
- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
- •Оргкомітет нАуково-практичної конференції:
- •Актуальні питання впровадження нового кримінального процесуального кодексу україни у діяльність органів внутрішніх справ та підготовці кадрів
- •Гарантії доступу до правосуддя за новим кпк України
- •Місце та особливості діяльності об’єднань громадян щодо забезпечення економічної безпеки держави
- •Принципи та завдання управління персоналом органів внутрішніх справ України
- •Правовий статус керівника органу досудового розслідування
- •Трансформації в кримінальному процесі та деякі тенденції криміналістики в сучасних умовах
- •Окремі аспекти реалізації статусу керівника органу досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством України
- •Тактика профілактики злочинів в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Єдиний реєстр досудових розслідувань та його призначення
- •Регламентація слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій в Кримінальному процесуальному кодексі України
- •Окремі питання оптимізації системи органів досудового слідства та правового статусу слідчих в контексті прийняття нового кпк України
- •Особливості взаємодії оперативних та слідчих підрозділів за новим кпк україни
- •Пред’явлення для впізнання в новому кпк україни
- •Отримання зразків для експертизи у кримінальному провадженні
- •Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля: до дискусії щодо елемента «особа потерпілого»
- •Прокурорський нагляд за дотриманням законності на стадії досудового слідства за новим кпк України
- •Роль і статус захисника в кримінальному процесі
- •Окремі питання застосування приватного обвинувачення за новим кпк України щодо незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування
- •Щодо реалізації засади змагальності сторін в процесуальній діяльності основних учасників кримінального провадження
- •Деякі проблемні питання впровадження нового кпк в практичну діяльність
- •Проблемні аспекти викладання навчальної дисципліни «кримінальний процес» за кпк україни 2012 року
- •Зупинення (відновлення) досудового та судового провадження за новим кпк України
- •Сучасні погляди на застосування заходів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному провадженні
- •Теоретичні питання до нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування процесуального статусу прокурора у кримінальному провадженні в умовах прийняття нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Окремі проблеми удосконалення інституту юридичної допомоги потерпілому при застосуванні нового кримінального процесуального законодавства україни
- •Теоретичні вади практичного застосування нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Деякі особливості доказування за новим кпк україни
- •Порівняльний аналіз морфології вогнепальних ушкоджень одягу зброєю з набоєм 9×18 пм в межах близької дистанції
- •Особа злочинця, як ключовий елемент криміналістичної характеристики вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини
- •Судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії досудового розслідування за новим кпк України
- •Окремі аспекти взаємодії слідчих і оперативних працівників щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •Окремі аспекти застосування слідчим запобіжного примусу у кримінальному провадженні: види та підстави
- •Деякі поблемні аспекти захисту дитинства кримінально-правовими засобами
- •Деякі аспекти криміналістичного дослідження підписів
- •Гармонізація інституту використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві
- •Підстави призначення судової експертизи за новим кпк України
- •Особливості проведення обшуку в рамках кримінальних справ пов’язаних з незаконним виготовленням чи ремонтом вогнепальної зброї та бойових припасів
- •Процесуальні функції за новим кпк України
- •Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
- •Окремі способи перевезення наркотиків залізничним транспортом
- •Актуальні питання застосування особистої поруки за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Шляхи підвищення ефективності оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі
- •Проблемні питання застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
- •Деякі аспекти реалізації принципу публічності в кримінально-процесуальній діяльності адвоката
- •Окремі питання щодо методики виявлення та документування правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів
- •Дослідження обставин дорожньо-транспортних пригод за допомогою новітніх технологій лазерного сканування
- •Можливості обмеження конституційних прав і свобод людини у кримінальному судочинстві відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України
- •Співвідношення прокурорського нагляду, судового та відомчого контролю за законністю розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються у процесі банкрутства
- •Правові відносини слідчого з прокурором за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Питання сутності судово-експертної діяльності
- •Особливості застосування слідчим електронних засобів контролю
- •Слідчі помилки, які допускаються при призначенні судових експертиз
- •Перевірка показань на місці як тактична комбінація
- •Значення встановлення типових ознак дій підозрюваного після скоєння злочину при розробці криміналістичної характеристики примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- •Взаємопроникнення наукового знання як одна з провідних тенденцій сучасності
- •Особливості призначення експертизи у справах про господарські злочини, пов’язані з підробленням документів, у світі нового кримінального процесуального законодавства
- •Інститут зупинення досудового розслідування за новим кпк
- •Перспектива використання негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування шахрайств
- •Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством україни
- •Здійснення слідчим суддею контролю за екстрадицією особи
- •Участь спеціаліста у кримінальному провадженні
- •Взаємодія слідчого з підрозділами збройних сил україни в розкритті та розслідуванні терористичних актів
- •Шляхи удосконалення прийняття на службу до органів внутрішніх справ
- •Проблемні питання судової експертизи в кримінальному процесуальному кодексі України
- •Криміналістичні технології розслідування злочинів
- •Слідчий суддя, як представник судової влади під час досудового провадження
- •Поняття «порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки»
- •Актуальні питання забезпечення права на захист
- •Запобіжні заходи як складові чинники кримінального переслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством
- •Про окремі аспекти визначення процесуальної дієздатності неповнолітнього потерпілого при проваджені досудового розслідування
- •Взаємодія слідчих та оперативних підрозділів згідно нового кримінального процесуального кодексу україни
- •ЗагальнІ умовИ допустимості застосування спеціальних знань та науково-технічних засобів у кримінальному провадженні
- •Порівняльний аналіз криміналістичної та оперативно-розшукової характеристик
- •Про необхідність розробки методичних рекомендацій по підготовці матеріалів для проведення дослідження знаків для товарів і послуг
- •Особливості кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України
- •Використання комп’ютерної симуляційної програми Carat-3 при проведенні автотехнічних досліджень в ндекц при гумвс України в Харківській області
- •Модуль динамічного розрахунку
- •Модуль кінематичного розрахунку
- •Модуль для аналізу зіткнень
- •Графічне представлення розрахунків
- •Використання симуляцийної программи carat-3 при проведенні транспортно-трасологічної експертизи
- •Використання симуляційоної програми carat-3 при проведенні автотехнічного дослідження
- •Деякі проблеми взаємодії сторони захисту з експертом за новим кримінальНим процесуальним кодексом україни
- •Шляхи вдосконалення кримінальної відповідальності за грабіж, вчинений у співучасті
- •Окремі питання правової регламентації міжнародного співробітництва за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Передача слідчому оперативно-розшукових матеріалів про ознаки злочину: проблемні питання здійснення в світі новел кпк україни
- •Функціональна складова побудови системи кримінального судочинства за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Суб’єкти оперативно-розшукової діяльності за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Очна ставка чи одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях?
- •Криміналістична та суміжні характеристики злочину
- •Інформаційне забезпечення роботи підрозділів карного розшуку
- •Правовий примус у механізмі охорони надр України
- •Тактичні особливості допиту
- •Класифікація саморобної та переробленої вогнепальної зброї
- •Застосування положень нового кримінального процесуального законодавства україни щодо захисту прав потерпілого у кримінальному судочинстві
- •Сутність кримінально-процесуальних функцій
- •Наглядова функція держави у кримінальному процесі
- •Типові слідчі ситуації розслідування підпалів транспортних засобів
- •Кримінальний процесуальний кодекс України: теоретико-критичний аналіз
- •Негласні слідчі (розшукові) дії: процесуальні елементи побудови
- •Про особливості розслідування шахрайств, пов’язаних із заволодінням житлом
- •Використання комп’ютерної техніки та графічних редакторів, при проведенні досліджень штрихів, що перетинаються
- •Особливості процедури судового розгляду кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за новим кпк України
- •Окремі аспекти підготовки кадрів для органів прокуратури у зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування системи судово-експертних установ на сучасному етапі
- •Криміналістична наука і нове кримінальне процесуальне законодавство
- •Еволюція очної ставки як слідчої дії за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Особливості встановлення за допомогою спеціальних медичних знань окремих обставин неналежного виконання обов’язків медичними та фармацевтичними працівниками
- •Деякі аспекти ведення єдиного реєстру досудових розслідувань
- •Регламентація змагальності у досудовому провадженні за новим кпк україни та кпк республіки грузія: спільні та відмінні риси
- •Формування системи завдань кримінального провадження у новому кпк України
- •Особливості з’ясування обставин, що підлягають встановленню, у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх
- •Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Кримінально-правова та криміналістична характеристика розкрадань на об’єктах електроенергетики
- •Особливості околофутбольного угруповання: криміналістичний аспект
- •Деякі питання визначення процесуального статусу підозрюваного за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Актуальні питання визначення підстав та порядку затримання особи
- •Методика відтворення обстановки і обставин події у справах по дтп, пов’язаних із маневром транспортного засобу
- •Яка інформація є заявою про кримінальне правопорушення?
