Деякі аспекти криміналістичного дослідження підписів

У практиці почеркознавчих досліджень значне місце займають дослідження підписів. Як відомо, підпис представляє собою обмежений об’єм графічного матеріалу, являється одним із складніших об’єктів почеркознавчої експертизи. При його дослідженні виникають певні труднощі, які обумовлюють особливості збору матеріалу.

Насамперед, особа, яка призначила експертизу, повинна не тільки правильно формулювати завдання експертизи, але і створювати реальні умови для їх вирішення. Це досягається перш за все шляхом надання в повному об’ємі відповідних речових доказів, порівняльних зразків, інших матеріалів справи, що містять «біографічні» дані про походження і умови зберігання досліджуваних об’єктів.

Досліджувані документи представляють експертові в оригіналі. Лише в особливих випадках допустиме представлення фотознімку тексту або підпису. Наприклад, якщо написи виконані на незвичному матеріалі, який неможливо вилучити. Та все ж нерідко на дослідження надають ксерокопії або факсокопії документів. При такому способі передачі зображення на папір експерт не може встановити послідовність виконання штрихів, прослідкувати наявність ознак, які вказують на технічну підготовку, на незвичність виконання підпису. Враховуючи сучасний розвиток комп’ютерної техніки, буває скрутно встановити ознаки монтажу. Тому існують обмеження проведення досліджень ксерокопій підписів.

Документи, що направляються на експертизу, з метою забезпечення їх збереження повинні бути поміщені в конверт. На конверті до того, як в нього будуть вкладені досліджувані документи, вказуються їх найменування, реквізити і кількість. У практиці часто трапляються випадки, коли досліджувані документи підшиваються в папку з іншими матеріалами справи, що іноді веде до невиправного псування досліджуваних об’єктів і робить неможливим проведення криміналістичної експертизи. Крім того, почеркознавчі експертизи в більшості випадків багатооб’єктні, тому матеріали кримінальної справи, що не відносяться до дослідження, ще більше захаращують і ускладнюють процес дослідження.

У спірні документи неприпустимо вносити які-небудь зміни шляхом обведення, підкреслення, інших позначок досліджуваних підписів різними письмовими приладами (маркери, олівці, кулькові, гелі, чорнильні ручки і так далі); пошкодження документів шляхом вирізання або наклеювання окремих фрагментів тощо.

Наукова обґрунтованість висновку експерта та об’єктивність вирішення питань, які ставляться перед експертом-почеркознавцем, безпосередньо залежать від кількості та якості порівняльного матеріалу (зразків підпису а також почерку), який надається слідчим чи судом. Необхідно вже на початковому етапі розслідування підготувати необхідні матеріали, наскільки це можливо, і призначати проведення експертизи.

Враховуючи методику проведення почеркознавчої експертизи, вкажемо особливості кожної групи зразків підписів, що надаються як порівняльний матеріал:

1. Вільні – підписи, виконані передбачуваним виконавцем до скоєння злочину і не в зв’язку з ним. При виконанні цих документів особа не тільки не знала, але і не могла припускати можливості їх подальшого використання в якості зразків підписів. Окрім зразків підписів нерідко виникає необхідність у зразках почерку, особливо коли спірний підпис містить літерну або змішану транскрипцію. У всіх випадках отримання вільних зразків особа, яка винесла ухвалу про призначення почеркознавчої експертизи, перевіряє безсумнівність їх походження. Потрібна впевненість в тому, що вони виконані особою, що саме перевіряється, а не кимось іншим від його імені. Експерти теж перевіряють надані зразки, порівнюючи їх між собою та з іншими видами наданих зразків. В результаті до уваги можуть прийматися тільки окремі зразки, про що обов’язково вказується в експертизі.

2. Умовно-вільні – підписи, виконані після порушення кримінальної справи, але не спеціально для дослідження. Наприклад, підписи, що виконані в протоколах допиту, очної ставки, поясненнях і інших матеріалах справи.

3. Експериментальні – підписи, виконані особою, що перевіряється, спеціально для експертного дослідження. Поширеною помилкою є відбір зразків підпису шляхом змалювання спірних підписів. Такі зразки є непридатними і не можуть допомогти у встановленні істини.

В

© Бідняк Г. С., 2012

арто враховувати, що у особи, яка виконує рукопис, можливі різні варіанти написання підписів (скорочені, для офіційних документів), варто передбачити володіння письмом обома руками. Відбирають всі варіанти підписів так, щоб вони відповідали вимозі зіставності. Поширеним є проведення дослідження підписів, виконаних від імені визначеної існуючої особи або вигаданої особи. В цьому випадку необхідно відбирати зразки підпису не тільки від свого імені, але і від імені іншої існуючої або вигаданої особи, а також зразки почерку з літерами, які містить у собі спірний підпис.

Для виконання зразків необхідно створити умови, максимально наближені до тих, в яких виконувався спірний підпис (стоячи, сидячи, на колінах і т. д.). Зразки рекомендується відбирати неодноразово (не менше трьох разів), з інтервалом від декількох хвилин до декількох годин або днів – залежно від обставин справи (щоб особа, яка перевіряється, змогла забути попередній варіант виконання).

У найбільш складних випадках слідчий, суддя для отримання зразків підпису може запросити фахівця, який має спеціальні знання в області почеркознавства.

Усі зразки рукописів, направлені на експертизу, завіряються слідчим, суддею. Матеріали, представлені слідчим або судом, як зразки для порівняльного дослідження, повинні бути співставленні із спірним документом за часом написання, змістом і цільовим призначенням, матеріалом письма, способом виконання, умовами виконання документа, станом пишучої особи, темпом письма.

Порівняльний матеріал представляється експертові в тому об’ємі, який дозволив би всесторонньо проаналізувати ознаки, що містяться в порівнюваних рукописах. Оскільки у кожному конкретному випадку потрібна різна кількість зразків, то важко дати єдині і точні рекомендації для всіх видів дослідження підписів. Необхідно дотримуватися загальноприйнятого правила: чим менше об’єм досліджуваного рукопису, тим більше повинно бути порівняльних зразків.

Ми впевнені, що взаєморозуміння і добросовісна співпраця особи, яка призначила експертизу, та експерта по кожній справі принесе плідний результат – підвищить якість експертних досліджень і сприятиме досягненню головної мети – розкриттю злочину і встановленню істини у справі.

Одержано 01.10.2012

L

УДК 343.982:343.148

Володимир Сергійович Бондар,

начальник ад’юнктури Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник