
- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
- •Оргкомітет нАуково-практичної конференції:
- •Актуальні питання впровадження нового кримінального процесуального кодексу україни у діяльність органів внутрішніх справ та підготовці кадрів
- •Гарантії доступу до правосуддя за новим кпк України
- •Місце та особливості діяльності об’єднань громадян щодо забезпечення економічної безпеки держави
- •Принципи та завдання управління персоналом органів внутрішніх справ України
- •Правовий статус керівника органу досудового розслідування
- •Трансформації в кримінальному процесі та деякі тенденції криміналістики в сучасних умовах
- •Окремі аспекти реалізації статусу керівника органу досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством України
- •Тактика профілактики злочинів в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Єдиний реєстр досудових розслідувань та його призначення
- •Регламентація слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій в Кримінальному процесуальному кодексі України
- •Окремі питання оптимізації системи органів досудового слідства та правового статусу слідчих в контексті прийняття нового кпк України
- •Особливості взаємодії оперативних та слідчих підрозділів за новим кпк україни
- •Пред’явлення для впізнання в новому кпк україни
- •Отримання зразків для експертизи у кримінальному провадженні
- •Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля: до дискусії щодо елемента «особа потерпілого»
- •Прокурорський нагляд за дотриманням законності на стадії досудового слідства за новим кпк України
- •Роль і статус захисника в кримінальному процесі
- •Окремі питання застосування приватного обвинувачення за новим кпк України щодо незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування
- •Щодо реалізації засади змагальності сторін в процесуальній діяльності основних учасників кримінального провадження
- •Деякі проблемні питання впровадження нового кпк в практичну діяльність
- •Проблемні аспекти викладання навчальної дисципліни «кримінальний процес» за кпк україни 2012 року
- •Зупинення (відновлення) досудового та судового провадження за новим кпк України
- •Сучасні погляди на застосування заходів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному провадженні
- •Теоретичні питання до нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування процесуального статусу прокурора у кримінальному провадженні в умовах прийняття нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Окремі проблеми удосконалення інституту юридичної допомоги потерпілому при застосуванні нового кримінального процесуального законодавства україни
- •Теоретичні вади практичного застосування нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Деякі особливості доказування за новим кпк україни
- •Порівняльний аналіз морфології вогнепальних ушкоджень одягу зброєю з набоєм 9×18 пм в межах близької дистанції
- •Особа злочинця, як ключовий елемент криміналістичної характеристики вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини
- •Судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії досудового розслідування за новим кпк України
- •Окремі аспекти взаємодії слідчих і оперативних працівників щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •Окремі аспекти застосування слідчим запобіжного примусу у кримінальному провадженні: види та підстави
- •Деякі поблемні аспекти захисту дитинства кримінально-правовими засобами
- •Деякі аспекти криміналістичного дослідження підписів
- •Гармонізація інституту використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві
- •Підстави призначення судової експертизи за новим кпк України
- •Особливості проведення обшуку в рамках кримінальних справ пов’язаних з незаконним виготовленням чи ремонтом вогнепальної зброї та бойових припасів
- •Процесуальні функції за новим кпк України
- •Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
- •Окремі способи перевезення наркотиків залізничним транспортом
- •Актуальні питання застосування особистої поруки за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Шляхи підвищення ефективності оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі
- •Проблемні питання застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
- •Деякі аспекти реалізації принципу публічності в кримінально-процесуальній діяльності адвоката
- •Окремі питання щодо методики виявлення та документування правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів
- •Дослідження обставин дорожньо-транспортних пригод за допомогою новітніх технологій лазерного сканування
- •Можливості обмеження конституційних прав і свобод людини у кримінальному судочинстві відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України
- •Співвідношення прокурорського нагляду, судового та відомчого контролю за законністю розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються у процесі банкрутства
- •Правові відносини слідчого з прокурором за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Питання сутності судово-експертної діяльності
- •Особливості застосування слідчим електронних засобів контролю
- •Слідчі помилки, які допускаються при призначенні судових експертиз
- •Перевірка показань на місці як тактична комбінація
- •Значення встановлення типових ознак дій підозрюваного після скоєння злочину при розробці криміналістичної характеристики примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- •Взаємопроникнення наукового знання як одна з провідних тенденцій сучасності
- •Особливості призначення експертизи у справах про господарські злочини, пов’язані з підробленням документів, у світі нового кримінального процесуального законодавства
- •Інститут зупинення досудового розслідування за новим кпк
- •Перспектива використання негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування шахрайств
- •Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством україни
- •Здійснення слідчим суддею контролю за екстрадицією особи
- •Участь спеціаліста у кримінальному провадженні
- •Взаємодія слідчого з підрозділами збройних сил україни в розкритті та розслідуванні терористичних актів
- •Шляхи удосконалення прийняття на службу до органів внутрішніх справ
- •Проблемні питання судової експертизи в кримінальному процесуальному кодексі України
- •Криміналістичні технології розслідування злочинів
- •Слідчий суддя, як представник судової влади під час досудового провадження
- •Поняття «порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки»
- •Актуальні питання забезпечення права на захист
- •Запобіжні заходи як складові чинники кримінального переслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством
- •Про окремі аспекти визначення процесуальної дієздатності неповнолітнього потерпілого при проваджені досудового розслідування
- •Взаємодія слідчих та оперативних підрозділів згідно нового кримінального процесуального кодексу україни
- •ЗагальнІ умовИ допустимості застосування спеціальних знань та науково-технічних засобів у кримінальному провадженні
- •Порівняльний аналіз криміналістичної та оперативно-розшукової характеристик
- •Про необхідність розробки методичних рекомендацій по підготовці матеріалів для проведення дослідження знаків для товарів і послуг
- •Особливості кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України
- •Використання комп’ютерної симуляційної програми Carat-3 при проведенні автотехнічних досліджень в ндекц при гумвс України в Харківській області
- •Модуль динамічного розрахунку
- •Модуль кінематичного розрахунку
- •Модуль для аналізу зіткнень
- •Графічне представлення розрахунків
- •Використання симуляцийної программи carat-3 при проведенні транспортно-трасологічної експертизи
- •Використання симуляційоної програми carat-3 при проведенні автотехнічного дослідження
- •Деякі проблеми взаємодії сторони захисту з експертом за новим кримінальНим процесуальним кодексом україни
- •Шляхи вдосконалення кримінальної відповідальності за грабіж, вчинений у співучасті
- •Окремі питання правової регламентації міжнародного співробітництва за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Передача слідчому оперативно-розшукових матеріалів про ознаки злочину: проблемні питання здійснення в світі новел кпк україни
- •Функціональна складова побудови системи кримінального судочинства за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Суб’єкти оперативно-розшукової діяльності за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Очна ставка чи одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях?
- •Криміналістична та суміжні характеристики злочину
- •Інформаційне забезпечення роботи підрозділів карного розшуку
- •Правовий примус у механізмі охорони надр України
- •Тактичні особливості допиту
- •Класифікація саморобної та переробленої вогнепальної зброї
- •Застосування положень нового кримінального процесуального законодавства україни щодо захисту прав потерпілого у кримінальному судочинстві
- •Сутність кримінально-процесуальних функцій
- •Наглядова функція держави у кримінальному процесі
- •Типові слідчі ситуації розслідування підпалів транспортних засобів
- •Кримінальний процесуальний кодекс України: теоретико-критичний аналіз
- •Негласні слідчі (розшукові) дії: процесуальні елементи побудови
- •Про особливості розслідування шахрайств, пов’язаних із заволодінням житлом
- •Використання комп’ютерної техніки та графічних редакторів, при проведенні досліджень штрихів, що перетинаються
- •Особливості процедури судового розгляду кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за новим кпк України
- •Окремі аспекти підготовки кадрів для органів прокуратури у зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування системи судово-експертних установ на сучасному етапі
- •Криміналістична наука і нове кримінальне процесуальне законодавство
- •Еволюція очної ставки як слідчої дії за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Особливості встановлення за допомогою спеціальних медичних знань окремих обставин неналежного виконання обов’язків медичними та фармацевтичними працівниками
- •Деякі аспекти ведення єдиного реєстру досудових розслідувань
- •Регламентація змагальності у досудовому провадженні за новим кпк україни та кпк республіки грузія: спільні та відмінні риси
- •Формування системи завдань кримінального провадження у новому кпк України
- •Особливості з’ясування обставин, що підлягають встановленню, у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх
- •Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Кримінально-правова та криміналістична характеристика розкрадань на об’єктах електроенергетики
- •Особливості околофутбольного угруповання: криміналістичний аспект
- •Деякі питання визначення процесуального статусу підозрюваного за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Актуальні питання визначення підстав та порядку затримання особи
- •Методика відтворення обстановки і обставин події у справах по дтп, пов’язаних із маневром транспортного засобу
- •Яка інформація є заявою про кримінальне правопорушення?
