- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
- •Оргкомітет нАуково-практичної конференції:
- •Актуальні питання впровадження нового кримінального процесуального кодексу україни у діяльність органів внутрішніх справ та підготовці кадрів
- •Гарантії доступу до правосуддя за новим кпк України
- •Місце та особливості діяльності об’єднань громадян щодо забезпечення економічної безпеки держави
- •Принципи та завдання управління персоналом органів внутрішніх справ України
- •Правовий статус керівника органу досудового розслідування
- •Трансформації в кримінальному процесі та деякі тенденції криміналістики в сучасних умовах
- •Окремі аспекти реалізації статусу керівника органу досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством України
- •Тактика профілактики злочинів в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Єдиний реєстр досудових розслідувань та його призначення
- •Регламентація слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій в Кримінальному процесуальному кодексі України
- •Окремі питання оптимізації системи органів досудового слідства та правового статусу слідчих в контексті прийняття нового кпк України
- •Особливості взаємодії оперативних та слідчих підрозділів за новим кпк україни
- •Пред’явлення для впізнання в новому кпк україни
- •Отримання зразків для експертизи у кримінальному провадженні
- •Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля: до дискусії щодо елемента «особа потерпілого»
- •Прокурорський нагляд за дотриманням законності на стадії досудового слідства за новим кпк України
- •Роль і статус захисника в кримінальному процесі
- •Окремі питання застосування приватного обвинувачення за новим кпк України щодо незаконного обігу дисків для лазерних систем зчитування
- •Щодо реалізації засади змагальності сторін в процесуальній діяльності основних учасників кримінального провадження
- •Деякі проблемні питання впровадження нового кпк в практичну діяльність
- •Проблемні аспекти викладання навчальної дисципліни «кримінальний процес» за кпк україни 2012 року
- •Зупинення (відновлення) досудового та судового провадження за новим кпк України
- •Сучасні погляди на застосування заходів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному провадженні
- •Теоретичні питання до нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування процесуального статусу прокурора у кримінальному провадженні в умовах прийняття нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Окремі проблеми удосконалення інституту юридичної допомоги потерпілому при застосуванні нового кримінального процесуального законодавства україни
- •Теоретичні вади практичного застосування нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Деякі особливості доказування за новим кпк україни
- •Порівняльний аналіз морфології вогнепальних ушкоджень одягу зброєю з набоєм 9×18 пм в межах близької дистанції
- •Особа злочинця, як ключовий елемент криміналістичної характеристики вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини
- •Судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії досудового розслідування за новим кпк України
- •Окремі аспекти взаємодії слідчих і оперативних працівників щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •Окремі аспекти застосування слідчим запобіжного примусу у кримінальному провадженні: види та підстави
- •Деякі поблемні аспекти захисту дитинства кримінально-правовими засобами
- •Деякі аспекти криміналістичного дослідження підписів
- •Гармонізація інституту використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві
- •Підстави призначення судової експертизи за новим кпк України
- •Особливості проведення обшуку в рамках кримінальних справ пов’язаних з незаконним виготовленням чи ремонтом вогнепальної зброї та бойових припасів
- •Процесуальні функції за новим кпк України
- •Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
- •Окремі способи перевезення наркотиків залізничним транспортом
- •Актуальні питання застосування особистої поруки за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Шляхи підвищення ефективності оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі
- •Проблемні питання застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
- •Деякі аспекти реалізації принципу публічності в кримінально-процесуальній діяльності адвоката
- •Окремі питання щодо методики виявлення та документування правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів
- •Дослідження обставин дорожньо-транспортних пригод за допомогою новітніх технологій лазерного сканування
- •Можливості обмеження конституційних прав і свобод людини у кримінальному судочинстві відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України
- •Співвідношення прокурорського нагляду, судового та відомчого контролю за законністю розслідування кримінальних правопорушень, що вчиняються у процесі банкрутства
- •Правові відносини слідчого з прокурором за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Питання сутності судово-експертної діяльності
- •Особливості застосування слідчим електронних засобів контролю
- •Слідчі помилки, які допускаються при призначенні судових експертиз
- •Перевірка показань на місці як тактична комбінація
- •Значення встановлення типових ознак дій підозрюваного після скоєння злочину при розробці криміналістичної характеристики примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- •Взаємопроникнення наукового знання як одна з провідних тенденцій сучасності
