- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
- •Оргкомітет нАуково-практичної конференції:
- •Актуальні питання впровадження нового кримінального процесуального кодексу україни у діяльність органів внутрішніх справ та підготовці кадрів
- •Гарантії доступу до правосуддя за новим кпк України
- •Місце та особливості діяльності об’єднань громадян щодо забезпечення економічної безпеки держави
- •Принципи та завдання управління персоналом органів внутрішніх справ України
- •Правовий статус керівника органу досудового розслідування
- •Трансформації в кримінальному процесі та деякі тенденції криміналістики в сучасних умовах
- •Окремі аспекти реалізації статусу керівника органу досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством України
- •Тактика профілактики злочинів в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Єдиний реєстр досудових розслідувань та його призначення
- •Регламентація слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій в Кримінальному процесуальному кодексі України
- •Окремі питання оптимізації системи органів досудового слідства та правового статусу слідчих в контексті прийняття нового кпк України
- •Особливості взаємодії оперативних та слідчих підрозділів за новим кпк україни
- •Пред’явлення для впізнання в новому кпк україни
- •Отримання зразків для експертизи у кримінальному провадженні
- •Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля: до дискусії щодо елемента «особа потерпілого»
- •Прокурорський нагляд за дотриманням законності на стадії досудового слідства за новим кпк України
- •Роль і статус захисника в кримінальному процесі
- •Окремі питання застосування приватного обвинувачення за новим кпк України щодо незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування
- •Щодо реалізації засади змагальності сторін в процесуальній діяльності основних учасників кримінального провадження
- •Деякі проблемні питання впровадження нового кпк в практичну діяльність
- •Проблемні аспекти викладання навчальної дисципліни «кримінальний процес» за кпк україни 2012 року
- •Зупинення (відновлення) досудового та судового провадження за новим кпк України
- •Сучасні погляди на застосування заходів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному провадженні
- •Теоретичні питання до нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування процесуального статусу прокурора у кримінальному провадженні в умовах прийняття нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Окремі проблеми удосконалення інституту юридичної допомоги потерпілому при застосуванні нового кримінального процесуального законодавства україни
- •Теоретичні вади практичного застосування нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Деякі особливості доказування за новим кпк україни
- •Порівняльний аналіз морфології вогнепальних ушкоджень одягу зброєю з набоєм 9×18 пм в межах близької дистанції
- •Особа злочинця, як ключовий елемент криміналістичної характеристики вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини
- •Судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії досудового розслідування за новим кпк України
- •Окремі аспекти взаємодії слідчих і оперативних працівників щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •Окремі аспекти застосування слідчим запобіжного примусу у кримінальному провадженні: види та підстави
- •Деякі поблемні аспекти захисту дитинства кримінально-правовими засобами
- •Деякі аспекти криміналістичного дослідження підписів
- •Гармонізація інституту використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві
- •Підстави призначення судової експертизи за новим кпк України
- •Особливості проведення обшуку в рамках кримінальних справ пов’язаних з незаконним виготовленням чи ремонтом вогнепальної зброї та бойових припасів
- •Процесуальні функції за новим кпк України
- •Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
- •Окремі способи перевезення наркотиків залізничним транспортом
- •Актуальні питання застосування особистої поруки за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Шляхи підвищення ефективності оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі
- •Проблемні питання застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
- •Деякі аспекти реалізації принципу публічності в кримінально-процесуальній діяльності адвоката
- •Окремі питання щодо методики виявлення та документування правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів
- •Дослідження обставин дорожньо-транспортних пригод за допомогою новітніх технологій лазерного сканування
- •Можливості обмеження конституційних прав і свобод людини у кримінальному судочинстві відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України
- •Співвідношення прокурорського нагляду, судового та відомчого контролю за законністю розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються у процесі банкрутства
- •Правові відносини слідчого з прокурором за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Питання сутності судово-експертної діяльності
- •Особливості застосування слідчим електронних засобів контролю
- •Слідчі помилки, які допускаються при призначенні судових експертиз
- •Перевірка показань на місці як тактична комбінація
- •Значення встановлення типових ознак дій підозрюваного після скоєння злочину при розробці криміналістичної характеристики примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- •Взаємопроникнення наукового знання як одна з провідних тенденцій сучасності
- •Особливості призначення експертизи у справах про господарські злочини, пов’язані з підробленням документів, у світі нового кримінального процесуального законодавства
- •Інститут зупинення досудового розслідування за новим кпк
- •Перспектива використання негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування шахрайств
- •Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством україни
- •Здійснення слідчим суддею контролю за екстрадицією особи
- •Участь спеціаліста у кримінальному провадженні
- •Взаємодія слідчого з підрозділами збройних сил україни в розкритті та розслідуванні терористичних актів
- •Шляхи удосконалення прийняття на службу до органів внутрішніх справ
- •Проблемні питання судової експертизи в кримінальному процесуальному кодексі України
- •Криміналістичні технології розслідування злочинів
- •Слідчий суддя, як представник судової влади під час досудового провадження
- •Поняття «порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки»
- •Актуальні питання забезпечення права на захист
- •Запобіжні заходи як складові чинники кримінального переслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством
- •Про окремі аспекти визначення процесуальної дієздатності неповнолітнього потерпілого при проваджені досудового розслідування
- •Взаємодія слідчих та оперативних підрозділів згідно нового кримінального процесуального кодексу україни
- •ЗагальнІ умовИ допустимості застосування спеціальних знань та науково-технічних засобів у кримінальному провадженні
- •Порівняльний аналіз криміналістичної та оперативно-розшукової характеристик
- •Про необхідність розробки методичних рекомендацій по підготовці матеріалів для проведення дослідження знаків для товарів і послуг
- •Особливості кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України
- •Використання комп’ютерної симуляційної програми Carat-3 при проведенні автотехнічних досліджень в ндекц при гумвс України в Харківській області
- •Модуль динамічного розрахунку
- •Модуль кінематичного розрахунку
- •Модуль для аналізу зіткнень
- •Графічне представлення розрахунків
- •Використання симуляцийної программи carat-3 при проведенні транспортно-трасологічної експертизи
- •Використання симуляційоної програми carat-3 при проведенні автотехнічного дослідження
- •Деякі проблеми взаємодії сторони захисту з експертом за новим кримінальНим процесуальним кодексом україни
- •Шляхи вдосконалення кримінальної відповідальності за грабіж, вчинений у співучасті
- •Окремі питання правової регламентації міжнародного співробітництва за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Передача слідчому оперативно-розшукових матеріалів про ознаки злочину: проблемні питання здійснення в світі новел кпк україни
- •Функціональна складова побудови системи кримінального судочинства за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Суб’єкти оперативно-розшукової діяльності за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Очна ставка чи одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях?
- •Криміналістична та суміжні характеристики злочину
- •Інформаційне забезпечення роботи підрозділів карного розшуку
- •Правовий примус у механізмі охорони надр України
- •Тактичні особливості допиту
- •Класифікація саморобної та переробленої вогнепальної зброї
- •Застосування положень нового кримінального процесуального законодавства україни щодо захисту прав потерпілого у кримінальному судочинстві
- •Сутність кримінально-процесуальних функцій
- •Наглядова функція держави у кримінальному процесі
- •Типові слідчі ситуації розслідування підпалів транспортних засобів
- •Кримінальний процесуальний кодекс України: теоретико-критичний аналіз
- •Негласні слідчі (розшукові) дії: процесуальні елементи побудови
- •Про особливості розслідування шахрайств, пов’язаних із заволодінням житлом
- •Використання комп’ютерної техніки та графічних редакторів, при проведенні досліджень штрихів, що перетинаються
- •Особливості процедури судового розгляду кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за новим кпк України
- •Окремі аспекти підготовки кадрів для органів прокуратури у зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування системи судово-експертних установ на сучасному етапі
- •Криміналістична наука і нове кримінальне процесуальне законодавство
- •Еволюція очної ставки як слідчої дії за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Особливості встановлення за допомогою спеціальних медичних знань окремих обставин неналежного виконання обов’язків медичними та фармацевтичними працівниками
- •Деякі аспекти ведення єдиного реєстру досудових розслідувань
- •Регламентація змагальності у досудовому провадженні за новим кпк україни та кпк республіки грузія: спільні та відмінні риси
- •Формування системи завдань кримінального провадження у новому кпк України
- •Особливості з’ясування обставин, що підлягають встановленню, у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх
- •Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Кримінально-правова та криміналістична характеристика розкрадань на об’єктах електроенергетики
- •Особливості околофутбольного угруповання: криміналістичний аспект
- •Деякі питання визначення процесуального статусу підозрюваного за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Актуальні питання визначення підстав та порядку затримання особи
- •Методика відтворення обстановки і обставин події у справах по дтп, пов’язаних із маневром транспортного засобу
- •Яка інформація є заявою про кримінальне правопорушення?
- •Нове кримінально процесуальне законодавство та оперативно-розшукова діяльність
- •Запобігання злочинам у бюджетній сфері україни: криміналістичний аспект
- •Кримінальний процес в історичному розрізі: від «Руської Правди» до Судових статутів 1864 року
- •Проблеми правової регламентації реабілітації в новому кпк
- •Суд присяжних: новела кримінального судочинства україни
- •Використання науково-технічних засобів під час огляду речей за фактами вчинення вбивств
- •Щодо залучення адвоката-захисника до участі у кримінальному провадженні
- •Доказування за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •НегласнІ слідчІ діЇ за новим кпк України
- •Про окремі проблеми доказування у кримінальних справах про вбивства новонароджних дітей
- •Питання забезпечення прав і свобод людини та громадянина в новому Кримінальному процесуальному Кодексі України
- •Забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту за новим кпк України
- •Особливості процесуального статусу неповнолітніх у розрізі нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Проблемні питання очної ставки (організаційний аспект)
- •Щодо процедури провадження в суді присяжних у кримінальному судочинстві
- •Окремі аспекти міжнародного співробітництва під час кримінального провадження
- •Вивчення особи обвинуваченого в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Суд присяжних в Україні: proetcontra
- •Деякі питання оскарження порушення розумних строків за новим кримінально-процесуальним законодавством україни
- •Функціональне призначення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні
- •Особливості початку досудового розслідування економічних злочинів
- •Особливості залучення спеціаліста до участі у кримінальному провадженні
- •Процесуальні особливості допиту свідка при застосуванні нового кпк україни: порівняльно-правовий аспект
- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
Перспектива використання негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування шахрайств
З прийняттям Верховною Радою України 13 квітня 2012 р. Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК 2012 р.) відкриваються нові перспективи ефективності досудового розслідування кримінальних злочинів та доказування у кримінальному провадженні.
Під час досудового розслідування шахрайств може виникнути необхідність перевірки обставин справи, які не можливо встановити процесуальним гласним шляхом. Прикладом може бути наявність показів свідка про наявність у підозрюваного/обвинувачуваного предметів або документів, які підозрюваний/обвинувачуваний приховує від органів досудового розслідування та не повідомляє про їх місце знаходження або своїми показами чи діями намагається спрямувати хід розслідування у хибному напрямку. За наявності такої протидії з боку підозрюваного/обвинувачуваного слідчі дії, передбачені діючим КПК 1960 р. як накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку огляд, обшук або виїмка можуть бути не ефективними.
Відповідно до діючого законодавства України, проведення негласних дій віднесено до оперативно-розшукової діяльності, у зв’язку з чим їх результати носять, переважно, не процесуальний характер та потребують проходження окремої процедури легалізації для використання в якості кримінально-процесуальних доказів, а частина інформації, отриманої не процесуальним шляхом, взагалі може бути не використана в якості доказів.
Новим КПК 2012 р. вирішення цієї проблеми покладається на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (Розділ III (Досудове розслідування) Глава 21 (Негласні слідчі (розшукові) дії). Відповідно до ст. 246 КПК 2012 р. негласні слідчі (розшукові) дії – різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим КПК.
Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила неможливо отримати в інший спосіб.
Застосування норм негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесі дасть можливість слідчому та іншим, уповноваженим особам, використовувати як гласні, так і не гласні заходи, спрямовані на документування та розкриття кримінального злочину або розшуку злочинця, які на теперішній час доступні лише при здійсненні оперативно-розшукової діяльності, такі як негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи та ін. Хоча, за результатами здійснення зазначених оперативно-розшукових заходів складається протокол з відповідними додатками, який підлягає використанню як джерело доказів у кримінальному судочинстві (ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992) на практиці, як правило, протоколи та інші результати цих заходів не в повному обсязі використовуються під час досудового розслідування, а у випадку розшуку обвинуваченого/підсудного їх використання у кримінальному провадженні більше виключення ніж правило.
Законодавець передбачає проведення негласних слідчих дій на підставі рішення слідчого судді у кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо-тяжких злочинів. Відповідно, під час кримінального провадження у справах про шахрайство, проведення негласних слідчих (розшукових) дій можливе у випадках відкриття кримінального провадження за ч. 3 та 4 ст. 190 КК України. Також, слідчий, за погодженням з прокурором, або прокурор можуть прийняти рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у невідкладних випадках до постановлення ухвали слідчого судді, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо-тяжкого злочину, передбаченого розділами I,II,VI, VII (ст. 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК України. У такому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.