- •Нове кримінально процесуальне законодавство та оперативно-розшукова діяльність
- •Запобігання злочинам у бюджетній сфері україни: криміналістичний аспект
- •Кримінальний процес в історичному розрізі: від «Руської Правди» до Судових статутів 1864 року
- •Проблеми правової регламентації реабілітації в новому кпк
- •Суд присяжних: новела кримінального судочинства україни
- •Використання науково-технічних засобів під час огляду речей за фактами вчинення вбивств
- •Щодо залучення адвоката-захисника до участі у кримінальному провадженні
- •Доказування за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •НегласнІ слідчІ діЇ за новим кпк України
- •Про окремі проблеми доказування у кримінальних справах про вбивства новонароджних дітей
- •Питання забезпечення прав і свобод людини та громадянина в новому Кримінальному процесуальному Кодексі України
- •Забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту за новим кпк України
- •Особливості процесуального статусу неповнолітніх у розрізі нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Проблемні питання очної ставки (організаційний аспект)
- •Щодо процедури провадження в суді присяжних у кримінальному судочинстві
- •Окремі аспекти міжнародного співробітництва під час кримінального провадження
- •Вивчення особи обвинуваченого в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Суд присяжних в Україні: proetcontra
- •Деякі питання оскарження порушення розумних строків за новим кримінально-процесуальним законодавством україни
- •Функціональне призначення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні
- •Особливості початку досудового розслідування економічних злочинів
- •Особливості залучення спеціаліста до участі у кримінальному провадженні
- •Процесуальні особливості допиту свідка при застосуванні нового кпк україни: порівняльно-правовий аспект
- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством україни
Розглянуті процесуальні особливості об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством України, запропоновані рекомендації стосовно його удосконалення.
Ключові слова: кримінальне провадження, об’єднання, виділення матеріалів, досудове розслідування, удосконалення законодавства.
13 квітня 2012 р. Верховна Рада України прийняла новий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК), який набирає чинності з 19 листопада 2012 р. У главі 19 цього Кодексу йдеться про загальні положення досудового розслідування. Одним із них є положення про об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування, передбачене ст. 217 КПК. Правила об’єднання і виділення матеріалів досудового провадження спрямовані на те, щоб забезпечити повне, всебічне й об’єктивне дослідження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, ступеня вини підозрюваного.
Згідно із ч. 1 ст. 217 КПК, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об’єднані:
1) матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення;
2) матеріали досудових розслідувань щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень;
3) матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
Перше та друге правові положення ч. 1 ст. 217 КПК потрібно тлумачити формально. Це означає, що приймати рішення про об’єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань можна лише після того, якщо по кожному із таких матеріалів особі повідомлено про підозру. Відповідно до ч. 1 ст. 276 КПК повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Якщо ж особі не вручено повідомлення про підозру, підстав для об’єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань немає.
Можливість об’єднання в одному провадженні матеріалів щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, диктується необхідністю правильного визначення ролі та ступеня вини кожного із співучасників злочину. Ці особи можуть бути організаторами, виконавцями, підбурювачами та пособниками.
Допускається об’єднання будь-яких матеріалів, незалежно від тяжкості та характеру вчинених співучасниками злочинних дій. Разом з тим є один виняток. Згідно з ч. 2 ст. 217 КПК, не можуть бути об’єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину.
Цікавим для розгляду є третя підстава прийняття рішення про об’єднання матеріалів досудового розслідування в одному провадженні, що передбачена ч. 1 ст. 217 КПК. Цей Кодекс, на відміну від КПК 1960 р., визначає, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об’єднані матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення вчинені однією особою або групою осіб.
Так, наприклад, за цією підставою потрібно об’єднувати в одне провадження матеріали досудових розслідувань, якщо із висновків експертиз, проведених у різних кримінальних провадженнях про нерозкриті злочини, передбачені ст. 199 Кримінального кодексу України, буде встановлено, що спосіб виготовлення вилучених підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї є однаковим.
У
©
Карпов Н. С., 2012
Якщо виходити із буквального тлумачення ч. 1 ст. 217 КПК, то можна дійти висновку, що не підлягають об’єднанню в одному провадженні матеріали досудових розслідувань, коли один із співучасників – дорослий підозрюваний, а інший – малолітній, який вчинив суспільно небезпечне діяння у віці від одинадцяти років і до виповнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Також зі змісту ч. 1 ст. 217 КПК витікає, що не підлягають об’єднанню в одному провадженні матеріали досудових розслідувань про суспільно небезпечні діяння та кримінальні правопорушення, вчиненні одним неповнолітнім. На наш погляд, такі матеріали слід об’єднувати в одне провадження. Пропонуємо у цій частині внести доповнення до ст. 217 КПК.
Необхідно звернути увагу на те, що у ст. 217 КПК не визначений порядок обчислення строку розслідування при прийнятті рішення про об’єднання матеріалів досудового розслідування в одне провадження. Тому вважаємо необхідним доповнити ст.217 КПК положенням, що при об’єднанні матеріалів досудового розслідування строк провадження по них визначається за тим матеріалом, який має найбільш тривалий строк розслідування з моменту внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому строк провадження по інших матеріалах має поглинатися строком і додатково враховуватися не повинен. Разом з тим положення цього правила не може стосуватися порядку обчислення строків тримання підозрюваного під вартою.
Про виділення матеріалів досудового розслідування йдеться у ч. 3 ст. 217 КПК. У цій нормі зазначено, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. У ч. 4 ст. 217 КПК вказано, що матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
На наш погляд, недолік ч. 3 ст. 217 КПК полягає у тому, що у цій нормі не вказані підстави для виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження. Про такі підставі чомусь йдеться у інших статтях цього Кодексу.
Так, питання про необхідність виділення матеріалів досудового розслідування постає у наступних випадках:
1) якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення стосуються не всіх (у даному разі прокурор має право виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних – ч. 3 ст. 280 КПК);
2) якщо неповнолітній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення разом з із повнолітнім (у кожному такому випадку прокурор повинен з’ясувати можливість виділення в окреме цього кримінального провадження щодо неповнолітнього під час досудового розслідування – ст. 494 КПК).
Вважаємо, що підстави для прийняття прокурором рішення про виділення матеріалів досудового розслідування мають бути передбачені у ст.217 КПК. Також у цій статті потрібно визначити порядок обчислення строку проведення досудового розслідування у таких матеріалах. Пропонуємо доповнити ч.3 ст.217 КПК положенням, що матеріали досудового розслідування виділяються в окреме провадження, якщо під час проведення розслідування встановлено відсутність зв’язку між окремими кримінальними правопорушеннями або особами, які їх вчинили. Строк досудового розслідування по такому провадженні слід обчислювати з дня винесення прокурором відповідної постанови про виділення матеріалів.
Як уявляється, підставою для виділення матеріалів досудового розслідування також має бути їх великий обсяг або значна кількість злочинних епізодів. Так, ще у постанові Президії Верховної Ради СРСР від 30 березня 1989 р. «Про застосування ст. 14 та 15 Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік при розслідуванні та судовому розгляді багатоепізодних кримінальних справ» було вказано, що по окремих багатоепізодних кримінальних справах затягуються строки розслідування. У результаті збільшуються строки тримання під вартою, відбувається значний розрив у часі з моменту вчинення злочину до винесення вироку, нерідко втрачаються докази. Якщо зібрані докази щодо конкретної особи по певним епізодам обвинувачення, рекомендується завершувати розслідування та направляти справи в суд за цими епізодами. Рішення про розслідування інших злочинів (епізодів злочину) має прийматися у відповідності з кримінально-процесуальним законодавством [3].
У цілому ст. 217 КПК щодо порядку об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування заслуговує позитивної оцінки. Разом з тим, на наш погляд, деякі положення такого порядку доцільно вдосконалити.
Вважаємо, що потрібно уточнити редакцію першого положення ч. 1 ст. 217 КПК. Пояснюється це тим, що за цією підставою можна об’єднувати в одному провадженні матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні лише одного кримінального правопорушення. Однак такі особи можуть вчинити разом і декілька злочинів. Тому пропонуємо доповнити ч. 1 ст. 217 КПК після слова «одного» словами «або декількох кримінальних правопорушень у співучасті».
По даному питанню заслуговує на увагу ч. 1 ст. 26 КПК 1960 р., відповідно до якої в одному провадженні можуть бути об’єднані кримінальні справи по обвинуваченню декількох осіб – співучасників вчинення одного чи кількох злочинів.
Не можна погодитися з тим, що відповідно до ч. 5 ст. 217 КПК рішення про об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором, а не слідчим. При такому правовому регулюванні обмежується процесуальна самостійність слідчого щодо визначення спрямування досудового розслідування. Тому вважаємо, що вказане процесуальне рішення має приймати слідчий, керуючись своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на оцінці зібраних ним доказів. Пропонуємо викласти ч. 5 ст. 217 у наступній редакції: «Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається слідчим».
Як вже відмічалось, рішення про об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором. Однак досудове розслідування здійснюється слідчим. Виникає запитання, який процесуальний документ має скласти слідчий перед тим, як звернутися до прокурора. Оскільки відповіді на це питання у ст. 217 КПК немає, пропонуємо доповнити її наступною нормою: «Встановивши, що є підстави для об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування, слідчий складає клопотання, з яким звертається до прокурора».
Необхідно акцентувати увагу та тому, що у ст. 217 КПК не визначено, які саме документи мають бути у матеріалах досудового розслідування, що виділяються в окреме провадження. Дану прогалину у законі потрібно усунути. Вважаємо доцільним доповнити ст. 217 КПК нормою, що у виділених матеріалах повинні міститись оригінали процесуальних документів або засвідчені прокурором їх копії, які мають для них значення.
Також викликає заперечення положення ч. 6 ст. 217 КПК, що рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене. Вважаємо, що не слід обмежувати підозрюваного у праві на його оскарження. Прийняття такого рішення може торкатися його інтересів, а тому підозрюваному, його захиснику, законному представнику необхідно надати право оскаржувати до слідчого судді постанову прокурора про об’єднання чи виділення матеріалів кримінального провадження.
Потрібно звернути увагу на те, що у ст. 217 КПК не вказано про те, що відомості про об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Не йдеться про це і у ч. 5 ст. 214 КПК, у якій перераховані відомості, що вносяться до такого реєстру.
Разом з тим, про це зазначено у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Воно затверджено наказом Генерального прокурора України № 69 від 17 серпня 2012 р. «Про Єдиний реєстр досудових розслідувань» та погоджено з Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, Головою Державної податкової служби України [4]. У підпункті 11 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення вказано, що до реєстру вносяться відомості про об’єднання та виділення досудових розслідувань.
По-перше, вважаємо, що потрібно привести у відповідність статті 217 КПК дане положення міжвідомчого нормативного акту, оскільки у цій статті йде мова про об’єднання та виділення саме матеріалів досудового розслідування. Тому пропонуємо підпункт 11 пункту 2.1 розділу 2 вказаного Положення доповнити після слова «виділення» словами «матеріалів». По-друге, пропонуємо доповнити ст. 217 КПК нормою, що відомості про об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Список використаних джерел: 1. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации. – М. : Проспект, КНОРУС, 2009. – 224 с. 2. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь. – Минск : Акад. МВД, 2001. – 332 с. 3. Постановление Президиума Верховного Совета СССР от 30 марта 1989 г. «О применении статей 14 и 15 Основ уголовного судопроизводства Союза ССР и союзных республик при расследовании и судебном рассмотрении многоэпизодных уголовных дел» // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1989. – № 14. – Ст. 96. 4. Про Єдиний реєстр досудових розслідувань : наказ Генерального прокурора України від 17 серп. 2012 р. № 69.
Одержано 03.10.2012
Рассмотрены процессуальные особенности объединения и выделения материалов досудебного расследования в соответствии с новым уголовным процессуальным законодательством Украины, предложены рекомендации по его усовершенствованию.
Ключевые слова: уголовное производство, объединение, выделение материалов, досудебное расследование, усовершенствование законодательства
Considered procedural peculiarities of association and selection of materials sootvetsvtii pretrial investigation in the new criminal procedural legislation of Ukraine, made recommendations for improvements.
Keywords: criminal proceedings, union, selection of materials and pre-trial investigation, improvement of legislation.
L
УДК 343.12(477)
Олександр Никифорович Карпов,
кандидат юридичних наук