Питання сутності судово-експертної діяльності

У тезах відображається питання щодо судово-експертної діяльності, сутності та поняття експертної діяльності, специфіці судо-експертної діяльності. Розглядається поняття професіоналізму експерта.

Ключові слова: судово-експертна діяльність, судова експертиза, криміналістична експертиза, експерт, експертні дослідження.

1. На шляху становлення України як незалежної демократичної правової держави спостерігаються не тільки позитивні зрушення, а й чимало труднощів. Загальновідомо, що кризовий стан будь-якого суспільства, його економічна та соціальна нестабільність супроводжуються процесами стрімкого зростання національної та транснаціональної злочинності. невизначеність економічної стратегії, коливання від ринкових до адміністративних методів регулювання підприємницької діяльності, недосконалість чинного законодавства, це далеко не повний перелік чинників, які призвели до різкого зростання економічної злочинності, що, у свою чергу, тісно пов’язана з такими явищами, як тіньова економіка, корупція, організовані злочинні угрупування тощо. Причина становища, що склалося сьогодні, полягає не лише в складнощах, що мають місце в роботі правоохоронних органів, але й у недостатньому пізнанні природи й змісту судово-експертної діяльності. Саме цей фактор надає особливого значення розгляду проблем судово-експертної діяльності.

Закон України «Про судову експертизу» заклав загальні нормативні основи судово-експертної діяльності відносно до того, яким є вид судочинства під час якого застосовують експертні знання. Законодавець розповсюджує дію низки положень цього Закону і на недержавну судово-експертну діяльність, оскільки до її суб’єктів віднесено у відповідності до ст. 7 не лише штатних працівників державних спеціалізованих установ, а також і експертів, які не є працівниками зазначених установ. Це надає Закону універсальний вигляд і забезпечує відносно цілісне й чітко визначене регулювання відносин, що відбуваються в процесі проведенням судової експертизи.

Специфіка судово-експертної діяльності полягає в тому, що незалежно від виду судочинства – будь то кримінальне, цивільне, адміністративне, конституційне, така діяльність визначається єдністю за своєю методичною основою. Єдиними є загальні закономірності, що вивчаються в межах материнських наук, з яких вийшли і завдяки яким розвинулися відповідні види судової експертизи. Це в свою чергу слугує основою для створення об’єктивних і універсальних експертних методик. Окрім єдності методичних засад судово-експертної діяльності, існує подібність правових аспектів експертизи в кримінальному, цивільному, адміністративному процесах.

Сьогодні законодавство України все більше наближаються до міжнародних стандартів, що передбачає в межах змін, які відбуваються в реформуванні системи судочинства, удосконалення всіх сфер законодавства, в тому числі й законодавчих норм, якими врегульовано судово-експертну діяльність. Сучасне законодавство України в межах здійснюваної правової реформи направлене також на підвищення ролі й переоцінку значення інституту судових експертиз, без яких не може бути ефективно проведене розслідування справи й розкрито злочин. Викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто скоїв злочин, був притягнутий до відповідальності та жоден невинний не був покараний, вимагає неухильного додержання вимог закону про всебічну й повну перевірку всіх доказів щодо винуватості особи у скоєнні злочину. У зв’язку з цим призначення та проведення експертиз є засобом забезпечення об’єктивності, повноти і всебічності як розслідування, так і судового слідства, гарантом обґрунтованості обвинувачення.

2

© Жеребко О. І., 2012

. Професійну діяльність експерта характеризує наявність таких складових як розумова і писемно-мовленнєва активність, що притаманні дослідницькій праці. В кожному випадку експерт досліджує об’єкти експертизи, проводить експерименти, оцінює їх результати, спілкується з колегами, слідчим. Розумова сфера є основою діяльності експерта. Швидкість і гнучкість розумових процесів має прояв у разі обговорення із слідчим чи суддею особливостей призначення експертизи і в консультаційній роботі експерта, що здійснюється ним в не процесуальній формі. Експерт повинен уміти встановлювати і підтримувати психологічний контакт не тільки з колегами, але й з усіма учасниками кримінального судочинства. Для успішної професійної діяльності експерт повинен досконало володіти публічним і діалогічним мовленням, уміти встановлювати емфатичний зв’язок з опонентом, використовувати правила ділового етикету. Важливу роль в його діяльності відіграє культура писемного мовлення, яка реалізується під складання текстової частини висновку і має вираз в чіткому викладенні думок для формування висновку [1, с. 82].

Судово-експертна діяльність – це виконання конкретною особою покладених на неї законом функцій із забезпечення судочинства. Функції суб’єктів процесуальної діяльності – це напрями їх діяльності, що визначені завданнями судочинства і місцем, яке цей суб’єкт відіграє у розв’язанні поставлених завдань. Як функцію розуміють вираження конкретного призначення і місце учасників судочинства, їх спрямованість на досягнення поставлених завдань. Свої функції експерт здійснює в межах основних видів експертної діяльності. Всі вони взаємопов’язані і переплітаються між собою.

3. Психологічна характеристика основних напрямів експертно-криміналістичної діяльності має такі структурні компоненти: пізнавальний, конструктивний, комунікативний, організаторський, а також такі допоміжні її різновиди як засвідчувальний та профілактичний.

Експертна діяльність як усвідомлена професійна діяльність людини містить в собі криміналістичну та психологічну сторони, які складають її зміст. Діяльність експерта, яка пов’язана з проведенням експертизи, завжди має чітко окреслений усвідомлений характер і спрямована у кожному випадку на досягнення конкретної мети, яка виходить з поставленого перед експертом завдання. Саме тому вивчення експертної діяльності як одного з видів діяльності людини не можливе без її глибокого психологічного аналізу. Власне на результатах такого аналізу і повинна ґрунтуватися система професійної підготовки до здійснення цього специфічного виду діяльності з розкриття й розслідування злочинів. Психологічний аналіз експертної діяльності по праву входить до змісту предмету юридичної психології. [2, с. 47].

У характеристиці правоохоронної діяльності, а в її межах експертної, як різновид такої діяльності, відокремлюють також здібності людини до виконання певних операцій, дій. Відповідно до основних положень психологічної науки та юридичної психології, здібності до правоохоронної діяльності визначаються за сукупністю оцінок найважливіших властивостей особи, а саме: соціально-мотиваційних якостей; професійно-мотиваційних якостей; правосвідомості; морально-психологічної підготовленості; ділових якостей (вольових, організаторських); пізнавальних психологічних якостей (мислення, уваги, пам’яті); психофізіологічних якостей [3, с. 249].

Системний підхід до вивчення експертної діяльності, вивчення її структури і взаємозв’язку складових елементів дає можливість побудови моделі такої діяльності, орієнтує у складних ситуаціях. Це має важливе значення для процесу професійного навчання експерта. Таке навчання повинно розпочинатися з особисто-мотиваційного аналізу, проходити стадії цільового, інформаційного, структурно-функціонального аналізу і завершуватися аналізом розвитку професійної діяльності експерта у її історичному та особистому планах. Системний аналіз надає можливість розглядати професійну діяльність у розвитку, а отже, вивчати процес оволодіння нею, становлення професійної майстерності, дефекти діяльності, які викликані психофізіологічними особливостями людини.

3. Прикладом застосування сучасних технологій в діяльності експертних підрозділів органів внутрішніх справ можна назвати створення автоматизованих робочих місць експерта, заснованих на використанні типових судово-експертних технологій. Перспективним напрямом впровадження комп’ютерних технологій в експертну діяльність є створення спеціалізованих комп’ютерних мереж у відомчих судово-експертних установах і підрозділах, котрі в найближчий перспективні можуть бути об’єднані в єдину міжвідомчу мережу судово-експертних установ. Ефективність такого роду комп’ютерної мережі багато в чому буде залежати від рівня можливостей програмного забезпечення автоматизованих інформаційно-пошукових систем та автоматизованих робочих місць експерта, що працюють в межах конкретних експертних спеціальностей і спеціалізації судових експертів.

Технологізація судово-експертної діяльності, в межах якої створюються специфічний інтелектуальний продукт – висновок експерта, є закономірним процесом, що супроводжує як і будь-яке масове виробництво продукції, експертне провадження. Безумовно, що експертні технології мають інноваційний, творчий характер, оскільки пов’язані з впровадженням більш досконалих і ефективних способів організації діяльності експерта в системі державних спеціалізованих судово-експертних установ та в системі відомчих експертних підрозділів [4].

Розглядаючи питання організації діяльності з проведення судової експертизи, варто звернутися й до зарубіжного досвіду тих країн, що мають усталену систему судово-експертних установ та підрозділів, багаті історичні традиції використання спеціальних знань в судочинстві та вирізняються наявність ефективного результату діяльності судових експертів.

Список використаної літератури: 1. Кискина Е. Е. Содержание и структура профессиограммы судебного эксперта / Е. Е. Кискина // Вестник криминалистики. – 2008. – Вып. 3 (27). – С. 77–83. 2. Коновалова В. Е. Правовая психология : учеб. пособие / В. Е. Коновалова. – Харьков : Основа, 1990. – 198 с. 3. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – Минск, 1981. – 383 с. 4. Експертизи у судовій практиці / [за заг. ред. В. Г. Гончаренка]. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.

Одержано 21.09.2012

Ключевые слова: судебно-экспертная деятельность, судебная экспертиза, криминалистическая экспертиза, эксперт, экспертные исследования.

Keywords: Forensic activities expert, forensic examination, expert, expert studies.

L

УДК 343.137(477)

Оксана Валентинівна Захарченко,

старший викладач кафедри кримінального процесу факультету з підготовки слідчих Харківського національного університету внутрішніх справ