Слідчі помилки, які допускаються при призначенні судових експертиз

Проаналізовано слідчу практику щодо помилок, які допускають слідчі при призначенні судових експертиз та шляхи їх усунення.

Ключові слова: слідчі помилки, експертиза, об’єкти дослідження.

Під час розслідування кримінальних справ у слідчого досить часто виникає необхідність в призначенні різного роду експертиз, що, у свою чергу, викликає значні процесуальні і теоретичні труднощі, пов’язані з недостатнім опрацюванням окремих питань.

У ч. 2 ст. 75 КПК України та ч. 1 ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» експерт визначається як особа, котра володіє необхідними знаннями для дачі висновку з досліджуваних питань. У свою чергу, ч. 1 ст. 69 нового Кримінального процесуального кодексу України, називає експертом у кримінальному провадженні особу, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань[1; 2; 3].

Предметом конкретної експертизи є експертне завдання, яке необхідно розв’язати експертові під час проведення експертизи і за результатами дослідження на основі відповідного обсягу спеціальних знань з використанням засобів і методів, що перебувають у його розпорядженні, дати обґрунтований та об’єктивний висновок [4].

Проблема слідчих помилок при розслідування кримінальних справ, як самостійна проблема, була сформульована достатньо давно, але її розглядали щодо всього процесу розслідування. Ми розглянемо лише типові слідчі помилки, які припускаються при призначенні судових експертиз.

Всі типові помилки, які допускаються слідчими при призначенні експертиз, умовно можна розділити на дві групи. По-перше, помилки у визначенні мети і постановці питань експертові, по-друге, помилки у виборі засобів для досягнення цієї мети у вирішенні задач [5, с. 199].

Розглянемо найбільш характерні з них та ті, що найчастіше допускаються слідчими. Неправильне формулювання слідчим питань, які ставляться перед експертом є найбільшою помилкою, що припускається при призначенні експертиз. Питання формулюються неповно і некоректно. Експертові дуже складно з формулювання таких питань визначити, що саме хоче дізнатися слідчий, яка мета і задачі дослідження. Як різновид вищезгаданої помилки, яка допускається слідчим при призначенні експертизи, є формулювання питань, що не входять в компетенцію експертного закладу або конкретного експерта – тобто експерт не має в своєму розпорядженні технічних можливостей для вирішення поставлених слідчим питань і завдань, оскільки відсутні або не затверджені методики проведення таких досліджень. Є випадки коли в одній постанові слідчим формулюються питання двох різних експертиз. Наприклад, чи є представлений на дослідження предмет холодною зброєю? Чи цим предметом нанесені пошкодження на представленій на дослідження куртці?).

Крім того, нехтуючи по незрозумілих причинах попередньою консультацією з експертом, слідчі ставлять перед ним не всі можливі питання для з’ясування обставин, що мають значення для справи.

В якості помилки слід відмітити і те, що в описовій частині постанови про призначення експертизи слідчі обмежуються лише фабулою скоєного злочину. Але сам факт скоєного злочину і сформульована фабула не є підставою для призначення експертизи. Експерт повинен мати всю інформацію про обставини справи і яка може бути використана ним в якості вихідних даних для дачі висновку. Тому окрім фабули скоєного злочину в описовій частині постанови про призначення експертизи слідчим необхідно вказувати, де і при яких обставинах, надані на експертизу об’єкти, були виявлені та вилучені.

Н

© Захарченко С. О., 2012

едостатнє по кількості і якості надання зразків для порівняльного дослідження (особливо по почеркознавчим експертизам) призводить до неможливості проведення експертизи або вирішення поставлених перед експертом питань у повному обсязі. Проведення експертизи у таких ситуаціях призупиняється до надання слідчим необхідних і достатніх матеріалів, а у випадку неможливості їх надання – повернення без виконання.

Однією зі слідчих помилок є процес затягування призначення експертизи, де активну роль починає відігравати фактор часу. Він негативно впливає на проведення експертного дослідження, зокрема це може призвести до втрати ознак і якостей об’єктів дослідження, зниженню можливостей експертних досліджень, зростанню вірогідності втрати речових доказів, особливо у випадках передачі кримінальної справи від одного слідчого до іншого. Своєчасне призначення експертиз дозволить уникнути настання вказаних негативних моментів розслідування, отримати орієнтуючу і доказову інформацію на початковому етапі розслідування, побудувати «ланцюжок» зібраних доказів в логічний ряд і правильно організувати розслідування по кримінальній справі.

Також слід виділити наступні помилки, які допускаються слідчими та відносяться скоріше не до стадії призначення експертизи, а до стадії вилучення та підготовки об’єктів дослідження. Це надання матеріалів на дослідження без пояснювальних текстів, неупакованих і неопечатаних. При призначенні експертизи слідчому необхідно звертати особливу увагу на цілісність упаковки матеріалів, що направляються на експертне дослідження. Ушкодження упакування об’єктів може слугувати підставою їх повернення без прийняття до дослідження. Достовірність таких об’єктів, що мають ушкодження упаковки на момент надання на дослідження, викликають великий сумнів: а чи вилучені об’єкти надані на експертизу? Велика кількість кримінальних справ, особливо по лінії незаконного обігу наркотиків, припиняються саме за цієї причини.

Розглядаючи питання упакування об’єктів експертного дослідження, також хотілося відмітити, що в постанові про призначення експертизи слідчі обмежуються лише їх перерахуванням. При цьому не вказується і не описується упаковка, в якій надано кожний об’єкт, її стан. У постанові про призначення експертизи необхідно вказувати упаковку кожного об’єкта з детальним її описом: в який пакувальний матеріал упаковано об’єкт, відтиском якої печатки опечатано, чи завірено підписами, якщо так, то чиїми, чи споряджена упаковка пояснювальним текстом, бажано, дослівно вказати його зміст. Якщо у трьох процесуальних документах (протоколі слідчої дії, постанові про призначення експертизи, висновку експерта) буде вказана і описана одна і та ж упаковка, одні і ті є ознаки об’єкта, достовірність його не викличе сумніву [6, с. 29–35].

Помилкою слідчого, яка тягне втрату доказової інформації, є неправильне зберігання вилучених об’єктів. Найбільш часто зустрічається помилка неправильного зберігання слідів крові, які при тривалому зберіганні в поліетиленовій упаковці загнивають або інший приклад – зберігання відрізків дактилоплівки зі слідами біля систем опалення призводить до того, що желатиновий шар на дактилоплівці «пливе» і сліди зникають.

Розглянувши типові види помилок, які допускає слідчий при підготовці і призначенні експертиз, необхідно також розглянути питання їх усунення.

Помилки в тактиці призначення експертиз – це помилки у вилученні і зберіганні об’єктів дослідження, в підготовці і безпосередньому призначенні.

З метою недопущення розглянутих помилок слідчому необхідно по кожній кримінальній справі, в першу чергу, ретельно аналізувати зібрані докази. Після чого встановити необхідність використання спеціальних знань, а саме яких і в якій галузі; визначити яку доказову інформацію він бажає отримати від експерта.

Для того щоб грамотно призначити експертизу слідчий повинний чітко визначити мету дослідження і намітити коло завдань, які необхідно з’ясувати. Перш ніж виносити постанову про призначення експертизи, слідчому необхідно звернутися до довідкових матеріалів для правильного формулювання питань, визначення експертної установи, а також консультування з експертами стосовно можливості отримання відповіді на те чи інше питання, враховуючи достатність об’єктів, які надаються на експертне дослідження.

Отже, однією з умов попередження експертних помилок, є надання на експертизу повноцінних, перевірених, достатніх з точки зору інформативності вихідних матеріалів. А вони в свою чергу дозволять ширше впровадити різноманітні форми використання спеціальних знань в практику розслідування, будуть сприяти швидкому розкриттю і якісному розслідування злочину, обґрунтованому притягненню винних до кримінальної відповідальності.

Список використаних джерел: 1. Кримінально-процесуальний кодекс України : закон України від 28 груд. 1960 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15. 2. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] // Голос України. – 2012. – 19 трав. – № 90–91. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651а-17/page3. 3. Про судову експертизу : закон України від 25.02.1994 № 4038-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232. 4. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень [Електронний ресурс] : наказ М-ва юстиції України від 8 жовт. 1998 р. № 53/5 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 46. – Ст. 172. – З наступ. змін. та допов. – Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua laws/show/z 0705-98. 5. Россинская Е. В. Судебная экспертиза в гражданском, арбитражном, административном и уголовном процессе / Е. В. Россинская. – М. : Норма, 2005. – 656 с. 6. Актуальные проблемы криминалистики и судебных экспертиз : сб. науч. ст. регион. межвед. межвуз. научн.-прак. конф., 26–27 апр. 2007 г. – Ижевск : Ижев. филиал Нижегород. акад. МВД России ; Экспертиза, 2007. – 160 с.

Одержано 27.09.2012

Проанализирована следственная практика относительно ошибок, которые допускают следователи при назначении судебных экспертиз и пути их устранения.

Ключевые слова: следственные ошибки, экспертиза, объекты исследования.

Analyzed investigative practice regarding mistakes made by investigators in the appointment of judicial expertise and ways to address them.

Keywords: investigating errors, expertise, research facilities.

L

УДК 343.985

Дмитро Дмитрович Заяць,

доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент