про вбивства новонароджних дітей
- •Питання забезпечення прав і свобод людини та громадянина в новому Кримінальному процесуальному Кодексі України
- •Забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту за новим кпк України
- •Особливості процесуального статусу неповнолітніх у розрізі нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Проблемні питання очної ставки (організаційний аспект)
- •Щодо процедури провадження в суді присяжних у кримінальному судочинстві
- •Окремі аспекти міжнародного співробітництва під час кримінального провадження
- •Вивчення особи обвинуваченого в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Суд присяжних в Україні: proetcontra
- •Деякі питання оскарження порушення розумних строків за новим кримінально-процесуальним законодавством україни
- •Функціональне призначення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні
- •Особливості початку досудового розслідування економічних злочинів
- •Особливості залучення спеціаліста до участі у кримінальному провадженні
- •Процесуальні особливості допиту свідка при застосуванні нового кпк україни: порівняльно-правовий аспект
- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
Участь спеціаліста у кримінальному провадженні
Згідно з ч. 1 ст. 71 нового Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
Необхідно звернути увагу на те, що законодавець не конкретизує, у чому полягає мета застосування спеціалістом технічних або інших засобів. Очевидно, у тому, щоб надати сторонам кримінального провадження допомогу у виявленні, закріпленні та вилученні доказів. Пропонуємо у цій частині уточнити редакцію ч. 1 ст. 71 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КПК спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду.
У чому може полягати технічна допомога, яка надається спеціалістом, йдеться і у інших статтях КПК. Так, наприклад, у ч. 7 ст. 237 цього Кодексу зазначено, що за дорученням слідчого, прокурора при огляді спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко– чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.
КПК не обмежує кола процесуальних дій, у провадженні яких може приймати участь спеціаліст. Спеціаліст може бути залучений у випадках, якщо є необхідність використати спеціальні знання та навички застосування технічних або інших засобів при провадженні процесуальної дії. З цього правила є лише деякі винятки: 1) при огляді трупа і судово-медичному освідуванні особи обов’язкова участь судово-медичного експерта або лікаря (ч. 1 ст. 238, ч. 2 ст. 241 КПК); 2) при огляді трупа, пов’язаного з ексгумацією, обов’язкова присутність судово-медичного експерта (ч. 2 ст. 239 КПК); 3) допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності педагога або психолога, а за необхідності – лікаря (ч. 1 ст. 226 КПК); 4) якщо неповнолітній не досяг шістнадцятирічного віку або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, на його допиті забезпечується участь педагога чи психолога, а в разі необхідності – лікаря (ч. 1 ст. 491 КПК).
У КПК також вказано на можливість участі спеціаліста при проведенні деяких слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч. 8 ст. 228 цього Кодексу при пред’явленні особи для впізнання можуть залучатися спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші спеціалісти. У ч. 2 ст. 240 КПК встановлено, що за необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Крім того, передбачена можливість участі спеціаліста при проведенні наступних негласних (розшукових) дій: – огляді затриманої кореспонденції (ч. 1 ст. 262 КПК); – дослідженні інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів (ч.1 ст. 266 КПК).
У ст. 71 КПК не визначено, як має здійснюватися виклик спеціаліста для участі у проведенні процесуальних дій. Тому пропонуємо доповнити цю статтю положенням, що виклик спеціаліста відбувається у письмовій формі. Також її слід доповнити нормою, що виклик слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом спеціаліста є обов’язковим для керівника підприємства, установи, організації, де працює спеціаліст.
Звертає на себе увагу та обставина, що у ст. 71 КПК не йдеться про перевірку компетентності спеціаліста, наявності підстав для його відводу, взаємовідносин з учасниками кримінального провадження. Тому пропонуємо доповнити ст. 71 КПК положенням, що перед початком процесуальної дії, в якій бере участь спеціаліст, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд повинен пересвідчитися в особі та компетентності спеціаліста, встановити, чи немає підстав для його відмови, з’ясувати його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, цивільним позивачем та цивільним відповідачем.
П
©
Карпова С. А., 2012
На наш погляд, перелік прав спеціаліста слід розширити. Пропонуємо доповнити ч. 4 ст. 71 КПК положенням, що спеціаліст вправі: – знати про мету свого виклику; – відмовитися від участі у процесуальній дії, якщо він не володіє відповідними спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів; – оскаржувати дії та рішення слідчого, що обмежують його права.
Обов’язки спеціаліста визначені у ч. 5 ст. 71 КПК. Він зобов’язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду і мати при собі необхідне технічне обладнання, пристрої та прилади; 2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених запитань; 3) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв’язку з виконанням його обов’язків; 4) заявляти самовідвід за наявності обставин, передбачених КПК.
Вважаємо, що перелік обов’язків спеціаліста слід збільшити. Доцільно доповнити ч. 5 ст. 71 КПК положенням, що спеціаліст зобов’язаний: – надати стороні кримінального провадження документи, які підтверджують його спеціальні знання та навички; – дотримуватися порядку при провадженні процесуальних дій; – брати участь у проведенні процесуальної дії, використовуючи свої спеціальні знання і навички для сприяння сторонам у виявленні, закріпленні та вилучені доказів; – звертати увагу сторін на обставини, пов’язані з виявленням та закріпленням доказів.
Як уявляється, ст. 71 КПК доцільно доповнити нормою, яка б визначала, що забороняється спеціалісту під час участі у провадженні процесуальних дій. Це питання регулюється не законом, а відомчими нормативними актами. Так, наприклад, у Настанові про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України, яка затверджена наказом МВС № 682 від 30 серпня 1999 р. вказано, що працівнику експертно-криміналістичного підрозділу, залученому як спеціалісту до участі в огляді місця події, забороняється: – вирішувати питання, які не входять до його компетенції; – проводити на місці події дослідження слідів і речових доказів (крім попередніх), давати висновки у письмовій формі з приводу виявлених обставин та вилучених слідів і речових доказів; – отримувати вилучені з місця події сліди і речові докази без відповідних супровідних документів.
Про відповідальність спеціаліста йдеться у ст. 72 КПК. У цій статті зазначено, що у разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов’язані з оголошенням перерви в судовому засіданні.
Отже, законодавець передбачив відповідальність спеціаліста тільки за те, що він не прибув до суду без поважних причин. Якщо ж він не прибув до слідчого, прокурора, на нього не можуть покладатися витрати, пов’язані з відкладенням проведення процесуальних дій, які потрібно було провести за його участю.
З таким правовим регулюванням не можна погодитися. Пропонуємо доповнити ст. 72 КПК частиною другою у такій редакції: «У разі неприбуття до слідчого, прокурора без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття на спеціаліста покладаються всі витрати, пов’язані з відкладенням проведення процесуальних дій».
Можливим є і інше правове регулювання. Необхідно зазначити, що КПК містить главу 12, яка визначає порядок накладення грошового стягнення на учасників кримінального провадження за невиконання процесуальних обов’язків у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом. Однак положення ст. 144–147 КПК не можуть бути застосовані щодо спеціаліста.
Для того, щоб накласти грошове стягнення у певному розмірі на того чи іншого учасника кримінального провадження, про це має бути вказано у відповідній статті КПК. Як приклад, наведено ч. 1 ст. 139 КПК. Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин бо не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: – від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати – у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; – від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати – у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
На наш погляд, ст. 71 КПК також необхідно доповнити нормою, що у разі, якщо спеціаліст не з’явився без поважних причин до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, неналежно виконував інші обов’язки, на нього накладається грошове стягнення у розмірах, визначених ч. 1 ст. 139 цього Кодексу. Саме при такій правовій регламентації на спеціаліста можна накласти грошове стягнення за невиконання процесуальних обов’язків у порядку, передбаченому главою 12 КПК.
Список використаних джерел: 1. Кримінальний процесуальний кодекс України : прийнятий Верховною Радою України Законом № 4651-VІ від 13.04.2012. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» № 4652-VІ від 13.04.2012. – Х. : Право, 2012. – 392 с. 2. Татаров О. Ю. Досудове провадження в кримінальному процесі України: теоретико-правові та організаційні засади (за матеріалами МВС) : монографія / О. Ю. Татаров. – Д. : Промінь, 2012. – 640 с.
Одержано 28.09.2012
L
УДК [343.123.12:344.1](477)
Т. В. Каткова,
доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент;
А. А. Бабич,
слухач магістратури Харківського національного університету внутрішніх справ