- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
- •Оргкомітет нАуково-практичної конференції:
- •Актуальні питання впровадження нового кримінального процесуального кодексу україни у діяльність органів внутрішніх справ та підготовці кадрів
- •Гарантії доступу до правосуддя за новим кпк України
- •Місце та особливості діяльності об’єднань громадян щодо забезпечення економічної безпеки держави
- •Принципи та завдання управління персоналом органів внутрішніх справ України
- •Правовий статус керівника органу досудового розслідування
- •Трансформації в кримінальному процесі та деякі тенденції криміналістики в сучасних умовах
- •Окремі аспекти реалізації статусу керівника органу досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством України
- •Тактика профілактики злочинів в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Єдиний реєстр досудових розслідувань та його призначення
- •Регламентація слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій в Кримінальному процесуальному кодексі України
- •Окремі питання оптимізації системи органів досудового слідства та правового статусу слідчих в контексті прийняття нового кпк України
- •Особливості взаємодії оперативних та слідчих підрозділів за новим кпк україни
- •Пред’явлення для впізнання в новому кпк україни
- •Отримання зразків для експертизи у кримінальному провадженні
- •Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля: до дискусії щодо елемента «особа потерпілого»
- •Прокурорський нагляд за дотриманням законності на стадії досудового слідства за новим кпк України
- •Роль і статус захисника в кримінальному процесі
- •Окремі питання застосування приватного обвинувачення за новим кпк України щодо незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування
- •Щодо реалізації засади змагальності сторін в процесуальній діяльності основних учасників кримінального провадження
- •Деякі проблемні питання впровадження нового кпк в практичну діяльність
- •Проблемні аспекти викладання навчальної дисципліни «кримінальний процес» за кпк україни 2012 року
- •Зупинення (відновлення) досудового та судового провадження за новим кпк України
- •Сучасні погляди на застосування заходів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному провадженні
- •Теоретичні питання до нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування процесуального статусу прокурора у кримінальному провадженні в умовах прийняття нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Окремі проблеми удосконалення інституту юридичної допомоги потерпілому при застосуванні нового кримінального процесуального законодавства україни
- •Теоретичні вади практичного застосування нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Деякі особливості доказування за новим кпк україни
- •Порівняльний аналіз морфології вогнепальних ушкоджень одягу зброєю з набоєм 9×18 пм в межах близької дистанції
- •Особа злочинця, як ключовий елемент криміналістичної характеристики вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини
- •Судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії досудового розслідування за новим кпк України
- •Окремі аспекти взаємодії слідчих і оперативних працівників щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •Окремі аспекти застосування слідчим запобіжного примусу у кримінальному провадженні: види та підстави
- •Деякі поблемні аспекти захисту дитинства кримінально-правовими засобами
- •Деякі аспекти криміналістичного дослідження підписів
- •Гармонізація інституту використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві
- •Підстави призначення судової експертизи за новим кпк України
- •Особливості проведення обшуку в рамках кримінальних справ пов’язаних з незаконним виготовленням чи ремонтом вогнепальної зброї та бойових припасів
- •Процесуальні функції за новим кпк України
- •Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
- •Окремі способи перевезення наркотиків залізничним транспортом
- •Актуальні питання застосування особистої поруки за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Шляхи підвищення ефективності оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі
- •Проблемні питання застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
