Співвідношення прокурорського нагляду, судового та відомчого контролю за законністю розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються у процесі банкрутства

Стаття присвячена дослідженню організаційних та процесуальних аспектів співвідношення прокурорського нагляду, судового та відомчого контролю за законністю розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються в процесі банкрутства, у відповідності до нового КПК України.

Ключові слова: прокурорський нагляд, судовий контроль, відомчий контроль, банкрутство.

Основними інструментами забезпечення законності розслідування кримінальних правопорушень, в тому числі тих, що вчиняються в процесі банкрутства, новий КПК України, як і попередній кримінально-процесуальний закон, визначає прокурорський нагляд, судовий та відомчий контроль (останній зазнав термінологічних змін). Враховуючи, що КПК України від 13.04.2012 р. змінив правовий статус прокурора та керівника органу досудового розслідування, запровадив інститут слідчого судді, потребують переосмислення види діяльності, що здійснюються ними в процесі досудового розслідування, з метою визначення їх належного співвідношення та забезпечення чіткого функціонування механізму дотримання законності у цій сфері.

За новим КПК України прокурор «здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням», будучи наділеним при цьому досить широким спектром повноважень (ст. 36). Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» від 13 квітня 2012 р. № 4652-VI внесено зміни до Закону України «Про прокуратуру», де передбачено, що нагляд має своїм завданням сприяти: 1) розкриттю кримінальних правопорушень, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних та кримінально протиправних посягань; 2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; 3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності; 4) охороні прав і законних інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження; 5) здійсненню заходів щодо запобігання кримінальним правопорушенням, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню. У ст. 30 нової редакції Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор вживає заходів до того, щоб органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування (дізнання та досудове слідство): 1) додержували передбачений законом порядок початку та проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, закриття кримінального провадження, а також додержували строки здійснення досудового розслідування та тримання осіб під вартою; 2) не допускали порушення законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування; 3) виявляли причини вчинення кримінальних правопорушень і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.

Керівник органу досудового розслідування згідно нового КПК України «організовує досудове розслідування» (ст. 39). На відміну від ст. 114-1 КПК України 1960 року, де передбачалося, що «начальник слідчого відділу здійснює контроль за своєчасністю дій слідчих по розкриттю злочинів і запобіганню їм», новий кримінально-процесуальний закон не оперує стосовно цього суб’єкта терміном «контроль». При цьому, за своїм змістом значна частина процесуальних повноважень із попереднього перейшла до нового кодексу, зберігши по суті контрольну спрямованість, що в умовах адміністративної (відомчої) підпорядкованості і службової залежності між слідчим та керівником органу досудового розслідування дає підстави для висновку про фактичне збереження за останнім частини контрольних функцій стосовно процесуальних дій своїх підлеглих, з урахуванням встановлених законом обмежень.

З позицій науки теорії управління, за своєю структурою обидва поняття «керівництво» (зокрема, процесуальне) і «організація» (будь-якої роботи, в тому числі досудового розслідування) як невід’ємну складову включають контроль і перевірку виконання, що закономірно відрізняється залежно від мети, засобів його реалізації, роблячи можливим й окремі термінологічні відмінності.

Ц

© Дворник А. А., 2012

ікаво, що Концепцією реформування кримінальної юстиції України, затвердженою Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008 термін «процесуальне керівництво» частково визначено через поняття «організація», зокрема, згідно даного документу, процесу­альне керівництво прокурора – це організація процесу досудового розслідування, визначення напрямів розслідування, координація процесуальних дій, сприяння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення дотримання у процесі розслідування вимог законів України.

Судовий контроль згідно нового КПК України отримав чи не найбільше розширення та додаткові правові можливості серед інших інструментів забезпечення законності розслідування кримінальних правопорушень, що обумовило запровадження й окремого нового інституту слідчих суддів. Відтепер навіть найбільш м’який запобіжний захід (особисте зобов’язання) слідчий не може обрати самостійно. Остаточне рішення за погодженим із прокурором клопотанням слідчого про застосування запобіжного заходу приймає слідчий суддя.

В узагальненому вигляді нормативно-правові завдання, поставлені перед судовим контролем, містяться у п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, де повноваження слідчого судді розглядаються через здійснення «судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні». Аналогічні положення закріплені у ч. 5 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка була доповнена відповідною нормою на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» від 13 квітня 2012 р. № 4652-VI.

Безумовно, слідчий суддя реалізує свої повноваження через призму завдань кримінального провадження, якими відповідно до ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи прагнення законодавця розширити засади змагальності в процесі досудового розслідування, при здійсненні судового контролю слідчий суддя має брати до уваги приписи, що зафіксовано у ст. 22 «Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості» кримінально-процесуального закону, зокрема, «суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків».

При розслідуванні кримінальних правопорушень, що вчиняються в процесі банкрутства, слідчим суддею виносяться ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, обшук, накладення арешту на майно, проведення експертизи (за клопотанням сторони захисту) тощо. Роль прокурорського нагляду та відомчої організаційно-контрольної діяльності керівника органу досудового розслідування при цьому полягає у попередній перевірці та сприянні у забезпеченні законності, обґрунтованості і своєчасності клопотання слідчого про застосування того чи іншого заходу забезпечення кримінального провадження чи слідчої (розшукової) дії.

Аналізуючи співвідношення прокурорського нагляду та відомчого контролю за законністю розслідування кримінальних правопорушень, слід зазначити, що досить значна частина повноважень прокурора та керівника органу досудового розслідування збігаються. Водночас, правові можливості прокурора істотно ширші, ніж у керівника слідчого підрозділу, письмові вказівки якого слідчому не можуть суперечити вказівкам прокурора та за потреби можуть бути змінені останнім. Поряд зі слідчими, керівник органу досудового розслідування виступає об’єктом нагляду у формі процесуального керівництва, здійснюваного прокурором.

І прокурор, і керівник органу досудового розслідування поєднують не тільки функції охоронців законності в межах своїх повноважень, але й можуть бути активними учасниками досудового розслідування конкретного кримінального правопорушення, маючи схожі завдання та будучи як керівні працівники в межах своєї компетенції відповідальні за долю кримінального провадження. На відміну від них, слідчий суддя, реалізуючи одне завдання – забезпечення дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні – може зі сторони, більш об’єктивно та неупереджено сприяти захисту прав, свобод та інтересів осіб.

Якщо прокурорський нагляд та відомчий контроль досить щільно і постійно супроводжують розслідування кримінального правопорушення протягом усього досудового розслідування, то судовий контроль виникає епізодично, як правило на підставі клопотань (у визначених законом випадках) чи скарг (їх обмежений перелік закріплений у ст. 303 КПК України), надаючи остаточну оцінку правомірності дій (бездіяльності) чи рішень, які перевірялися іншими суб’єктами, що мають наглядові чи контрольні повноваження.

З урахуванням конституційних вимог, відносини суду і прокурора мають будуватися з позицій принципів незалежності і виключності повноважень суду, діяльність якого має ґрунтуватися на суворому дотриманні вимог закону. При цьому, наявна тенденція розширення судового контролю не повинна призвести до вторгнення суду до сфери діяльності прокурора та перетворити досудове розслідування на поле «гри м’язів» та з’ясування першості, дво- чи тривладдя та інших деструктивних явищ, що нерідко виникає після наділення одного з суб’єктів державного механізму додатковими повноваженнями.

Одержано 24.09.2012

Статья посвящена исследованию организационных и процессуальных аспектов соотношения прокурорского надзора, судебного и ведомственного контроля за законностью расследования уголовных правонарушений, совершаемых в процессе банкротства, в соответствии с новым УПК Украины.

Ключевые слова: прокурорский надзор, судебный контроль, ведомственный контроль, банкротство.

The article is devoted to the research of organizational and procedural aspects of the ratio of public Prosecutor’s supervision, judicial and institutional control over the legality of investigation of criminal offences committed in the process of bankruptcy, according to the new criminal-procedural code of Ukraine.

Keywords: Prosecutor’s supervision, judicial control, departmental control, bankruptcy.

L

УДК 343.13

Руслан Вікторович Єдин,

викладач кафедри кримінального процесу факультету з підготовки слідчих Харківського національного університету внутрішніх справ