Під час кримінального провадження щодо шахрайств можуть бути застосовані усі види негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених КПК 2012 р., яким передбачено наступні негласні слідчі (розшукові) дії:
–
©
Карпов А. І., 2012
– інші види негласних слідчих (розшукових) дій (параграф 2 гл. 21), до яких відносяться: обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267); установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268); спостереження за річчю або місцем (ст. 269); аудіо-, відео контроль місця (ст. 270); контроль за вчиненням злочину (ст. 271); виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272); негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274); використання конфіденційного співробітництва (ст. 275).
Як бачимо, новий КПК 2012 р. переводить в кримінально-процесуальну площину засоби та методи, які використовувались в оперативно-розшуковій діяльності. ст. 256 передбачає, що протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватись в доказуванні на тих самих підставах, що і результати інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.
Важливим елементом в розслідуванні шахрайств є можливість допиту осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення (ст. 256 КПК 2012 р.). Такі особи могли стати свідками певних дій, спостерігати певні події, висвітлення яких може бути важливим під час доказування у кримінальному провадженні. Законодавець передбачає можливість допиту цих осіб із збереженням відомостей про них та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом.
Водночас слідчому дана можливість допитати осіб, з приводу дій, або контактів яких проводились такі дії (ст. 256 КПК). При цьому слідчий може не повідомляти одразу про проведення негласних (розшукових) дій щодо цих осіб. Таке повідомлення повинно бути здійснене в обсязі, який зачіпає права та інтереси цих осіб та в час із врахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров’я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Однак терміни надання такого повідомлення, в той же час, обмежуються дванадцятою місяцями або зверненням до суду з обвинувальним висновком.
Відповідно до ч. 4 ст. 246 КПК 2012 р. негласні слідчі (розшукові) дії має право проводити не лише слідчий, а за його дорученням уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України.
Слідчий або прокурор у відповідності до ч. 4 ст. 246 КПК 2012р. можуть також залучити до проведення негласних слідчих (розшукових) дій інших осіб. Коло таких осіб не визначено нормами кримінально-процесуального кодексу, у зв’язку з цим такими особами можливо вважати будь-яку особу, на яку не розповсюджується пряма заборона щодо проведення нею негласних слідчих (розшукових) дій. Згідно аналізу діючого законодавства не допустимим буде залучення до проведення слідчих дій осіб, яким законом надано право не свідчити стосовно підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, а саме їх близьких родичів, захисників, законних представників, а також осіб, які зобов’язані зберігати таємниці цих осіб, які стали їм відомі під час здійснення своєї професійної діяльності.
Цікавим є те, що законодавець не обмежує час доби щодо здійснення негласної слідчої (розшукової) дії, проте обмежує строк дії ухвали слідчого судді на її проведення двома місяцями з можливістю подальшого продовження за умови, що загальний строк дії ухвали слідчого судді не буде перевищувати максимальних строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК. У разі, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення розшукуваної особи.
Контроль за проведенням негласних слідчих (розшукових) дій покладається на відповідних прокурорів. Так, відповідно до ч. 5 ст. 249 КПК 2012 р., прокурор зобов’язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність.
Виявлені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій кримінальні правопорушення, які не розслідуються в даному кримінальному провадженні, та отримана інформація можуть бути використані в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого-судді.
Передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється тільки через прокурора.
Підсумовуючи викладене можна вести мову про те, що впровадження норм негласних слідчих (розшукових) дій буде сприяти виправленню дисбалансу, який існує між оперативно-розшуковою та кримінально-процесуальною діяльністю, а також значно вплине на покращення якості зібрання матеріалів і доказів у кримінальному провадженні та безумовне скорочення термінів розслідування як шахрайств так і інших злочинів.
Список використаних джерел: 1. Кримінальний процесуальний кодекс України : прийн. законом № 4651- VІ від 13.04.2012. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» № 4652-VІ від 13.04.2012. – Х. : Право, 2012. – 392 с. 2. Татаров О. Ю. Досудове провадження в кримінальному процесі України: теоретико-правові та організаційні засади (за матеріалами МВС) : монографія / О. Ю. Татаров. – Д. : Промінь, 2012. – 640 с.
Одержано 25.09.2012
L
УДК 343.13(477)
Никифор Семенович Карпов,
професор кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор