Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством україни

Розглянуті процесуальні особливості об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством України, запропоновані рекомендації стосовно його удосконалення.

Ключові слова: кримінальне провадження, об’єднання, виділення матеріалів, досудове розслідування, удосконалення законодавства.

13 квітня 2012 р. Верховна Рада України прийняла новий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК), який набирає чинності з 19 листопада 2012 р. У главі 19 цього Кодексу йдеться про загальні положення досудового розслідування. Одним із них є положення про об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування, передбачене ст. 217 КПК. Правила об’єднання і виділення матеріалів досудового провадження спрямовані на те, щоб забезпечити повне, всебічне й об’єктивне дослідження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, ступеня вини підозрюваного.

Згідно із ч. 1 ст. 217 КПК, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об’єднані:

1) матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення;

2) матеріали досудових розслідувань щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень;

3) матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Перше та друге правові положення ч. 1 ст. 217 КПК потрібно тлумачити формально. Це означає, що приймати рішення про об’єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань можна лише після того, якщо по кожному із таких матеріалів особі повідомлено про підозру. Відповідно до ч. 1 ст. 276 КПК повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Якщо ж особі не вручено повідомлення про підозру, підстав для об’єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань немає.

Можливість об’єднання в одному провадженні матеріалів щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, диктується необхідністю правильного визначення ролі та ступеня вини кожного із співучасників злочину. Ці особи можуть бути організаторами, виконавцями, підбурювачами та пособниками.

Допускається об’єднання будь-яких матеріалів, незалежно від тяжкості та характеру вчинених співучасниками злочинних дій. Разом з тим є один виняток. Згідно з ч. 2 ст. 217 КПК, не можуть бути об’єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину.

Цікавим для розгляду є третя підстава прийняття рішення про об’єднання матеріалів досудового розслідування в одному провадженні, що передбачена ч. 1 ст. 217 КПК. Цей Кодекс, на відміну від КПК 1960 р., визначає, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об’єднані матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення вчинені однією особою або групою осіб.

Так, наприклад, за цією підставою потрібно об’єднувати в одне провадження матеріали досудових розслідувань, якщо із висновків експертиз, проведених у різних кримінальних провадженнях про нерозкриті злочини, передбачені ст. 199 Кримінального кодексу України, буде встановлено, що спосіб виготовлення вилучених підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї є однаковим.

У

© Карпов Н. С., 2012

зв’язку з розглядом даного питання слід зазначити, що кримінально-процесуальне законодавство інших країн також передбачає об’єднання кримінальних справ про нерозкриті злочини. Так, наприклад, у ч. 2 ст. 153 КПК Російської Федерації міститься правило, що об’єднання кримінальних справ допускається у випадках, коли особа, яка підлягає притягненню як обвинувачена, не встановлена, але є достатні підстави вважати, що декілька злочинів вчиненні однією особою або групою осіб [1]. Така ж норма передбачена і у ст. 164 КПК Республіки Білорусь [2].

Якщо виходити із буквального тлумачення ч. 1 ст. 217 КПК, то можна дійти висновку, що не підлягають об’єднанню в одному провадженні матеріали досудових розслідувань, коли один із співучасників – дорослий підозрюваний, а інший – малолітній, який вчинив суспільно небезпечне діяння у віці від одинадцяти років і до виповнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Також зі змісту ч. 1 ст. 217 КПК витікає, що не підлягають об’єднанню в одному провадженні матеріали досудових розслідувань про суспільно небезпечні діяння та кримінальні правопорушення, вчиненні одним неповнолітнім. На наш погляд, такі матеріали слід об’єднувати в одне провадження. Пропонуємо у цій частині внести доповнення до ст. 217 КПК.

Необхідно звернути увагу на те, що у ст. 217 КПК не визначений порядок обчислення строку розслідування при прийнятті рішення про об’єднання матеріалів досудового розслідування в одне провадження. Тому вважаємо необхідним доповнити ст.217 КПК положенням, що при об’єднанні матеріалів досудового розслідування строк провадження по них визначається за тим матеріалом, який має найбільш тривалий строк розслідування з моменту внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому строк провадження по інших матеріалах має поглинатися строком і додатково враховуватися не повинен. Разом з тим положення цього правила не може стосуватися порядку обчислення строків тримання підозрюваного під вартою.

Про виділення матеріалів досудового розслідування йдеться у ч. 3 ст. 217 КПК. У цій нормі зазначено, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. У ч. 4 ст. 217 КПК вказано, що матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

На наш погляд, недолік ч. 3 ст. 217 КПК полягає у тому, що у цій нормі не вказані підстави для виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження. Про такі підставі чомусь йдеться у інших статтях цього Кодексу.

Так, питання про необхідність виділення матеріалів досудового розслідування постає у наступних випадках:

1) якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення стосуються не всіх (у даному разі прокурор має право виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних – ч. 3 ст. 280 КПК);

2) якщо неповнолітній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення разом з із повнолітнім (у кожному такому випадку прокурор повинен з’ясувати можливість виділення в окреме цього кримінального провадження щодо неповнолітнього під час досудового розслідування – ст. 494 КПК).

Вважаємо, що підстави для прийняття прокурором рішення про виділення матеріалів досудового розслідування мають бути передбачені у ст.217 КПК. Також у цій статті потрібно визначити порядок обчислення строку проведення досудового розслідування у таких матеріалах. Пропонуємо доповнити ч.3 ст.217 КПК положенням, що матеріали досудового розслідування виділяються в окреме провадження, якщо під час проведення розслідування встановлено відсутність зв’язку між окремими кримінальними правопорушеннями або особами, які їх вчинили. Строк досудового розслідування по такому провадженні слід обчислювати з дня винесення прокурором відповідної постанови про виділення матеріалів.