- •Особливості призначення експертизи у справах про господарські злочини, пов’язані з підробленням документів, у світі нового кримінального процесуального законодавства
- •Інститут зупинення досудового розслідування за новим кпк
- •Перспектива використання негласних слідчих (розшукових) дій під час розслідування шахрайств
- •Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством україни
- •Здійснення слідчим суддею контролю за екстрадицією особи
- •Участь спеціаліста у кримінальному провадженні
- •Взаємодія слідчого з підрозділами збройних сил україни в розкритті та розслідуванні терористичних актів
- •Шляхи удосконалення прийняття на службу до органів внутрішніх справ
- •Проблемні питання судової експертизи в кримінальному процесуальному кодексі України
- •Криміналістичні технології розслідування злочинів
- •Слідчий суддя, як представник судової влади під час досудового провадження
- •Поняття «порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки»
- •Актуальні питання забезпечення права на захист
- •Запобіжні заходи як складові чинники кримінального переслідування за новим кримінальним процесуальним законодавством
- •Про окремі аспекти визначення процесуальної дієздатності неповнолітнього потерпілого при проваджені досудового розслідування
- •Взаємодія слідчих та оперативних підрозділів згідно нового кримінального процесуального кодексу україни
- •ЗагальнІ умовИ допустимості застосування спеціальних знань та науково-технічних засобів у кримінальному провадженні
- •Порівняльний аналіз криміналістичної та оперативно-розшукової характеристик
- •Про необхідність розробки методичних рекомендацій по підготовці матеріалів для проведення дослідження знаків для товарів і послуг
- •Особливості кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України
- •Використання комп’ютерної симуляційної програми Carat-3 при проведенні автотехнічних досліджень в ндекц при гумвс України в Харківській області
- •Модуль динамічного розрахунку
- •Модуль кінематичного розрахунку
- •Модуль для аналізу зіткнень
- •Графічне представлення розрахунків
- •Використання симуляцийної программи carat-3 при проведенні транспортно-трасологічної експертизи
- •Використання симуляційоної програми carat-3 при проведенні автотехнічного дослідження
- •Деякі проблеми взаємодії сторони захисту з експертом за новим кримінальНим процесуальним кодексом україни
- •Шляхи вдосконалення кримінальної відповідальності за грабіж, вчинений у співучасті
- •Окремі питання правової регламентації міжнародного співробітництва за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Передача слідчому оперативно-розшукових матеріалів про ознаки злочину: проблемні питання здійснення в світі новел кпк україни
- •Функціональна складова побудови системи кримінального судочинства за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Суб’єкти оперативно-розшукової діяльності за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Очна ставка чи одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях?
- •Криміналістична та суміжні характеристики злочину
- •Інформаційне забезпечення роботи підрозділів карного розшуку
- •Правовий примус у механізмі охорони надр України
- •Тактичні особливості допиту
- •Класифікація саморобної та переробленої вогнепальної зброї
- •Застосування положень нового кримінального процесуального законодавства україни щодо захисту прав потерпілого у кримінальному судочинстві
- •Сутність кримінально-процесуальних функцій
- •Наглядова функція держави у кримінальному процесі
- •Типові слідчі ситуації розслідування підпалів транспортних засобів
- •Кримінальний процесуальний кодекс України: теоретико-критичний аналіз
- •Негласні слідчі (розшукові) дії: процесуальні елементи побудови
- •Про особливості розслідування шахрайств, пов’язаних із заволодінням житлом
- •Використання комп’ютерної техніки та графічних редакторів, при проведенні досліджень штрихів, що перетинаються
- •Особливості процедури судового розгляду кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за новим кпк України
- •Окремі аспекти підготовки кадрів для органів прокуратури у зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України
- •Реформування системи судово-експертних установ на сучасному етапі
- •Криміналістична наука і нове кримінальне процесуальне законодавство
- •Еволюція очної ставки як слідчої дії за новим Кримінальним процесуальним кодексом України
- •Особливості встановлення за допомогою спеціальних медичних знань окремих обставин неналежного виконання обов’язків медичними та фармацевтичними працівниками
- •Деякі аспекти ведення єдиного реєстру досудових розслідувань
- •Регламентація змагальності у досудовому провадженні за новим кпк україни та кпк республіки грузія: спільні та відмінні риси
- •Формування системи завдань кримінального провадження у новому кпк України
- •Особливості з’ясування обставин, що підлягають встановленню, у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх
- •Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Кримінально-правова та криміналістична характеристика розкрадань на об’єктах електроенергетики
- •Особливості околофутбольного угруповання: криміналістичний аспект
- •Деякі питання визначення процесуального статусу підозрюваного за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •Актуальні питання визначення підстав та порядку затримання особи
- •Методика відтворення обстановки і обставин події у справах по дтп, пов’язаних із маневром транспортного засобу
- •Яка інформація є заявою про кримінальне правопорушення?
- •Нове кримінально процесуальне законодавство та оперативно-розшукова діяльність
- •Запобігання злочинам у бюджетній сфері україни: криміналістичний аспект
- •Кримінальний процес в історичному розрізі: від «Руської Правди» до Судових статутів 1864 року
- •Проблеми правової регламентації реабілітації в новому кпк
- •Суд присяжних: новела кримінального судочинства україни
- •Використання науково-технічних засобів під час огляду речей за фактами вчинення вбивств
- •Щодо залучення адвоката-захисника до участі у кримінальному провадженні
- •Доказування за новим кримінальним процесуальним кодексом україни
- •НегласнІ слідчІ діЇ за новим кпк України
- •Про окремі проблеми доказування у кримінальних справах про вбивства новонароджних дітей
- •Питання забезпечення прав і свобод людини та громадянина в новому Кримінальному процесуальному Кодексі України
- •Забезпечення прав підозрюваного під час закінчення досудового розслідування складанням обвинувального акту за новим кпк України
- •Особливості процесуального статусу неповнолітніх у розрізі нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Проблемні питання очної ставки (організаційний аспект)
- •Щодо процедури провадження в суді присяжних у кримінальному судочинстві
- •Окремі аспекти міжнародного співробітництва під час кримінального провадження
- •Вивчення особи обвинуваченого в контексті нового кримінального процесуального кодексу україни
- •Суд присяжних в Україні: proetcontra
- •Деякі питання оскарження порушення розумних строків за новим кримінально-процесуальним законодавством україни
- •Функціональне призначення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні
- •Особливості початку досудового розслідування економічних злочинів
- •Особливості залучення спеціаліста до участі у кримінальному провадженні
- •Процесуальні особливості допиту свідка при застосуванні нового кпк україни: порівняльно-правовий аспект
- •Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства україни та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі
Окремі аспекти взаємодії слідчих і оперативних працівників щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
У статті розглядаються питання удосконалення взаємодії слідчих з оперативними працівниками органів внутрішніх справ, які виникають під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Ключові слова: слідчий, оперативні підрозділи, оперативно-розшукова діяльність, негласні слідчі (розшукові) дії.
Слідчий та працівник оперативного підрозділу у своїй практичній діяльності прагнуть досягнення єдиної мети щодо розкриття злочину та встановлення особи, яка його вчинила. При цьому кожен з них діє в рамках своєї компетенції згідно чинного законодавства та використовує різні засоби досягнення бажаного результату слідчі дії та оперативно-розшукові заходи відповідно. Зазвичай у процесі розкриття та розслідування злочину зазначені суб’єкти зобов’язані діяти спільно. Успіх у цьому в значній мірі залежить від належної організації і проведення взаємодії слідчого з оперативними підрозділами під час здійснення кримінального провадження. Її чіткість і погодженість є невід’ємними критеріями ефективності проведення негласних слідчих (розшукових) дій, забезпечення повного якісного і неупередженого розслідування кримінальних справ тощо [1].
Проблеми взаємодії слідчих та оперативних підрозділів під час досудового розслідування досліджували такі вчені, як: К. В. Антонов, О. М. Бандурка, В. Д. Берназ, Ю. М. Грошевий, Е. О. Дідоренко, В. С. Зеленецький, М. А. Погорецький, Б. Г. Розовський, С. В. Слинько, В. М. Тертишник, О. О. Юхно та ін.
Однак, незважаючи на проведені дослідження даної проблеми, ми вважаємо, що ціла низка питань щодо організації удосконалення взаємодії слідчих з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ, які виникають під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
На думку В. В. Іванова під взаємодією оперативних підрозділів ОВС зі слідчим слід розуміти організований згідно із чинним законодавством і відомчими нормативними актами процес ділового співробітництва (узгоджених або спільних заходів), спрямований на вирішення завдань кримінального судочинства і забезпечення безпеки учасників кримінального процесу [2], що ми підтримуємо.
Найбільш вдалим у наведеному визначенні І. М. Бацько, на нашу думку, є визначення відокремлення заходів, спрямованих на вирішення завдань, які здійснюються спільно або узгоджено. Новий КПК надає право слідчому здійснювати негласні слідчі (розшукові) дії, а оперативні підрозділи не уповноважені проводити окремі процесуальні дії навіть за дорученням слідчого або прокурора (наприклад, пред’являти обвинувачення, складати обвинувальний акт та ін.). Тому в деяких випадках при розкритті та розслідуванні злочинів слідчий та оперативні працівники можуть діяти спільно й одночасно проводити огляд місця події, висувати версії, складати спільний план розслідування злочину, проводити одночасно в різних місцях декілька обшуків у співучасників злочину тощо [3].
Як зазначає З. Ф. Коврига, зміст тісної взаємодії оперативних працівників та слідчих полягає в тому, щоб процесуальним шляхом і у встановленій законом формі закріпити відомості, що отримані в результаті оперативно-розшукових заходів. Вважається, що метою такої взаємодії є максимальне об’єднання сил та засобів органів досудового слідства й дізнання у протидії злочинності за рахунок правильного використання в ході розслідування кримінальних справ процесуальних та оперативно-розшукових функцій, одержання таким шляхом найбільш ефективних результатів у здійсненні завдань кримінального судочинства [4]. На нашу думку, найбільш оптимальним визначенням поняття «взаємодія» визначив С. В. Слинько, який вважає, що взаємодія це основана на законі та відомчих нормативних актах діяльність незалежних один від одного в адміністративному відношенні органів, яка спрямовується слідчим і здійснюється при комплексному поєднанні та ефективному використанні повноважень, методів і форм, що властиві кожному з них, з метою розкриття злочинів, запобігання злочинній дії та встановлення обставин, котрі входять до предмета доказування у кримінальній справі [5].
Т
©
Бабакін В. М., 2012
У новому кримінальному процесуальному кодексі України передбачено такі процесуальні форми взаємодії слідчого й оперативних підрозділів, як проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 246 КПК України); доручення оперативним працівникам про виконання запобіжних заходів, затримання особи (ст. 176 КПК України); а також обов’язок органу дізнання виконувати заходи забезпечення кримінального провадження (ст. 131 КПК України).
У ч. 2. ст. 41 нового КПК зазначається, що під час виконання доручень слідчого, співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.
Однією з форм взаємодії в використанні оперативної інформації є робота слідчо-оперативних груп. Діяльність слідчо-оперативних груп регламентує наказ МВС України від 24.09.2010 № 456 «Про затвердження Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України». Робота в таких групах є однією з форм взаємодії слідчих та оперативних підрозділів, у тому числі різних відомств, по найбільш складним для розкриття та розслідування кримінальних справах, що вимагає спільної діяльності як відомств, що мають самостійні слідчі апарати: прокуратури, органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції, так і оперативних підрозділів.[6]. На нашу думку в діяльності слідчого слід визначити пріоритетний напрямок, який полягає в координації дій учасників слідчо-оперативних груп.
Основою взаємодії є обов’язкова участь у запобіганні та розкритті злочинів з виділенням для цього необхідних, специфічних для кожного органу, джерел інформації, сил та засобів. Слід зазначити, що така взаємодія не зводиться лише до обміну процесуальною, оперативно-розшуковою та іншою службовою інформацією, передбаченою відповідними законодавчими актами. Йдеться також про реалізацію цієї інформації шляхом проведення спільних дій, обговорення отриманих результатів, планування подальших заходів, спрямованих на розкриття злочинів [7].
Взаємодія слідчого з працівниками оперативних підрозділів при підготовці та проведенні різних слідчих дій та реалізації отриманих результатів. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 40 нового КПК слідчий органу досудового розслідування уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам. Такі доручення і вказівки слідчого є для оперативних підрозділів обов’язковими (ч. 3 ст. 41 нового КПК).
Відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, повинні виконувати письмові доручення слідчого про проведення оперативно-розшукових заходів, здійснювати взаємодію між собою та іншими правоохоронними органами з метою швидкого і повного розкриття злочинів та встановлення винних [8].
Взаємодія слідчих і оперативних працівників щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій повинна мати конкретний характер, ґрунтуватися на законі та правильному використанні форм, сил, методів та засобів роботи та здійснюватися з дотриманням таких принципів: слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності; самостійності оперативних підрозділів, а також їх невтручання в процесуальну діяльність слідчих; законності; чіткого розподілу компетенції між суб’єктами взаємодії; нерозголошення суб’єктами взаємодії даних процесуальної, оперативно-розшукової та іншої діяльності; узгодженості планування й виконання дій суб’єктами взаємодії, наявності обміну інформацією та ін.
Таким чином, слід зазначити, що ефективність взаємодії слідчих та оперативних підрозділів за новим КПК щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у багатьох випадках залежить не тільки від належного нормативно-правового забезпечення, а також від якісної організації взаємодії суб’єктів, що здійснюють проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Оскільки у чинному Кримінально-процесуальному кодексі України і новому Кримінальному процесуальному кодексі України відсутнє визначення поняття взаємодії, у зв’язку з чим новий КПК потребує доповнень з цих питань. На нашу думку було б доцільно доповнити новий Кримінальний процесуальний кодекс України окремою статтею: «Взаємодія слідчого та оперативних працівників щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій».
Втім підняті питання не є остаточними та потребують додаткового дослідження або наукового вивчення.
Список використаних джерел: 1. Взаємодіїя слідчого з органом дізнання: організаційно-правові проблеми та напрямки їх вирішення [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://jurlugansk.ucoz.org/ publ/7-1-0-109. 2. Іванов В. В. Взаємодія оперативних підрозділів органів внутрішніх справ і слідчого на досудових стадіях кримінального процесу : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Іванов В. В. – К., 1998. – С. 17. 3. Бацько І. М. Процесуальні аспекти взаємодії слідчих, дізнавачів, експертів та спеціалістів/ І. М. Бацько // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ : зб. наук. праць. – 2004. – № 4 (18). – С. 363. 4. Коврига З. Ф. Дознание, проводимое органами милиции, в советском уголовном процессе : автореф. дис. … канд. юрид. наук / Коврига З. Ф. – Воронеж, 1964. – С. 9. 5. Слинько С. В. Сущность формы и правовые основы взаимодействия следователя с органом дознания : автореф. … дис. канд. юрид. наук / Слинько С. В. – Харьков, 1991. – С. 11. 6. Бандурка О. М. Оперативно-розшукова діяльність : підручник / О. М. Бандурка. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – Ч. І. – 336 с. 7. Криміналістика [Електронний ресурс] / за ред. В. Ю. Шепітька. – Режим доступу: http://pulib.if.ua/part/7089. 8. Про оперативно-розшукову діяльність : закон України //Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
Одержано 01.10.2012
В статье рассматриваются вопросы совершенствования взаимодействия следователей с оперативными работниками органов внутренних дел, которые возникают при проведении негласных следственных (розыскных) действий.
Ключевые слова: следователь, оперативные подразделения, оперативно-розыскная деятельность, негласные следственные (розыскные) действия.
The paper deals with the improvement of the interaction of investigators from operational police officers that arise during the undercover investigation (detective) actions.
Keywords: investigating, operational units operational, activities, undercover investigators action.
L
УДК 343.13
Раїса Михайлівна Балац,
викладач кафедри кримінального процесу факультету з підготовки слідчих Харківського національного університету внутрішніх справ