- •Деякі аспекти реалізації принципу публічності в кримінально-процесуальній діяльності адвоката
- •Окремі питання щодо методики виявлення та документування правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів
- •Дослідження обставин дорожньо-транспортних пригод за допомогою новітніх технологій лазерного сканування
- •Можливості обмеження конституційних прав і свобод людини у кримінальному судочинстві відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України
- •Співвідношення прокурорського нагляду, судового та відомчого контролю за законністю розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються у процесі банкрутства
- •Правові відносини слідчого з прокурором за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Питання сутності судово-експертної діяльності
- •Особливості застосування слідчим електронних засобів контролю
- •Слідчі помилки, які допускаються при призначенні судових експертиз
- •Перевірка показань на місці як тактична комбінація
- •Значення встановлення типових ознак дій підозрюваного після скоєння злочину при розробці криміналістичної характеристики примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- •Взаємопроникнення наукового знання як одна з провідних тенденцій сучасності
- •Особливості призначення експертизи у справах про господарські злочини, пов’язані з підробленням документів, у світі нового кримінального процесуального законодавства
- •Інститут зупинення досудового розслідування за новим кпк
- •Перспектива використання негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування шахрайств
- •Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством україни
- •Здійснення слідчим суддею контролю за екстрадицією особи
- •Участь спеціаліста у кримінальному провадженні
- •Взаємодія слідчого з підрозділами збройних сил україни в розкритті та розслідуванні терористичних актів
- •Шляхи удосконалення прийняття на службу до органів внутрішніх справ
- •Проблемні питання судової експертизи в кримінальному процесуальному кодексі України
- •Криміналістичні технології розслідування злочинів
- •Слідчий суддя, як представник судової влади під час досудового провадження
- •Поняття «порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки»
- •Актуальні питання забезпечення права на захист
- •Запобіжні заходи як складові чинники кримінального переслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством
- •Про окремі аспекти визначення процесуальної дієздатності неповнолітнього потерпілого при проваджені досудового розслідування
- •Взаємодія слідчих та оперативних підрозділів згідно нового кримінального процесуального кодексу україни
- •ЗагальнІ умовИ допустимості застосування спеціальних знань та науково-технічних засобів у кримінальному провадженні
- •Порівняльний аналіз криміналістичної та оперативно-розшукової характеристик
- •Про необхідність розробки методичних рекомендацій по підготовці матеріалів для проведення дослідження знаків для товарів і послуг
- •Особливості кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України
- •Використання комп’ютерної симуляційної програми Carat-3 при проведенні автотехнічних досліджень в ндекц при гумвс України в Харківській області
- •Модуль динамічного розрахунку
- •Модуль кінематичного розрахунку
- •Модуль для аналізу зіткнень
- •Графічне представлення розрахунків
- •Використання симуляцийної программи carat-3 при проведенні транспортно-трасологічної експертизи
- •Використання симуляційоної програми carat-3 при проведенні автотехнічного дослідження
- •Деякі проблеми взаємодії сторони захисту з експертом за новим кримінальНим процесуальним кодексом україни
- •Шляхи вдосконалення кримінальної відповідальності за грабіж, вчинений у співучасті
- •Окремі питання правової регламентації міжнародного співробітництва за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Передача слідчому оперативно-розшукових матеріалів про ознаки злочину: проблемні питання здійснення в світі новел кпк україни
- •Функціональна складова побудови системи кримінального судочинства за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Суб’єкти оперативно-розшукової діяльності за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Очна ставка чи одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях?
