Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Коментар до КПК 2012 .doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
19.02 Mб
Скачать

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні

Проводиться аналіз визначення поняття даних про особу обвинуваченого. Розглянуто джерела інформації про особу обвинуваченого; методи, засоби, тактичні прийоми її отримання.

Ключові слова: обвинувачений, тактичний прийом, джерела інформації.

Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України відіграє важливу роль не лише для роботи судової системи, а й для всього українського суспільства, правового захисту громадян.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 прийнятого КПК України). Відповідно в ст. 91 КПК України серед обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні є:

– встановлення винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

– обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Саме навколо обвинуваченого зосереджується вся процесуальна діяльність, яка спрямована на отримання об’єктивної інформації про подію злочину. Ніхто інший не знає про злочин стільки, скільки знає сам злочинець. Звідси – всі зусилля слідчого, суду спрямовуються на вибір таких прийомів, які б розкрили сформований у обвинуваченого (підозрюваного) суб’єктивний образ події злочину. Зміст роботи з цією категорією людей потребує особливих, специфічних, професійних, конкретних знань, умінь і практичних навичок.

У числі проблем удосконалення діяльності органів розслідування заслуговує на увагу вивчення особи злочинця, зокрема, наукова розробка питань криміналістичного вивчення обвинуваченого (підозрюваного), техніки, тактики і методики збирання і використання інформації про його особу.

У літературі існують різні підходи до визначення поняття даних про особу обвинуваченого. Так, М. Г. Коршик, A. M. Ларін і С. С. Степічев вважають, що під даними, що характеризують особу обвинуваченого, слід розуміти відомості про постійні або відносні стійкі ознаки, властивостях і якостях особи, що мають істотне значення для справи [4, с. 98]. На думку A. M. Яковлєва, це об’єктивне вираження особи в навколишньому середовищі [5, с. 111]. Вважаємо, що такі визначення не охоплюють всі ознаки даних, що характеризують особу обвинуваченого. Слід відмітити, що слідчому, суду приходиться мати справу не з кожним джерелом окремо, а з декількома джерелами, які знаходяться в самих різних співвідношеннях один з одним. На основі сукупності даних про особу обвинуваченого (підозрюваного), слідчий, суд за участю фахівців-психологів може одержати психологічний портрет про його особу, який дозволить прогнозувати поведінку обвинуваченого в різних ситуаціях.

Для того, щоб носій інформації про особу обвинуваченого (підозрюваного), став інформаційним джерелом у кримінальному провадженні, він повинен бути встановлений особою, що здійснює досудове розслідування. Джерела інформації про особу обвинуваченого слід відрізняти від методів і засобів вивчення. Метод реалізується в рамках конкретного джерела. При цьому в рамках одного джерела може бути застосовано декілька методів. Наприклад, при отриманні показів від обвинуваченого (підозрюваного) слідчий, суд використовує метод бесіди і спостереження. Під засобом розуміється сукупність дій, направлених на отримання інформації про особу обвинуваченого (наприклад, слідчі дії, напрям запитів, які він може надсилати в різні установи і організації).

Д

© Бурбело Б. А., 2012

ля зручності розгляду, залежно від способу віддзеркалення інформації про особу обвинуваченого всі джерела умовно можна розділити на ідеальні і матеріальні. Як ідеальні джерела інформації виступають, перш за все люди, що мають в своєму розпорядженні інформацію, що являє інтерес для органів розслідування. Серед матеріальних слід виділити відображення в навколишньому середовищі у вигляді слідів і різні документи. При цьому залежно від способу отримання інформації з цих джерел вона може набувати процесуальної і не процесуальної форми.

До процесуальних засобів збирання інформації про особу обвинуваченого (підозрюваного) належать слідчі дії (допит, огляд, обшук, слідчий експеримент, експертизи та ін.). Одержані в результаті їх проведення відомості знаходять відображення в протоколах слідчих дій, а також в вилучених речових і письмових доказах. Особливо важливу роль в вивченні особи обвинуваченого відіграють експертизи – судово-психіатрична, судово-психологічна, судово-наркологічна.

Важливо відмітити, що планування роботи слідчого по збиранню відомостей, що характеризують особистість обвинувачуваного (підозрюваного), забезпечує органічну єдність розслідування злочинів в цілому по збору зазначених відомостей. Так, по об’ємним і складних справах у процесі розслідування іде постійне нагромадження інформації про особистість обвинувачуваного, а часто і про особистості багатьох обвинувачуваних. Ця інформація різна по змісту і джерелам. Одні відомості носять можливий, а інші достовірний характер; одні мають потребу в простій елементарній перевірці, інші вимагають для цього складної роботи (висування версій, проведення слідчих дій, а іноді і виконання цілого комплексу процесуальних і інших заходів).

На нашу думку необхідно класифікувати ряд прийомів, що допоможуть упорядкувати діяльність слідчого по збиранню, зберіганню і класифікації одержуваних відомостей про особистість обвинувачуваного. Один з таких прийомів складається в заповненні спеціальних карток на кожного обвинувачуваного (підозрюваного). У ці картки заносяться поряд із встановленими даними також і всілякі відомості, що відносяться до особистості обвинувачуваного і цікавлять слідство. Ведення карток ефективно при розслідуванні злочинів групою слідчих. При цьому немає необхідності щораз розповідати своєму колезі про нові відомості, отримані у результаті проведення тієї або іншої слідчої дії. Нові відомості про обвинувачуваного, заносяться в картку і, таким чином, стають надбанням всіх слідчих, що працюють у групі [2, с. 26].

При збиранні інформації про особу обвинувачуваного (підозрюваного) слідчий неминуче виходить за межі процесуальних рамок і тому пізнання хоча і відбувається з дотриманням принципу законності, але прийомами і засобами, які не завжди регламентовані законом. Подіб­ну думку висловили М. Г. Коршик та С. С. Степічев, які вважають, що вивчення особи обвинувачуваного в криміналістичному плані може виходити за процесуальні рамки, як за обсягом відомостей, що збираються, так і за засобами, при допомозі яких вони встановлюються [3, с. 16].

Правову проблему безпосереднього отримання інформації від обвинувачуваного треба розглядати комплексно, досліджуючи при цьому: а) процесуальні права органу розслідування; б) процесуальне становище обвинувачуваного (підозрюваного); в) морально-етичні норми. Ефективність цієї діяльності обумовлюється передусім додержанням законності. Реалізація цього принципу мотиву потребує дотримання таких етичних критеріїв і принципів поведінки: а) при виборі засобів слідчий, суд повинен вживати всі залежні від нього заходи для того, щоб засоби приводили до досягнення цілей розслідування; б) знати наперед і застосовувати всі необхідні заходи, щоб засоби, які він використовує, не приводили до побічних наслідків.

Методи, засоби, тактичні прийоми і рекомендації мають за мету забезпечити в ході розслідування отримання певної і вірогідної інформації про особу обвинуваченого (підозрюваного).

Список використаних джерел: 1. Кримінальний процесуальний кодекс України : від 13.04.2012 № 4651-VI-ВР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/go/4651-17. 2. Карнеева Л. М. Расследование преступлений группой следователей : [пособие] / Л. М. Карнеева., И. С. Галкин. – М., 1965. – 74 с. 3. Коршик М. Г. Изучение личности обвиняемого на предварительном следствии : [пособие]. – Изд. 2-е, испр. и доп. / М. Г. Коршик, С. С. Степичев. – М. : Юрид. лит., 1969. – 78 с. 4. Коршик М. Г. Доказательственное значение данных, характеризующих личность обвиняемого / М. Г. Коршик, A. M. Ларин, С. С. Степичев // Советское государство и право. – 1966. – № 6. – С. 97–101. 5. Яковлев A. M. Об изучении личности преступника / A. M. Яковлев // Советское государство и право. – 1962. – № 11. – С. 108–113.

Одержано 25.09.2012

Проводится анализ определения понятия данных о личности обвиняемого. Рассмотрено источники информации о личности обвиняемого; методы, средства, тактические приемы ее получение.

Ключевые слова: обвиняемый, тактический прием, источники информации.

The notion as information about the accused is analyzed in the article. Considered a source of information about the person accused, methods, tools, tactics receive it.

Keywords: accused, tactical method, sources of information.

L

УДК 343.98

Олена Анатоліївна Вовчанська,

здобувач кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