- •Нове кримінально процесуальне законодавство та оперативно-розшукова діяльність
- •Запобігання злочинам у бюджетній сфері україни: криміналістичний аспект
- •Кримінальний процес в історичному розрізі: від «Руської Правди» до Судових статутів 1864 року
- •Проблеми правової регламентації реабілітації в новому кпк
- •Суд присяжних: новела кримінального судочинства україни
- •Використання науково-технічних засобів під час огляду речей за фактами вчинення вбивств
- •Щодо залучення адвоката-захисника до участі у кримінальному провадженні
- •Доказування за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •НегласнІ слідчІ діЇ за новим кпк України
- •Про окремі проблеми доказування у кримінальних справах про вбивства новонароджних дітей
- •Питання забезпечення прав і свобод людини та громадянина в новому Кримінальному процесуальному Кодексі України
- •Забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту за новим кпк України
- •Особливості процесуального статусу неповнолітніх у розрізі нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Проблемні питання очної ставки (організаційний аспект)
- •Щодо процедури провадження в суді присяжних у кримінальному судочинстві
- •Окремі аспекти міжнародного співробітництва під час кримінального провадження
- •Вивчення особи обвинуваченого в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Суд присяжних в Україні: proetcontra
- •Деякі питання оскарження порушення розумних строків за новим кримінально-процесуальним законодавством україни
- •Функціональне призначення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні
- •Особливості початку досудового розслідування економічних злочинів
- •Особливості залучення спеціаліста до участі у кримінальному провадженні
- •Процесуальні особливості допиту свідка при застосуванні нового кпк україни: порівняльно-правовий аспект
- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
Можливості обмеження конституційних прав і свобод людини у кримінальному судочинстві відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України
Розглядається можливість обмеження конституційних прав та свобод людини відповідно до положень нового Кримінального процесуального кодексу України.
Ключові слова: права та свободи людини, обмеження прав та свобод, особиста недоторканність, запобіжний захід, заходи кримінально-процесуального примусу.
Права та свободи людини є одним з найважливіших соціальних та правових інститутів, адже саме він у повній мірі відображає досягнення суспільством певного рівня розвитку, стан захищеності особи в цілому, її життя та здоров’я, честі та гідності, безпеки та недоторканності. Дотримання прав та свобод особи є головною передумовою здійснення будь-якого виду діяльності, адже людина, за справедливим твердження давньогрецького філософа Протагора, є мірою всіх речей.
Дане положення знайшло своє втілення і в чинному законодавстві, насамперед у ст. 3 Конституції України, відповідно до якої права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Таким чином, захист прав та свобод людини визнається однією з найголовніших функцій держави, реалізація якої забезпечується через діяльність державних органів, у тому числі і правоохоронних в рамках здійснення ними кримінально-процесуальної діяльності, яка, в свою чергу, повинна не лише захищати інтереси людини, суспільства і держави від злочинних посягань, а й забезпечувати захист самих прав та свобод людини. Разом з тим цілком закономірним є те, що закон, встановлюючи тимчасове обмеження прав і свобод людини, тим самим гарантує їх захист [1, с. 219–220]. Адже успішне виконання завдань кримінального судочинства є можливим лише при умові застосування примусових заходів, якими, як правило, можуть обмежуватись певні групи прав та свобод людини. І в першу чергу ці обмеження стосуються особистісних та фізичних прав особи, наприклад, права на повагу до гідності (ст. 28 Конституції України), права на свободу та особисту недоторканність (ст. 29 Конституції України), права на недоторканність житла (ст. 30 Конституції України), права на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31 Конституції України), права на невтручання в особисте та сімейне життя (ст. 32 Конституції України). Окрім цього, необхідно зазначити, що під час провадження по кримінальній справі можуть обмежуватись й інші групи конституційних прав та свобод людини, наприклад, політичне право бути обраним до органів державної влади (ст. 38 Конституції України), економічне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (ст. 41 Конституції України) тощо.
Аби забезпечити існування оптимального балансу між проголошеною Конституцією України недоторканністю прав і свобод людини та можливістю їх тимчасового обмеження під час провадження по кримінальній справі, в кримінальному процесі існує система процесуальних гарантій, складовою якої є процесуальні принципи.
Кримінальний процес ґрунтується на таких загальноправових принципах, як недоторканність особи; повага до честі та гідності особи, а також невтручання в її особисте та сімейне життя; недоторканність житла; таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Однак здійснення кримінально-процесуальної діяльності в багатьох випадках вимагає втручання у особисту сферу, обмеження свободи пересування особи, отримання інформації особистого характеру тощо. І це сприймається як нормальне явище для діяльності правоохоронних органів. Саме тому, загальноправові процесуальні принципи, що діють в сфері кримінального судочинства, як керівні засади покликані визначати та затверджувати здійснення провадження по кримінальній справі у такий спосіб, при якому одночасно забезпечується ефективне функціонування системи кримінального процесу та захист конституційних прав і свобод людини. При цьому останнє досягається за допомогою виключення можливості незаконного звуження їх обсягу, а саме шляхом установлення у законі підстав, порядку та меж обмеження конституційних прав і свобод особи.
Т
©
Даниленко А. В., 2012
Саме тому «процесуальний порядок (або механізм), з одного боку, сприяє результативності й ефективності застосування заходів процесуального примусу, а з іншого – максимально забезпечує дотримання прав, свобод та інтересів осіб, до яких вони застосовуються, захищаючи їх від надмірного, неприпустимого примусу» [3, с. 58]. Зокрема, кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу: 1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення; 2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні (ч. 2 ст. 207 КПК України). Затримання особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, може провадитись уповноваженою службовою без постанови слідчого судді, суду лише у таких підставах: 1) якщо цю особу застали при вчиненні злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі і потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на, що саме ця особа вчинила злочин (ч. 1 ст. 208 КПК України. До того, ж затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, має певні часові межі, а саме, не може тривати більше 72 годин, що є ще однією гарантією дотримання цього конституційного права людини.
Також особливого порядку вимагає застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке може бути застосоване лише до підозрюваного чи обвинуваченого при наявності встановлених у законі умов і лише за рішенням слідчого судді, суду. По-перше, даний запобіжний захід можна застосовувати: 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов’язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, - виключно у разі, якщо прокурором буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років; 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку (ч. 2 ст. 183 КПК України). По-друге, метою застосування даного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 2 ст. 177 КПК України) І, по-третє, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити зазначені вище дії (ч. 3 ст. 177 КПК України). Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України. Окрім того при обранні запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язані оцінити у сукупності і такі обставини як: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (ст. 178 КПК України). Тримання під вартою є обмеженням природного права людини на свободу та особисту недоторканність, а тому для захисту цього права закон встановлює певні часові межі, у яких даний запобіжний захід може застосовуватись. Так, відповідно до ст. 197 КПК України на стадії досудового розслідування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою можливе максимально строком до 12 місяців.
Разом з тим, у новому КПК України проблемним залишається питання про порушення конституційного права особи на свободу та особисту недоторканність, що може бути викликане тривалим судовим розглядом кримінальних справ стосовно осіб, які перебувають під вартою, адже строк тримання під вартою таких осіб законом не визначено. Так, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов’язаний до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру розглянути питання про подовження строку тримання обвинуваченого під вартою. За наслідками розгляду цього питання суд може прийняти рішення про подовження строку тримання під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд також зобов’язаний повторно розглянути питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершено до його спливу. Але кінцевий строк на який може бути подовжено строк тримання під вартою обвинуваченого законом не визначено.
Однак не лише затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежують конституційне право особи на свободу та особисту недоторканність. Необхідно також указати на ще один примусовий захід – привід, який може бути застосований до свідка, підозрюваного та обвинуваченого (ст. 140 КПК України) у разі неявки їх до органу досудового розслідування чи суду з неповажних причин. Фактичною підставою для застосування приводу є саме неявка особи з неповажних причин за викликом до органів досудового розслідування чи суду, юридичною ж підставою його здійснення слугує ухвала слідчого судді чи суду. Даний захід процесуального примусу також тимчасово обмежує свободу людини та її особисту недоторканність, але лише на час доставки до органів досудового розслідування чи суду. Крім того відповідно до ч. 4 ст. 143 КПК України у випадку невиконання особою, що підлягає приводу, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику. До того ж привід є важливим засобом впливу правоохоронних органів на неналежну поведінку учасників кримінального судочинства і дуже часто - єдиним способом забезпечення їх явки для проведення слідчих, судових та інших процесуальних дій. Так, згідно з даними судової статистики неявка в судове засідання учасників процесу є основною причиною, що призводить до тривалого перебування справ на розгляді судів. Зокрема станом на 1 січня 2011 р. через неявку підсудних, свідків, захисників та інших учасників процесу було відкладено розгляд 15,2 тис. справ, що на 13,8 % більше, ніж на 1 січня 2010 р., із них – 7,3 тис., або 29,5 %, – через неявку свідків чи потерпілих; 4,9 тис. справ, або 20 %, – підсудного. Суди приймали рішення про привід свідка чи потерпілого під час розгляду 39,7 тис. справ [4].
Нажаль, розглянути усі можливі випадки обмеження конституційних прав та свобод людини в рамках даної роботи неможливо, але й з викладеного можна зробити висновок, що кримінальне судочинства як специфічний вид діяльності потребує певного обмеження відповідних прав та свобод людини, але будь-які обмеження повинні відбуватись лише у випадках, на підставах та в строки визначені законом.
Список використаної літератури: 1. Бандурка О. М. Оперативно-розшукова діяльність. Частина I : підручник / О. М. Бандурка. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту. внутр. справ, 2002. – 336 с. 2. Європейська конвенція про захист прав та основних свобод людини : прийн. 4 листоп. 1950 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.echr.ru/documents/doc/2440800/2440800-002.htm. 3. Назаров В. В. Конституційні права людини та їх обмеження у кримінальному процесі України : монографія / В. В. Назаров. – Х. : Золота миля, 2009. – 400 с. 4. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2010 р. (за даними судової статистики) [Електронний ресурс] / [опрац. Г. І. Рудник та О. О. Апанасенко]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/4034B350D7EB0B50 C22578AF00236E6D?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=4034B350D7EB0B50C22578AF00236E6D&Count=500&.
Одержано 30.09.2012
Рассматривается возможность ограничения прав и свобод человека в соответствии с положениями нового Уголовного процессуального кодекса Украины.
Ключевые слова: права и свободы человека, ограничение прав и свобод, личная неприкосновенность, мера пресечения, меры уголовно-процессуального принуждения.
In this article the author researched the possibilities of restriction of human’s rights and liberties according to the new Criminal Procedure Code.
Keywords: human’s rights and liberties, restriction of the rights and liberties, personal immunity, preventive punishment, measures of criminal procedure compulsion.
L
УДК 343.1
Анатолій Анатолійович Дворник,
прокурор Ленінського району м. Луганська