- •Криміналістична та суміжні характеристики злочину
- •Інформаційне забезпечення роботи підрозділів карного розшуку
- •Правовий примус у механізмі охорони надр України
- •Тактичні особливості допиту
- •Класифікація саморобної та переробленої вогнепальної зброї
- •Застосування положень нового кримінального процесуального законодавства україни щодо захисту прав потерпілого у кримінальному судочинстві
- •Сутність кримінально-процесуальних функцій
- •Наглядова функція держави у кримінальному процесі
- •Типові слідчі ситуації розслідування підпалів транспортних засобів
- •Кримінальний процесуальний кодекс України: теоретико-критичний аналіз
- •Негласні слідчі (розшукові) дії: процесуальні елементи побудови
- •Про особливості розслідування шахрайств, пов’язаних із заволодінням житлом
- •Використання комп’ютерної техніки та графічних редакторів, при проведенні досліджень штрихів, що перетинаються
- •Особливості процедури судового розгляду кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за новим кпк України
- •Окремі аспекти підготовки кадрів для органів прокуратури у зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування системи судово-експертних установ на сучасному етапі
- •Криміналістична наука і нове кримінальне процесуальне законодавство
- •Еволюція очної ставки як слідчої дії за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Особливості встановлення за допомогою спеціальних медичних знань окремих обставин неналежного виконання обов’язків медичними та фармацевтичними працівниками
- •Деякі аспекти ведення єдиного реєстру досудових розслідувань
- •Регламентація змагальності у досудовому провадженні за новим кпк україни та кпк республіки грузія: спільні та відмінні риси
- •Формування системи завдань кримінального провадження у новому кпк України
- •Особливості з’ясування обставин, що підлягають встановленню, у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх
- •Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Кримінально-правова та криміналістична характеристика розкрадань на об’єктах електроенергетики
- •Особливості околофутбольного угруповання: криміналістичний аспект
- •Деякі питання визначення процесуального статусу підозрюваного за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Актуальні питання визначення підстав та порядку затримання особи
- •Методика відтворення обстановки і обставин події у справах по дтп, пов’язаних із маневром транспортного засобу
- •Яка інформація є заявою про кримінальне правопорушення?
- •Нове кримінально процесуальне законодавство та оперативно-розшукова діяльність
- •Запобігання злочинам у бюджетній сфері україни: криміналістичний аспект
- •Кримінальний процес в історичному розрізі: від «Руської Правди» до Судових статутів 1864 року
- •Проблеми правової регламентації реабілітації в новому кпк
- •Суд присяжних: новела кримінального судочинства україни
- •Використання науково-технічних засобів під час огляду речей за фактами вчинення вбивств
- •Щодо залучення адвоката-захисника до участі у кримінальному провадженні
- •Доказування за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •НегласнІ слідчІ діЇ за новим кпк України
- •Про окремі проблеми доказування у кримінальних справах про вбивства новонароджних дітей
- •Питання забезпечення прав і свобод людини та громадянина в новому Кримінальному процесуальному Кодексі України
- •Забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту за новим кпк України
- •Особливості процесуального статусу неповнолітніх у розрізі нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Проблемні питання очної ставки (організаційний аспект)
- •Щодо процедури провадження в суді присяжних у кримінальному судочинстві
- •Окремі аспекти міжнародного співробітництва під час кримінального провадження
- •Вивчення особи обвинуваченого в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Суд присяжних в Україні: proetcontra
- •Деякі питання оскарження порушення розумних строків за новим кримінально-процесуальним законодавством україни
- •Функціональне призначення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні
- •Особливості початку досудового розслідування економічних злочинів
- •Особливості залучення спеціаліста до участі у кримінальному провадженні
- •Процесуальні особливості допиту свідка при застосуванні нового кпк україни: порівняльно-правовий аспект
- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
Інститут зупинення досудового розслідування за новим кпк
Ефективність діяльності слідчих підрозділів визначається тим, якою мірою практичні результати цієї діяльності відповідають досягненню завдань, визначених кримінальним законодавством. Рішення слідчих у ході розслідування знаходиться в прямій залежності від успіху збирання доказів, встановленні достовірних обставин, визначених предметом доказування.
Одним з найважливіших завдань кримінального судочинства, є те, що в ході розслідування повинна бути встановлена особа, яка вчинила кримінальне правопорушення. У противному випадку досудове розслідування закінчено бути не може, оскільки не має реалізації функція кримінального переслідування, яка знаходить своє віддзеркалення в оголошенні про підозру та обвинувальному акті, при направленні кримінального провадження до суду. Проте в ході досудового розслідування можуть виникнути різні обставини, які не дають слідчому можливість забезпечити участь підозрюваного і тим самим виникають реальні перепони до закінчення у встановленому законом порядку досудового провадження. Ці обставини можуть бути як результатом умисних дій особи, що причетна до вчинення кримінального правопорушення так і результатом інших обставин. Зазначене обумовлює існування інституту зупинення досудового слідства.