Як уявляється, підставою для виділення матеріалів досудового розслідування також має бути їх великий обсяг або значна кількість злочинних епізодів. Так, ще у постанові Президії Верховної Ради СРСР від 30 березня 1989 р. «Про застосування ст. 14 та 15 Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік при розслідуванні та судовому розгляді багатоепізодних кримінальних справ» було вказано, що по окремих багатоепізодних кримінальних справах затягуються строки розслідування. У результаті збільшуються строки тримання під вартою, відбувається значний розрив у часі з моменту вчинення злочину до винесення вироку, нерідко втрачаються докази. Якщо зібрані докази щодо конкретної особи по певним епізодам обвинувачення, рекомендується завершувати розслідування та направляти справи в суд за цими епізодами. Рішення про розслідування інших злочинів (епізодів злочину) має прийматися у відповідності з кримінально-процесуальним законодавством [3].

У цілому ст. 217 КПК щодо порядку об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування заслуговує позитивної оцінки. Разом з тим, на наш погляд, деякі положення такого порядку доцільно вдосконалити.

Вважаємо, що потрібно уточнити редакцію першого положення ч. 1 ст. 217 КПК. Пояснюється це тим, що за цією підставою можна об’єднувати в одному провадженні матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні лише одного кримінального правопорушення. Однак такі особи можуть вчинити разом і декілька злочинів. Тому пропонуємо доповнити ч. 1 ст. 217 КПК після слова «одного» словами «або декількох кримінальних правопорушень у співучасті».

По даному питанню заслуговує на увагу ч. 1 ст. 26 КПК 1960 р., відповідно до якої в одному провадженні можуть бути об’єднані кримінальні справи по обвинуваченню декількох осіб – співучасників вчинення одного чи кількох злочинів.

Не можна погодитися з тим, що відповідно до ч. 5 ст. 217 КПК рішення про об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором, а не слідчим. При такому правовому регулюванні обмежується процесуальна самостійність слідчого щодо визначення спрямування досудового розслідування. Тому вважаємо, що вказане процесуальне рішення має приймати слідчий, керуючись своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на оцінці зібраних ним доказів. Пропонуємо викласти ч. 5 ст. 217 у наступній редакції: «Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається слідчим».

Як вже відмічалось, рішення про об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором. Однак досудове розслідування здійснюється слідчим. Виникає запитання, який процесуальний документ має скласти слідчий перед тим, як звернутися до прокурора. Оскільки відповіді на це питання у ст. 217 КПК немає, пропонуємо доповнити її наступною нормою: «Встановивши, що є підстави для об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування, слідчий складає клопотання, з яким звертається до прокурора».

Необхідно акцентувати увагу та тому, що у ст. 217 КПК не визначено, які саме документи мають бути у матеріалах досудового розслідування, що виділяються в окреме провадження. Дану прогалину у законі потрібно усунути. Вважаємо доцільним доповнити ст. 217 КПК нормою, що у виділених матеріалах повинні міститись оригінали процесуальних документів або засвідчені прокурором їх копії, які мають для них значення.

Також викликає заперечення положення ч. 6 ст. 217 КПК, що рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене. Вважаємо, що не слід обмежувати підозрюваного у праві на його оскарження. Прийняття такого рішення може торкатися його інтересів, а тому підозрюваному, його захиснику, законному представнику необхідно надати право оскаржувати до слідчого судді постанову прокурора про об’єднання чи виділення матеріалів кримінального провадження.

Потрібно звернути увагу на те, що у ст. 217 КПК не вказано про те, що відомості про об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Не йдеться про це і у ч. 5 ст. 214 КПК, у якій перераховані відомості, що вносяться до такого реєстру.

Разом з тим, про це зазначено у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань. Воно затверджено наказом Генерального прокурора України № 69 від 17 серпня 2012 р. «Про Єдиний реєстр досудових розслідувань» та погоджено з Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, Головою Державної податкової служби України [4]. У підпункті 11 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення вказано, що до реєстру вносяться відомості про об’єднання та виділення досудових розслідувань.

По-перше, вважаємо, що потрібно привести у відповідність статті 217 КПК дане положення міжвідомчого нормативного акту, оскільки у цій статті йде мова про об’єднання та виділення саме матеріалів досудового розслідування. Тому пропонуємо підпункт 11 пункту 2.1 розділу 2 вказаного Положення доповнити після слова «виділення» словами «матеріалів». По-друге, пропонуємо доповнити ст. 217 КПК нормою, що відомості про об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Список використаних джерел: 1. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации. – М. : Проспект, КНОРУС, 2009. – 224 с. 2. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь. – Минск : Акад. МВД, 2001. – 332 с. 3. Постановление Президиума Верховного Совета СССР от 30 марта 1989 г. «О применении статей 14 и 15 Основ уголовного судопроизводства Союза ССР и союзных республик при расследовании и судебном рассмотрении многоэпизодных уголовных дел» // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1989. – № 14. – Ст. 96. 4. Про Єдиний реєстр досудових розслідувань : наказ Генерального прокурора України від 17 серп. 2012 р. № 69.

Одержано 03.10.2012

Рассмотрены процессуальные особенности объединения и выделения материалов досудебного расследования в соответствии с новым уголовным процессуальным законодательством Украины, предложены рекомендации по его усовершенствованию.

Ключевые слова: уголовное производство, объединение, выделение материалов, досудебное расследование, усовершенствование законодательства

Considered procedural peculiarities of association and selection of materials sootvetsvtii pretrial investigation in the new criminal procedural legislation of Ukraine, made recommendations for improvements.

Keywords: criminal proceedings, union, selection of materials and pre-trial investigation, improvement of legislation.

L

УДК 343.12(477)

Олександр Никифорович Карпов,

кандидат юридичних наук