Чинний КПК та прийнятий Кримінальний процесуальний кодекс не містить визначення поняття «зупинення досудового розслідування». Немає єдиної думки з даного питання і в науковому світі.
Більшість процесуалістів під зупиненням досудового розслідування розуміють тимчасову перерву в досудовому провадженні з причин (підставам), вказаних в кримінальному процесуальному законі [3, с. 13; 4, с. 4].
H. A. Громов і С. І. Анненков, визначають зупинення досудового розслідування як «врегульовану законом, оформлену рішенням слідчого, прокурора тимчасову перерву у провадженні по кримінальній справі, під час якої ці органи вживають заходів до усунення обставин, що викликали зупинення провадження по справі» [5, с. 19].
На їхню думку, зупинення досудового розслідування це перерва в розслідуванні під час якої слідчий зобов’язаний як безпосередньо, так і через органи дізнання вжити заходів до розшуку підозрюваного, до встановлення особи, яка причетна до вчинення злочину, хоча і без проведення слідчих дій.
Л. М. Рєпкін пише, «зупинення досудового слідства - це перерва, що регламентується законом, у провадженні справи, протягом якої орган дізнання, слідчий і прокурор в межах своєї компетенції вживають активних заходів по усуненню обставин зупинення» [6, с. 12].
В. М. Тертишник зупинення досудового розслідування визначає як вимушене припинення процесуальної діяльності внаслідок появи обставин, які не дозволяють здійснити подальше провадження і закінчити слідство [7].
Є. Г.Коваленко, В. Т. Маляренко визначають зупинення досудового слідства як тимчасову перерву в провадженні розслідування по справі, перерву в процесуальній діяльності, яка не виключає за необхідності проведення розшукових та оперативно-розшукових заходів, з метою розкриття злочину і розшуку обвинуваченого [8, с. 408].
Ст. 280 Кримінального процесуального кодексу України прийнятого Верховною Радою 13.04.2012 визначає, підстави до зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру у разі, якщо:
1) підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;
2) підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме;
3) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва [1].
З
©
Калугін В. Ю., 2012
Існуючі статистичні дані свідчать про значну кількість кримінальних справ, зупинених у зв’язку з невстановленням особи що їх вчинила. Так, тільки в Одеській області за 2011 рік було зупинено за п. 3 ст. 206 КПК України (в редакції 1961 р.) 10408 кримінальних справ.
Кримінальне правопорушення залишається не розкритим не дивлячись на прийняті слідчим заходи. Як було зазначено, причини, не встановлення особи, що вчинила злочин одних випадках, носять об’єктивний характер, в інших - суб’єктивний. Перші нерідко обумовлені надзвичайною складністю розслідування, особливо в сучасних умовах пов’язаною з витонченістю способу вчинення злочинів і протидії їх розкриттю. Учасники таких діянь часто є членами організованих груп і різного роду злочинних формувань, що використовують новітні технології прир вчиненні кримінальних правопорушень і прихованню слідів.
Суб’єктивний характер причин, через які не розкриваються злочини, пов’язаний, як правило, з тим, що слідчий не повною мірою використовує надані законом можливості і засоби для викриття осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення. Найтиповіші недоліки пов’язані з помилками процесуального, організаційного і тактичного характеру, що допускаються при огляді місця події, проведенні обшуку і виїмки, висуненні і перевірці слідчих версій, організації взаємодії слідчого з оперативними підрозділами в доведенні результатів їх діяльності.
У цілях розкриття злочину слідчий повинен активно використовувати всі можливі процесуальні форми передбачені кримінальним процесуальним законом, і має право проводити гласні та негласні слідчі (розшукові) дії, а у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини направляти доручення оперативним підрозділами для проведення заходів направлених на встановлення особи, що вчинила злочин. Слідчий не повинен усуватися від провадження у справі і повинен приймати заходи щодо виправлення причин, які викликали її зупинення, повинен реалізувати весь комплекс необхідних розшукових і інших процесуальних дій по збиранню відомостей направлених на встановлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.
Можливо відсутність такої підстави, як невстановлення особи, причетної до вчинення кримінального правопорушення для зупинення досудового розслідування законодавець пов’язує з порядком визначенням строків досудового розслідування, які починають свій відлік з моменту оголошення особі про підозру,то б то з моменту встановлення її особи, або з інших причин. Тоді постає реальне питання, що робити слідчому з тією масою нерозкритих проваджень, за якими він проводить розслідування, адже у зв’язку з новим порядком початку досудового розслідування кількість матеріалів у провадженні слідчого збільшиться в декілька разів.
Знається є слушною думка Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко стосовно того, що у разі не встановлення особи, що вчинила злочин, при умові, що всі можливі слідчі та процесуальні дії проведені, провадження досудового слідства повинно бути зупиненим і в подальшому мають проводитися оперативно-розшукові заходи направлені на встановлення особи яка вчинила злочин [8, с. 410].
Крім цього, виконання вимог ст. 280 нового КПК, стосовно неможливості проведення слідчих дій по зупиненому кримінальному провадженню, з одного боку, і необхідності використання заходів, направлених на усунення обставин, що призвели такого вимушеного зупинення, з іншого, наводить на думку про характер тих дій. Безперечно, діяльність слідчого повинна бути направлена на збір інформації, необхідної для своєчасного відновлення кримінального провадження. Ця діяльність є важливим засобом досягнення цілей призначення кримінального судочинства.
В юридичній літературі з даного приводу існують протилежні точки зору. Одні автори вважають, що після зупинення слідства вся діяльність по розкриттю і розслідуванню злочину повинна носити непроцесуальний характер, на думку інших, необхідно діяти тільки процесуальним шляхом [9, с. 170].
Враховуючи викладене доцільно внести пропозиції до змісту ст.280 Кримінального процесуального кодексу України доповнивши підставою до зупинення – не встановлення особи, що вчинила кримінальне правопорушення та розширити частину 5, доповнивши її положенням про непроцесуальну діяльність слідчого по зупиненому кримінальному провадженню наступного змісту: «Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного та особи яка вчинила кримінальне правпорошення, ця діяльність слідчого повинна носити непроцесуальний характер».
Список використаних джерел: 1. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» : станом на 22 трав. 2012 р. – К. : Алерта, 2012. – 304 с. 2. Кримінально-процесуальний кодекс України : закон України від 1 квіт. 1961 р. № 902 // Відомості Верховної Ради України. – 1961 – № 2. 3. Попoв A. M. Проблемы усовершенствования оснований и условий приостановления предварительного следствия : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Попoв A. M. – Саратов, 2004. 4. Шатило К. Д. Приостановление дознания и предварительного следствия / К. Д. Шатило. – М., 1963. 5. Громов H. A. Понятие, основания и условия приостановления предварительного следствия / H. A. Громов, С. И. Анненков // Следователь. – 2001. – № 3. – С. 19. 6. Репкин Л. М. Приостановление предварительного следствия : учеб. пособие / Л. М. Репкин. – Волгоград : ВСШ МВД РФ, 1971. – С. 12. 7. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України : підручник / В. М. Тертишник. – 4-те вид., доповн. і переробл. – К. : А.С.К., 2003. – 1120 с. 8. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : підручник / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 688 с. 9. Вандишев B. B. Уголовный процесс : конспект лекций / B. B. Вандишев. – СПб., 2002.
Одержано 29.09.2012
L
УДК [343.132:343.3/7](477)
Артем Іванович Карпов,
здобувач кафедри криміналістики Національної академії внутрішніх справ, підполковник міліції запасу